Документ 1836-VI, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 11.06.2015, підстава - 389-VIII

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 389-VIII ( 389-19 ) від 12.05.2015, ВВР,
2015, N 28, ст.250 }
Про внесення змін до Закону України
"Про правовий режим воєнного стану"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 12, ст.119 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Внести до Закону України "Про правовий режим воєнного
стану" ( 1647-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р.,
N 28, ст. 224) такі зміни:
1) пункт 1 частини першої статті 15 викласти в такій
редакції:
"1) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб,
не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення
життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами,
установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу
з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також
ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та
воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного стану, і їх
наслідків, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно
корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил
України, інших військових формувань і сил цивільного захисту,
забезпечення функціонування національної економіки та системи
забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як
правило, спеціальної професійної підготовки осіб. Працівникам,
залученим до виконання суспільно корисних робіт, після закінчення
таких робіт надається попередня робота (посада), а в разі її
відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або,
за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі,
організації. Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного
стану до суспільно корисних робіт з визначенням орієнтовного
переліку таких робіт та механізму надання компенсації (винагороди)
за їх виконання встановлюється Кабінетом Міністрів України";
2) статтю 20 доповнити частиною третьою такого змісту:
"У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена
трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як
мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час
відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану
здоров'я особи тощо. На час залучення працюючої особи до виконання
трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за
нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідна
робота (посада)".
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 21 січня 2010 року
N 1836-VI



вгору