Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
Постанова Кабінету Міністрів України; Правила від 18.02.1997176
Документ 176-97-п, попередня редакція — Редакція від 18.10.1999, підстава - 1919-99-п
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 лютого 1997 р. N 176
Київ
Про затвердження Правил надання послуг
пасажирського автомобільного транспорту
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )

Відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити Правила надання послуг пасажирського
автомобільного транспорту (додаються).

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Інд.34
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 1997 р. N 176
ПРАВИЛА
надання послуг пасажирського
автомобільного транспорту
Загальні положення
1. Ці Правила визначають порядок здійснення міських,
приміських, міжміських і міжнародних перевезень пасажирів і
багажу, перевезень організованих груп дітей і туристів, а також
обслуговування населення і пасажирів на автостанціях, автовокзалах
(далі - автостанції) і є обов'язковими для виконання перевізниками
та автостанціями всіх форм власності, замовниками, водіями та
пасажирами.
2. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні: автобус - пасажирський автомобіль з кількістю місць для
сидіння більше дев'яти, з місцем водія включно; автовокзал - комплекс споруд для обслуговування населення,
пасажирів і перевізника на кінцевих і вузлових пунктах маршрутів; автопавільйон - споруда на зупинці для короткочасного
перебування пасажирів; автостанція - споруда на автомобільній дорозі для
обслуговування населення, пасажирів і перевізника; багаж - речі, вантаж, упаковані для відправлення
транспортом, які перевозяться окремо від пасажира; багажна квитанція - офіційна розписка, яка підтверджує
прийняття багажу для перевезення; бронювання місць - закріплення місць за пасажирами, яке
гарантує придбання квитка на проїзд; вантаж - усі предмети з моменту їх прийняття для перевезень
до видачі одержувачу; вантажопасажирський автомобіль - автомобіль, який за своєю
конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як
пасажирів, так і вантажу; диспетчер - особа, яка регулює рух транспорту чи роботу
підприємства пасажирського автомобільного транспорту; замовник - юридична чи фізична особа, яка замовляє
транспортні послуги; збір - плата, що стягується з пасажира за надані додаткові
транспортні послуги; зупинка - спеціально обладнаний пункт для посадки та висадки
пасажирів; інтервал руху - проміжок часу між відправленнями двох
автобусів, що йдуть один за одним; квиток - документ, який на підставі договору перевезень
посвідчує право пасажира на користування автомобільним транспортом
та перевезення за плату багажу (на міських маршрутах - це
закомпостований абонементний або пільговий проїзний квиток); керівник групи - особа, яка очолює організовану групу дітей
під час подорожі; керівник туристської групи - особа, що є представником
суб'єкта туристичної діяльності і виступає від його імені,
супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про
надання туристичних послуг, володіє фаховими знаннями про державу
(місцевість) перебування і, як правило, мовою держави перебування
або загальнозрозумілою там мовою; кондуктор - особа, яка збирає плату за проїзд і забезпечує
виконання правил автомобільних перевезень пасажирами; контролер - особа, яка здійснює контроль за оплатою проїзду і
перевезенням багажу пасажирами, дотриманням цих Правил; малі архітектурні форми - навіси, лави для очікування
автобусів, урни для сміття, стенди для оголошень тощо; маршрут - заздалегідь визначений шлях проходження автобуса
між визначеними пунктами, відповідно обладнаними; мережа таксомоторних стоянок - територіально визначена
сукупність спеціально обладнаних стоянок для найму громадянами
таксі; мікроавтобус - одноповерховий автобус з кількістю місць для
сидіння не більше сімнадцяти, з місцем водія включно; організована група дітей - належно впорядкована певна
кількість дітей, які здійснюють спільну поїздку автобусом за
певним маршрутом; пасажир - фізична особа, яка користується транспортним
засобом, але не причетна до керування ним; паспорт маршруту - реєстраційний документ, що містить умови і
режим руху автобусів на маршруті; перевезення маятникові - перевезення групи пасажирів, що
здійснюються у визначений термін з території однієї держави до
місця тимчасового перебування на території іншої держави з
наступним поверненням групи автобусом того ж перевізника в державу
її початкового від'їзду; перевезення нерегулярні - перевезення, умови здійснення яких
визначаються в кожному окремому випадку за погодженням між
