Документ 182-VIII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 11.02.2015

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 16, ст.117)

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"  (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2015 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Апарату Верховної Ради України разом із Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти забезпечити в установленому порядку видання збірки матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України

В.ГРОЙСМАН

м. Київ
11 лютого 2015 року
№ 182-VIII





СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 11 лютого 2015 року № 182-VIII

РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"

Учасники парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави", що відбулися 2 липня 2014 року, відзначають таке.

У сучасних умовах наука та науково-технічна сфера відіграють визначальну роль у ефективному розвитку економік передових країн світу та якісному покращенні життя громадян. Стрімко зростає наукоємність ВВП, збільшується кількість зайнятих у науково-технічній сфері, нарощуються кошти на її фінансове та ресурсне забезпечення. Світовий ринок наукоємної продукції зростає в 2-2,5 раза швидше порівняно з темпами росту світової економіки.

В Україні за роки незалежності наука втратила функції впливу на соціально-економічний розвиток держави, до критичного рівня знизився показник вітчизняного науково-технічного потенціалу, що стало загрозою національній безпеці України.

На сьогодні серед зайнятого населення України частка вчених становить 0,49 відсотка, що у 3,5 раза менше, ніж 20 років тому. У 2011 році цей показник у Фінляндії становив 3,27 відсотка, у Данії - 3,16 відсотка, Ісландії - 2,96 відсотка, Туреччині - 0,68 відсотка. Втрачається зв’язок поколінь та перспективи сучасного розвитку науки.

Питома вага загального обсягу витрат на науково-технічну сферу в Україні у 2013 році становила 0,77 відсотка ВВП, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 0,33 відсотка ВВП. Водночас у 2012 році середній рівень обсягу витрат на наукові дослідження та розробки країн ЄС у ВВП становив 2,06 відсотка. Більшою частка витрат на дослідження та розробки була у Фінляндії - 3,55 відсотка, Швеції - 3,41 відсотка, Данії - 2,99 відсотка, Німеччині - 2,92 відсотка, Австрії - 2,84 відсотка, Словенії - 2,80 відсотка, Франції - 2,26 відсотка, Бельгії - 2,24 відсотка, Естонії - 2,18 відсотка та Нідерландах - 2,16 відсотка.

Стійка тенденція до зменшення частки ВВП на витрати вітчизняної науки особливо загострилася упродовж 2010-2013 років. Як наслідок, у 2014 році на науку заплановано видатки на рівні 0,27 відсотка ВВП. Це найнижчий показник фінансування науки за весь час незалежності України.

Загальновідомо, що для самовідтворення наукової сфери її фінансування має проводитися на рівні не нижче 0,9 відсотка ВВП. Брак коштів та застарілість матеріально-технологічної бази науки суттєво обмежують можливості проведення в Україні наукових досліджень та їх виконання на світовому рівні.

Проблема має системний характер і обумовлена загальними принципами організації соціально-економічної діяльності України. У державі не визначені стратегічні цілі і завдання розвитку, не запроваджено довгострокове та середньострокове прогнозування і планування соціально-економічного розвитку, як це передбачено у розвинених країнах світу та державах ЄС.

Реформи вітчизняної економіки та програми, що пропонувалися президентами та урядами України упродовж останніх років, лише формально декларували інноваційну спрямованість держави і жодним чином не вплинули на зростання попиту виробництва та потреби економіки на наукові, науково-технічні розробки.

Втратили своє значення затверджені Верховною Радою України пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні. Припинилося проведення конкурсів на виконання відповідних державних науково-технічних програм та розроблення нових державних науково-технічних програм. Втрачено систему конкурсного фінансування як основного механізму фінансування науки та інновацій.

Законодавство у науково-технічній сфері, що напрацьовувалося у перше десятиріччя незалежної України, у цілому створило сприятливі умови для розвитку вітчизняної науки та економіки держави. Але шляхом внесення змін та призупинення діючих норм законів воно втратило стимулюючі чинники розвитку науки, особливо в частині реалізації прикладних розробок, їх упровадження та створення ринку інтелектуальної власності.

Зупинено реалізацію законів України "Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", стримується реалізація законів України "Про наукові парки" та "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" та Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки". Відсутній план заходів із запровадження Концепції розвитку національної інноваційної системи. Не виконуються положення Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо бюджетного фінансування науки на рівні 1,7 відсотка ВВП, принципи базового і конкурсного забезпечення науки та заходи із створення сприятливих економічних умов діяльності наукових установ.

У зв’язку з цим не діють фінансові, податкові, кредитні стимули розвитку інноваційної діяльності, трансферу технологій, у тому числі з оцінки та використання об’єктів права інтелектуальної власності. Не розвивається система підтримки венчурної діяльності реалізації результатів досліджень, відсутні стимули щодо залучення коштів приватних підприємств у проведення досліджень і розробок.

Деякі рішення Уряду України щодо науки не відповідають вимогам законів, обмежують їх дію, а іноді дають можливість центральним органам виконавчої влади виходити за межі своїх повноважень. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника" від 24 липня 2013 року № 567 Міністерство освіти і науки України самостійно визначає терміни заборони і позбавляє вчених, з якими не має правовідносин, права займатися науково-експертною діяльністю, чим перевищує свої повноваження.

Установлені рішенням Уряду України норми з підвищення ставок зборів за набуття та підтримання захисту прав на винаходи призвели до згортання процесів створення об’єктів права інтелектуальної власності на підприємствах. Як наслідок, зменшилася частка організацій, що займаються винахідницькою та інноваційною діяльністю, яка у 2013 році становила лише 16,8 відсотка.

Державна казначейська служба України безпідставно обмежує та затримує перерахунок коштів наукових установ та вищих навчальних закладів, зароблених за рахунок грантів, договорів з іноземними партнерами, як наслідок зривається їхня участь у міжнародних програмах наукових досліджень, зокрема у науковій програмі Європейського Союзу "Горизонт 2020". Така зарегульованість негативно впливає також на співпрацю з вітчизняними науковими установами, унеможливлює проведення комплексних досліджень та раціональне використання людських ресурсів і наукового обладнання.

Значних втрат зазнала галузева наука, діяльність якої найбільшим чином спрямована на інноваційний розвиток та використання власних розробок у виробничій сфері. Після ліквідації Міністерства промислової політики України значну кількість наукових установ переведено в інші міністерства не за їхнім профілем наукової діяльності. Проводиться реформування напрямів діяльності таких установ, втрачається координація їх наукової діяльності, зникають наукові школи, залишаються без роботи висококваліфіковані науковці. Галузеві наукові установи несуть непосильний тягар виплати пенсій колишнім науковим працівникам за власні кошти та сплати у повному обсязі податку на землю. За останні роки кількість наукових установ у цій сфері скоротилась майже удвічі.

Починаючи з 2013 року в науково-дослідних інститутах Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, наукових підрозділах університетів відбувається вимушене переведення працівників на скорочений робочий день, не виплачуються надбавки за вчене звання та науковий ступінь, виконання обов’язків відсутнього працівника тощо. Базового бюджетного фінансування наукових установ не вистачає навіть на покриття видатків з оплати праці, нарахувань на заробітну плату та комунальні платежі.

Такий критичний стан вітчизняної науково-технічної сфери значною мірою зумовлено відсутністю ефективної системи державного управління наукою, яка відповідально відстоювала б дотримання вимог законодавства та сучасні потреби розвитку вітчизняної науки, забезпечувала її взаємодію з виробництвом, здійснювала необхідну координацію наукових досліджень і розробок.

Міністерство фінансів України проводить надмірне адміністрування науково-технічної сфери. Необґрунтовано позбавляє статусу головних розпорядників бюджетних коштів національні академії наук, зменшує обсяги фінансових пропозицій наукових організацій, скорочує або зовсім припиняє фінансування державних цільових програм. У Державному бюджеті України на свій розсуд змінює розпорядників бюджетних коштів, назви бюджетних програм, що призводить до плутанини та негативно впливає на цільове використання коштів. Фінансова діяльність наукових установ та вищих навчальних закладів непомірно зарегламентована Державною казначейською службою України. Порушуються принципи самоврядності академій наук, самостійності у вирішенні фінансових питань наукових установ та університетів. Під тиском контролюючих органів на комерційну основу переводиться підготовка кандидатів і докторів наук, вимагаються довідки про впровадження результатів фундаментальних досліджень.

На сьогодні міжнародна діяльність наукових установ та організацій регламентується 34 міжнародними угодами у сфері науки і науково-технічної діяльності, ратифікованими Верховною Радою України. Однак виконання міжнародних зобов’язань за цими договорами українською стороною здійснюється не у повному обсязі. Скорочуються обсяги виплат за міжнародними зобов’язаннями, стримується їх виконання.

З метою адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів у науково-технічній та інноваційній сферах на прохання Уряду України у 2010-2011 та 2013 роках Україна реалізувала два проекти Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй. Проекти виконувалися за участі понад 40 європейських та українських експертів шляхом використання найкращої європейської практики. Вартість лише проекту Європейського Співтовариства становила 2,7 мільйона євро. Проте результати проектів та їх практичні рекомендації на сьогодні Урядом України не реалізовані.

Вітчизняна наука ще зберігала свій потенціал для вирішення складних і необхідних суспільству завдань у сфері математики, механіки, інформатики, фізики, хімії, фізіології та медицини. Вона має унікальні технології з електрозварювання, радіоелектроніки, біотехнологій, розробки нових матеріалів, інформаційних технологій, засобів зв’язку та телекомунікацій.

Україна входить до вісімки країн світу, спроможних забезпечити повний цикл проектування і виробництва космічної техніки, до п’ятірки країн світу, спроможних забезпечити повний цикл виробництва броньованих машин, та до десятки найбільших суднобудівних країн світу.

У середині 2012 року Україна ввійшла до першої десятки країн Європи за кількістю інтернет-користувачів, доступ до всесвітньої павутини мають близько 15 мільйонів українців. Створено національну GRID-інфраструктуру, яка інтегрована з європейською і активно працює над вирішенням надскладних задач сучасної фізики, хімії та біології. Українські вчені брали участь у створенні найбільшого у світі прискорювача елементарних часток - Великого Адронного Коллайдера і наразі продовжують брати активну участь у наукових дослідженнях у цьому напрямі.

У сучасних умовах глобалізації економічного життя розвинені країни, в яких наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок розвитку науки, удосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень.

Однією з найважливіших стратегічних цілей, які в сучасних умовах має ставити перед собою українське суспільство, є пошук можливостей та вжиття дієвих заходів, спрямованих на активізацію розвитку науково-технічного потенціалу щодо прискорення технологічного розвитку економіки нашої держави, підвищення її конкурентоспроможності та інноваційності.

Безсумнівно, на перший план виходять національні інтереси, що вимагають негайних та ефективних заходів, спрямованих на збереження існуючого науково-технологічного потенціалу країни та підвищення ефективності його використання для подолання кризових явищ, що мають місце в економічному та соціальному розвитку. Без чіткої законодавчої та нормативно-правової бази, ефективної інституційної системи її використання швидко втрачаються можливості належним чином розвивати наукові дослідження, оперативно впроваджувати їх результати, реагувати на світові науково-технологічні досягнення та ефективно використовувати їх у національних інтересах.

Реалізуючи прийняті Верховною Радою України засади зовнішньої і внутрішньої політики, прокладаючи курс до Європи, формуючи відповідні плани входження України до Європейського Союзу та враховуючи низку невирішених проблем щодо розвитку науки та науково-технічної сфери держави, а також стан виконання законів України та постанов Верховної Ради України щодо наукової та науково-технічної політики України, учасники парламентських слухань рекомендують:

1. Президенту України:

1.1. Провести засідання Ради національної безпеки і оборони України з питання щодо розвитку науки та науково-технічної сфери в контексті забезпечення національної безпеки України.

1.2. Підвищити роль та відповідальність Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Національного інституту стратегічних досліджень у підготовці довгострокової стратегії національної безпеки України, реформуванні та розвитку державної і недержавної складових сектору безпеки України, проведенні наукової, науково-технічної експертизи, підготовці прогнозів і наслідків реалізації найбільш важливих рішень держави та їх міжнародно-правового забезпечення.

2. Верховній Раді України:

2.1. Внести зміни до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" в частині посилення контрольних функцій парламенту України щодо реалізації законів, поновлення проведення "Днів Уряду", підвищення відповідальності за дотримання науково-експертних висновків до проектів законів, що приймаються Верховною Радою України.

2.2. Опрацювати питання щодо участі профільних наукових установ Національної академії наук України, Національної академії правових наук України у науковому забезпеченні конституційної реформи та децентралізації системи державного управління в Україні, законотворчій діяльності Верховної Ради України, проведенні наукових експертиз проектів законів, розробці складових електронного парламенту, створенні єдиної системи нормативно-правової інформації державних органів та органів місцевого самоврядування, гармонізації законодавства України з нормами правових актів Європейського Союзу.

2.3. Створити при Верховній Раді Україні Комісію з питань майбутнього.

3. Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:

3.1. Внести на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо змін до законів України у сфері наукової та науково-технічної діяльності, в яких передбачити:

поетапне збільшення фінансування наукових досліджень та розробок до показників Європейського Союзу з обов’язковим базовим фінансуванням наукових установ на рівні 0,5-0,7 відсотка ВВП та розподілом решти коштів шляхом проведення прозорих конкурсів із залученням експертів міжнародного рівня;

інструменти стимулювання залучення коштів реального сектору економіки для фінансування наукових досліджень та розробок;

принципи дольового фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок коштів державного бюджету та суб’єктів господарювання;

розвиток грантової системи, у тому числі для молодих вчених, створення незалежного національного фонду досліджень (зі статусом самостійної юридичної особи та окремим рядком у Державному бюджеті України), що надаватиме гранти для фінансування наукових досліджень шляхом проведення прозорих конкурсів із високим рівнем незалежної експертизи;

створення системи державних ключових лабораторій з міжнародними експертними радами та національних дослідницьких інфраструктур, що інтегруються до світових систем, із забезпеченням відкритого доступу до них;

податкові, кредитні, фінансові стимули використання результатів наукових досліджень, у тому числі проведення конструкторсько-технологічних та дослідно-конструкторських робіт;

законодавче закріплення основних засад посилення ролі науки у забезпеченні сталого інноваційного розвитку України;

визначення конкретних механізмів забезпечення належної наукової обґрунтованості формування та реалізації державної політики в усіх сферах суспільного життя;

удосконалення системи планування та державного фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Україні, насамперед виконання фундаментальних досліджень, а також прикладних досліджень за рахунок бюджетних коштів, використання їх результатів для суспільних потреб, розвитку сучасного виробництва;

удосконалення системи державного управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності, посилення ролі самоврядності та відповідальності наукових установ у вирішенні питань розвитку їх наукової та науково-технічної діяльності;

забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості і органів виконавчої влади у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності шляхом створення Національної ради України з питань науки і технологій як консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України;

створення умов для розширення співробітництва між науковими установами, вищими навчальними закладами та суб’єктами підприємництва шляхом створення єдиного національного дослідницького простору, відкритого світу, в інтересах розвитку наукової та науково-технічної діяльності;

удосконалення процедури захисту дисертацій, зокрема публічності (завчасне оприлюднення інформації про дисертанта, роботу, опонентів та публікація авторефератів у мережі Інтернет);

забезпечення мобільності науковців, зокрема, передбачення закордонних наукових стажувань різної тривалості (від декількох місяців до декількох років), в тому числі за рахунок приймаючої сторони, зі збереженням робочого місця та зарахуванням у науковий стаж;

надання Національній академії наук України офіційного статусу головної науково-експертної організації України;

спрощення механізму утворення науковими установами, державними вищими навчальними закладами господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності;

підвищення статусу громадських наукових організацій, рад молодих учених у формуванні та реалізації державної науково-технічної політики;

закріплення за Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, національним фондом досліджень статусу головних розпорядників бюджетних коштів;

базове бюджетне фінансування провідних університетів, насамперед дослідницьких університетів, з урахуванням їх науково-технічного потенціалу;

удосконалення системи визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, механізмів їх реалізації та мобілізації фінансових і матеріально технічних ресурсів на забезпечення поставлених цілей;

запровадження з урахуванням досвіду країн - світових лідерів довгострокового планування діяльності у науково-технічній сфері шляхом ухвалення Верховною Радою України стратегії інноваційного розвитку, узгодженої із входженням до європейського дослідницького простору, та затвердження Кабінетом Міністрів України планів розвитку наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності на середньострокову перспективу.

3.2. Ініціювати розробку Національною радою з питань науки і технологій програми "Україна - інтелектуальний центр XXI століття" з метою визначення стратегічних цілей (на 10-20 років) та їх правового забезпечення щодо перетворення України в інтелектуальний центр науково-технічної творчості.

3.3. Ініціювати внесення змін до Конституції України щодо обов’язку держави з виявлення обдарованих людей і створення умов для їх розвитку.

3.4. Підготувати пропозиції щодо створення при Верховній Раді України Комісії з питань майбутнього та розвитку в Україні системи прогнозування.

4. Кабінету Міністрів України:

4.1. Провести засідання Кабінету Міністрів України, на якому розглянути питання щодо:

4.1.1. розвитку науково-технічного потенціалу, його участі у становленні конкурентної економіки та забезпеченні національної безпеки держави, із залученням експертів з Європейського Союзу (зокрема, Європейської дослідницької ради) та Організації Об’єднаних Націй щодо адаптації науково-технічної сфери держави до стандартів ЄС;

4.1.2. виконання угоди з Європейським Співтовариством у сфері науки та технологій щодо інтеграції до європейського дослідницького простору (зокрема, розробити план заходів на виконання статей 374-376 глави 9 розділу V угоди про асоціацію з ЄС).

4.2. Підготувати та подати протягом 2015 року на розгляд Верховної Ради України зміни до таких кодексів України:

4.2.1. у Бюджетному кодексі України щодо спеціального фонду, надавши можливість вищим навчальним закладам і науковим установам розміщувати власні надходження, отримані від плати за послуги від наукової та науково-технічної діяльності, в державних банківських установах;

4.2.2. у Податковому кодексі України удосконалити зміст статей 153 та 197, передбачивши таке:

підприємства, що здійснюють фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що проводяться науковими установами та вищими навчальними закладами, а також що проводяться безпосередньо самими підприємствами, мають право включати зазначені витрати у склад витрат звітного (податкового) періоду, в якому завершені такі роботи (окремі етапи робіт), у розмірі фактичних витрат із застосуванням коефіцієнта 1,5;

застосування коефіцієнта 1,5 здійснюється під час державної реєстрації зазначених робіт у встановленому законодавством порядку;

податок на прибуток малих та середніх підприємств від реалізації нової продукції відповідно до пріоритетних напрямів науково-технічної та інноваційної діяльності встановлюється у розмірі 50 відсотків від ставки податку на прибуток підприємств протягом двох років після року освоєння її виробництва;

податок на прибуток новостворених малих та середніх підприємств від реалізації нової продукції відповідно до пріоритетних напрямів науково-технічної та інноваційної діяльності встановлюється у розмірі нульової ставки податку протягом двох років, наступних за роком створення підприємства, та у розмірі 50 відсотків протягом наступних трьох років;

визнання продукції новою здійснюється уповноваженим органом у сфері наукової та науково-технічної діяльності у встановленому порядку;

податок на прибуток підприємств (конструкторсько-технологічні організації, дослідні заводи і виробництва), що входять до науково-технічного комплексу, створеного на базі науково-дослідного інституту, від реалізації дослідних партій продукції та проведення дослідно-конструкторських та конструкторсько-технологічних робіт встановлюється у розмірі 50 відсотків від ставки податку для підприємств;

прибуток, одержаний підприємствами та організаціями від реалізації дослідних партій нової продукції, не підлягає оподаткуванню протягом двох років після освоєння їх виробництва;

звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів для них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому й цифровому форматі для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності наукових установ та вищих навчальних закладів та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;

оплата обов’язкових податків і страхових зборів здійснюється науковими установами та вищими навчальними закладами за фактом надходження коштів замовника за виконані науково-технічні роботи, а не після підписання актів приймання-здавання науково-технічної продукції;

наукові установи та вищі навчальні заклади мають право розпоряджатися коштами, які вони заробляють за виконання науково-технічних та інших господарських робіт, безпосередньо через банківські рахунки та без лімітування їх розподілу по статтях;

4.2.3. у Митному кодексі України в частині спрощення митних процедур щодо наукових зразків, матеріалів і приладів, які використовуються для проведення спільних досліджень з іноземними партнерами.

4.3. Підготувати та подати протягом 2015 року на розгляд Верховної Ради України зміни до таких законів України:

4.3.1. "Про здійснення державних закупівель" щодо непоширення цього Закону на випадки, якщо предметом закупівлі є:

товари, роботи і послуги, необхідні для випуску наукової видавничої продукції установ;

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється науковими установами та вищими навчальними закладами для виконання державного замовлення;

книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів, а також доступ до електронних баз наукової інформації;

4.3.2. "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" щодо:

вдосконалення системи розроблення та наукового обґрунтування пріоритетних напрямів;

включення до пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень та прикладних наукових досліджень робіт із створення перспективних зразків високотехнологічної техніки (зокрема ракетно-космічної);

4.3.3. "Про державно-приватне партнерство" щодо викладення переліку мотиваційних засад для інвесторів під час виконання наукових та науково-технічних договорів, інноваційних проектів на принципах державно-приватного партнерства та спрощення процедури укладення такого договору;

4.3.4. "Про наукові парки" та інших законів щодо визначення організаційно-правової форми господарювання наукового парку та надання дозволу вищому навчальному закладу (науковій установі) як засновнику наукового парку одержувати частину прибутку від діяльності наукового парку в порядку, встановленому статутом наукового парку, у вигляді надходжень, визначених пунктом 157.3 статті 157 Податкового кодексу України, - коштів або майна, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (пасивних доходів);

4.3.5. "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" щодо спрощення процедури створення технологічних парків та запровадження сприятливих економічних умов їх діяльності;

4.3.6. "Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій" як загальнодержавну цільову науково-технічну програму реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні";

4.3.7. "Про інноваційну діяльність" щодо:

формування національної інноваційної системи, розвитку інноваційної інфраструктури, розвитку державно-приватного партнерства, венчурного фінансування;

надання права науковим установам і вищим навчальним закладам виступати засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, у тому числі стартапів, малих комерційних підприємств, дослідних виробництв, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів інноваційної діяльності засновників та (або) забезпечують виконання їх статутних завдань через внесення матеріальних прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутних фондів та отримання засновниками коштів від створених ними юридичних осіб за трансфер розроблених технологій;

4.3.8. "Про гуманітарну допомогу" щодо отримання науковими установами (вищими навчальними закладами) наукового обладнання від іноземних установ, організацій та звільнення його від оподаткування.

4.4. Вжити заходів щодо:

4.4.1. організації розроблення стратегії розвитку України на інноваційній основі на тривалу перспективу (понад 20 років), залучивши до цього Національну раду з питань науки і технологій, Національну академію наук України, національні галузеві академії, відомих вчених та фахівців, у тому числі іноземних;

4.4.2. забезпечення відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період;

4.4.3. створення при Кабінеті Міністрів України Національної ради України з питань науки і технологій як консультативно-дорадчого органу з питань формування єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності та передбачення дієвих механізмів по реалізації розробленої нею політики;

4.4.4. завершення процедури створення та забезпечення роботи Ради з питань космічної діяльності при Кабінеті Міністрів України;

4.4.5. виведення з підпорядкування Міністерства освіти і науки України Державного фонду фундаментальних досліджень, надання йому статусу самостійної юридичної особи та згідно із законом щорічно у Державному бюджеті України визначати окремим рядком кошти для фонду;

4.4.6. забезпечення фінансування Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки, затвердженої Законом України від 5 вересня 2013 року, згідно з обсягами, передбаченими зазначеним Законом;

4.4.7. повернення у державну власність і відновлення виробництва провідного підприємства України у галузі наукового і навчального приладобудування ВАТ "SELMI";

4.4.8. створення наглядової ради з питань реалізації проектів і програм міжнародної технічної допомоги, внесення необхідних змін до нормативно-правового забезпечення міжнародної технічної допомоги, зокрема передбачити:

залучення вітчизняних експертів-науковців для участі у групах міжнародних консультантів;

науково-технічну експертизу результатів проектів та програм міжнародної технічної допомоги шляхом проведення поточного та заключного моніторингу з боку Національної академії наук України, національних галузевих академій;

спрямування на наукові, науково-технічні установи в системі центральних органів виконавчої влади - бенефіціарів не менш як 33 відсотки загального обсягу технічної допомоги на забезпечення випереджальних інноваційних темпів галузевого розвитку.

4.5. Уточнити функції Міністерства освіти і науки України та Міністерства економічного розвитку та торгівлі України в частині повноважень щодо трансферу технологій та питань інтелектуальної власності та повернути Державну службу інтелектуальної власності України у підпорядкування Міністерства освіти і науки України.

4.6. Запровадити за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності програми проведення прикладних досліджень, конструкторсько-технологічних та дослідно-конструкторських робіт, трансферу технологій за участі наукових установ та вищих навчальних закладів, представників промисловості на засадах спільного фінансування робіт за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів підприємств.

4.7. Розробити програму розвитку венчурної діяльності в Україні у сфері інновацій та трансферу технологій, що передбачає залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, фінансові, податкові, кредитні механізми підтримки венчурної діяльності, та підготувати зміни до законодавства України щодо розвитку венчурної діяльності у науково-технічній сфері.

4.8. Внести зміни до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів Державної казначейської служби України, щодо встановлення заборони затримки коштів, які отримують бюджетні наукові установи та вищі навчальні заклади у вигляді грантів та від виконання науково-дослідних робіт з підприємствами.

Установити за рішенням Кабінету Міністрів України строк перерахування зазначених коштів в один день з дня реєстрації фінансових зобов’язань бюджетних установ.

Підготувати зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо введення відповідальності працівників органів Державної казначейської служби України у разі порушення строків перерахування коштів бюджетних установ.

4.9. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" від 1 березня 2014 року № 65, передбачивши здійснення Державною казначейською службою України платежів за видатками спеціального фонду державного бюджету наукових установ та вищих навчальних закладів на придбання обладнання, матеріалів, проведення конференцій, відрядження, що отримуються науковими установами та вищими навчальними закладами за договорами з міжнародними та іноземними організаціями, грантами, договорами з організаціями та підприємствами України щодо проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та міжнародного науково-технічного співробітництва.

4.10. Підготувати пропозиції щодо внесення змін до відповідних законодавчих актів України про часткове фінансування наукових досліджень та наукових розробок із коштів місцевих органів влади.

4.11. Вирішити питання щодо надання права розміщення тимчасово вільних власних надходжень наукових установ та вищих навчальних закладів на депозитних рахунках в установах банків.

4.12. Підготувати пропозиції, у тому числі до законів, щодо порядку проведення та залучення наукових установ та організацій, відомих вчених до експертизи та консультування з правових, соціально-економічних, господарських питань за проектами та програмами, що приймаються на державному та регіональному рівнях.

4.13. Розробити і затвердити постанови Кабінету Міністрів України, які містили б перелік прекурсорів та регулювали б їх обіг і використання у науковій діяльності відповідно до нормативів ЄС.

4.14. Доручити Міністерству фінансів України:

4.14.1. при визначенні обсягів видатків, що спрямовуються на наукову сферу під час формування проекту закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік:

надавати перевагу програмно-цільовому фінансуванню науки та поступовому доведенню протягом трьох років його частки до 30 відсотків загального обсягу фінансування науки за рахунок збільшення останнього, без одночасного скорочення базового фінансування;

передбачити базове бюджетне фінансування науки для вищих навчальних закладів (університетів, академій, інститутів);

передбачати виділення капітальних та поточних видатків, спрямованих на закупівлю імпортного наукового обладнання, наукової літератури в паперовому, цифровому форматі та розвиток матеріально-технічної бази наукової діяльності, стовідсоткове фінансування оплати праці працівників наукових установ, організацій, підприємств та навчальних закладів згідно із законодавством.

4.15. Доручити Міністерству освіти і науки України:

4.15.1. провести аналіз міжнародних угод у сфері науки і науково-технічної діяльності щодо їх чинності, підготувати пропозиції щодо тих угод, строк дії яких закінчується;

4.15.2. підготувати та подати протягом місяця з дня прийняття цієї Постанови до Верховної Ради України проект закону про продовження Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво. Підготувати дорожню карту наукового і технологічного співробітництва з ЄС із врахуванням пріоритетів європейського дослідницького простору та розробити дієві механізми взаємодії двостороннього комітету Україна - ЄС з питань науки та технологій із залученням наукової спільноти та експертного середовища, метою якої має бути забезпечення поглибленої інтеграції дослідницьких просторів;

4.15.3. відновити у 2015 році практику формування державних цільових наукових, науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

4.15.4. посилити інтеграцію наукових установ та університетів України в міжнародне наукове співтовариство, забезпечити участь у міжнародних проектах з метою отримання конкурентоспроможних наукових результатів світового рівня, розширити перелік міждержавних програм спільних досліджень, забезпечити підтримку участі університетів та наукових установ у європейських грантових програмах, у тому числі шляхом оплати відповідного фінансового внеску за рахунок бюджетних коштів;

4.15.5. враховуючи зростаючі обсяги міжнародного наукового співробітництва, збільшення кількості стажувань аспірантів і докторантів за кордоном, нормативно закріпити можливість подвійного керівництва кандидатськими і докторськими дисертаціями та консультування здобувачів, коли одним із керівників (консультантів) виступатиме представник закордонного вищого навчального закладу або наукової установи;

4.15.6. спільно з Національною академією наук України та Національною академією правових наук України підготувати законодавчі пропозиції щодо необхідності проведення науково-технічної експертизи крупних державних проектів, підвищення статусу науково-технічної експертизи та відповідальності за її об’єктивне і комплексне виконання, а також щодо встановлення адміністративної і кримінальної відповідальності посадових осіб у разі заподіяння економічної, фінансової та матеріальної шкоди внаслідок неотримання висновків такої експертизи;

4.15.7. розробити систему атестації наукових підрозділів дослідницьких університетів, до складу яких входять штатні працівники, що утримуються за рахунок базового фінансування та вирішують завдання організаційного та інформаційного забезпечення наукової діяльності університетів;

4.15.8. провести аналіз результатів наукової діяльності університетів із статусом "дослідницький" на відповідність критеріям дослідницького університету, скоригувати кількість дослідницьких університетів та запровадити пілотні проекти щодо забезпечення фінансування їх наукової діяльності;

4.15.9. визначити чіткі критерії віднесення проектів до фундаментальних і прикладних досліджень, привести термін виконання проектів у відповідність із термінами, що визначені в Національній академії наук України та відповідають закордонному досвіду: для фундаментальних досліджень - до 5 років, для прикладних досліджень або розробок - 3 роки, при цьому надаючи право вищим навчальним закладам визначати термін виконання фундаментальних досліджень самостійно;

4.15.10. внести зміни до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1112 від 17 жовтня 2012 року "Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук" щодо зменшення кількості статей, необхідних для захисту дисертації, з одночасним збільшенням вимог до якості журналів;

4.15.11. оптимізувати процедуру підготовки до захисту відповідно до європейських стандартів (відмінити друк платного оголошення про захист, замінивши його на безкоштовне оголошення в мережі Інтернет із долученням електронної версії автореферату; відмінити розсилку друкованих версій авторефератів в інші держави та мінімізувати список адрес розсилки по Україні; замінити вимоги до оформлення тексту дисертації та бібліографії на менш деталізовані тощо);

4.15.12. ініціювати оптимізацію правил транскордонного перевезення зразків та спрощення процедури розмитнення реактивів і обладнання;

4.15.13. ініціювати оптимізацію методів збору інформації Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації, зокрема перехід на електронний документообіг.

4.16. Доручити Міністерству освіти і науки України та Міністерству фінансів України:

4.16.1. підготувати бюджетні пропозиції на 2016 рік щодо базового фінансування провідних наукових шкіл вищих навчальних закладів (університетів, академій, інститутів) та врахувати їх під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік;

4.16.2. у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік та наступні роки передбачити цільові видатки для проведення прогнозних та форсайтних досліджень науково-технологічного розвитку, які б виконувалися, зокрема, на замовлення Національної ради України з питань науки і технологій;

4.16.3. розробити та ухвалити нові державні науково-технічні програми для підтримки досліджень за пріоритетними напрямами, визначеними Національною радою України з питань науки і технологій;

4.16.4. забезпечити вищим навчальним закладам і науковим установам доступ до електронних ресурсів комерційних наукометричних баз Scopus, Web of Science і наукової періодики провідних світових видавництв Elsevier, Springer тощо.

4.17. Доручити Міністерству освіти і науки України та Національній академії педагогічних наук України:

4.17.1. розробити концепцію програми довгострокового розвитку педагогічної і психологічної наук, яка, зокрема, передбачала б:

систематизацію і вдосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку психолого-педагогічних наук;

стратегічні пріоритети у визначенні проблематики наукових досліджень;

нові підходи до координації та організації досліджень на проектних і програмно-цільових засадах;

розширення обсягів фінансування психолого-педагогічних досліджень на грантовій основі;

засади формування галузевої системи впровадження результатів психолого-педагогічних досліджень в освітню практику;

інтеграцію наукового потенціалу університетської та академічної науки в дослідження актуальних проблем освітньої галузі;

4.17.2. опрацювати питання щодо створення інституту дошкільної освіти.

4.18. Спільно з Національною академією наук України:

4.18.1. поновити програму, що діяла за підтримки Уряду у 2004-2010 роках, з модернізації парку унікального наукового обладнання і приладів Національної академії наук України за рахунок цільових капітальних видатків;

4.18.2. підготувати та подати у другому півріччі 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону про Національну академію наук України;

4.18.3. підготувати на основі Постанови Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2632-VI "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" стратегію інноваційного розвитку України на 2016–2026 роки з максимальним урахуванням положень, основних цілей та стандартів для країн ЄС, визначених у Стратегії "Європа-2020", і подати її у другому півріччі 2015 року на розгляд Верховної Ради України.

4.19. Доручити Міністерству аграрної політики та продовольства України та Національній академії аграрних наук України:

4.19.1. підготувати стратегію розвитку агропромислового сектору економіки на тривалу перспективу та на її основі уточнити пріоритетні напрями наукового та науково-технічного розвитку галузі;

4.19.2. здійснити заходи щодо посилення координації проведення прикладних наукових досліджень у сфері аграрних наук, організації використання отриманих результатів та формування сучасної інноваційної інфраструктури, у тому числі:

завершити розробку програми розвитку агропромислового сектору економіки України до 2020 року;

забезпечити реалізацію пілотних проектів інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної галузі на базі державних підприємств Міністерства аграрної політики та продовольства України і державних підприємств дослідних господарств Національної академії аграрних наук України;

4.19.3. розробити систему комплексних заходів із забезпечення охорони об’єктів права інтелектуальної власності та створення ефективної інноваційної інфраструктури з метою капіталізації і комерціалізації бізнес-привабливих інноваційних розробок та трансферу технологій в агарному секторі економіки України;

4.19.4. підготувати пропозиції із вдосконалення нормативно-правової бази підтримки і розвитку підприємств та організацій інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, центрів трансферу технологій, наукових парків, регіональних інноваційних кластерів, інноваційних бізнес-інкубаторів тощо), у тому числі з фінансового забезпечення інноваційної діяльності в аграрному секторі;

4.19.5. підготувати законодавчі пропозиції щодо збереження та забезпечення цілісності земельного комплексу Національної академії аграрних наук України.

4.20. Доручити Міністерству охорони здоров’я України та Національній академії медичних наук України:

4.20.1. систематизувати законодавче та нормативно-правове забезпечення сфери охорони здоров’я в частині розвитку медичної науки;

4.20.2. розробити доктрину розвитку медичної науки, яка б містила нові засадничі підходи до її формування і ґрунтувалася на:

суспільних, державних і галузевих потребах та замовленнях на наукові дослідження й розробки для їх подальшого впровадження;

сучасній системі оцінки місії і значення медичної науки для розвитку держави, соціуму та охорони здоров’я;

стратегії і пріоритетних напрямах медичних наукових досліджень;

сучасному баченні ролі і значення Національної академії медичних наук України у розвитку медичної науки;

інтеграції науково-дослідних установ Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Національної академії наук України та навчальних установ;

розвитку кадрових ресурсів медичної науки;

інтеграції до світового, зокрема європейського наукового простору;

4.20.3. підготувати концепцію та на її основі розробити і подати до Верховної Ради України проект закону про національну програму "Здоров’я - нації";

4.20.4. посилити координацію Національною академією медичних наук України прикладних наукових досліджень у сфері медицини;

4.20.5. оптимізувати інфраструктуру галузевої медичної науки шляхом формування раціональної мережі науково-дослідних установ, створення навчальних науково-виробничих комплексів "вищий навчальний заклад - науково-дослідний інститут - обласний департамент охорони здоров’я";

4.20.6. опрацювати питання щодо створення національного інституту здоров’я.

4.21. Доручити Міністерству соціальної політики України протягом трьох місяців з дня прийняття цієї Постанови:

4.21.1. підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України з підвищення соціального статусу наукових працівників і вчених, їхньої мотивації до наукової діяльності;

4.21.2. провести уніфікацію тарифних сіток для всіх категорій науковців, які працюють в інститутах Національної академії наук України, національних галузевих академіях наук та дослідницьких університетах;

4.21.3. підготувати концепцію державної цільової програми щодо житла для молодих учених, спрямованої на створення сприятливих умов для роботи молоді в науковій сфері, яка у тому числі передбачатиме механізми надання державної іпотеки на особливих умовах молодим ученим, доступних кредитів на придбання житла, пропозиції щодо надання службового житла тощо.



вгору