замовником і перевізником; перевезення регулярні - перевезення за визначеними та
узгодженими маршрутами і розкладами руху, зупинками для посадки і
висадки пасажирів та затвердженими тарифами; перевізник - юридична або фізична особа, яка має право
користування транспортним засобом; ( Абзац тридцять перший пункту
2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919
( 1919-99-п ) від 18.10.99 ) перон - частина території автостанції, на якій здійснюється
посадка та висадка пасажирів; платформа - частина перону, рівний підвищений майданчик, біля
якого зупиняється автобус для здійснення посадки та висадки
пасажирів; подорожній лист - документ обліку роботи транспортного засобу
та водія; рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої зупинки
маршруту; розклад руху - графік (таблиця), що містить відомості про
час, місце, послідовність виконання рейсу та тип автобуса; ручна поклажа - упаковані для перевезення речі, що
перевозяться пасажиром; схема маршруту (маршрутів) - графічне зображення маршруту
(маршрутів) умовними знаками; таксі - спеціальний легковий автомобіль, обладнаний
таксометром і призначений для перевезення пасажирів та багажу в
порядку індивідуального користування; таксометр - лічильник, яким оснащується таксі і який показує
належну плату за проїзд пасажира; технологічний процес роботи автостанції - процес
обслуговування пасажирів і водіїв на автостанції, що складається з
цілеспрямованих і послідовних дій щодо забезпечення переміщення
пасажирів і багажу транспортом; транспортна мережа - сукупність транспортних сполучень, якими
здійснюються пасажирські перевезення; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення
людей і (або) вантажу; транспортні послуги - діяльність на транспорті, пов'язана із
задоволенням потреб населення в перевезеннях; трафарет - покажчик інформації для пасажирів про маршрут і
режим роботи автобусів; турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож по Україні
або в іншу державу з різною, не забороненою законом держави
перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без
здійснення будь-якої оплачуваної діяльності, з зобов'язанням
залишити державу або місцеперебування у зазначений термін; туристична фірма - юридична або фізична особа, яка надає
послуги у сфері туризму; ( Абзац сорок сьомий пункту 2 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від
18.10.99 ) формуляр (дорожній лист) - документ, який визначає порядок
виконання міжнародних нерегулярних та маятникових перевезень,
містить програму поїздки і список пасажирів; штраф - грошове стягнення, що накладається на пасажира та
водія за адміністративні правопорушення на транспорті.
3. Внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів
автомобільним транспортом здійснюються відповідно до цих Правил та
інших актів законодавства. Міжнародні перевезення (крім країн СНД)
пасажирів автомобільним транспортом здійснюються за умови
отримання перевізниками ліцензій в установленому порядку. ( Пункт
3 в редакції Постанови КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
4. Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу
автомобільним транспортом згідно з вимогами цих Правил
визначаються Мінтрансом.
5. Організація та проведення конкурсу на перевезення
пасажирів на постійних автобусних маршрутах юридичними та
фізичними особами здійснюється відповідно до Порядку проведення
конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2
листопада 1996 р. N 1346 ( 1346-96-п ).
6. Тарифи на транспортні послуги встановлюються відповідно до
законодавства.
7. Не допускаються до перевезення: багаж, ручна поклажа та інші речі з вибуховими, отруйними,
вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими
небезпечними речовинами, а також ті, що можуть забруднити
транспортний засіб, одяг пасажирів; зброя, крім випадків, передбачених законодавством; тварини (крім дрібних звірів і птахів у клітках, а також
собак у намордниках за наявності повідків та котів, з
пред'явленням документів на них, виданих ветеринарною службою); багаж, розміри якого перевищують 100 х 50 х 30 см або вагу 40
кг, та ручна поклажа відповідно 60 х 40 х 20 см і 30 кг.
8. Перевізники, водії та особи, діяльність яких пов'язана з
наданням транспортних послуг, повинні мати відповідні знання в
обсязі, що визначається Мінтрансом.
9. Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки,
охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний
сертифікат, бути в належному технічному і санітарному стані та
укомплектовані відповідно до вимог Правил дорожнього руху,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня
1993 р. N 1094 ( 1094-93-п ) (ЗП України, 1994 р., N 5, ст. 119).
10. Під час довготривалих перевезень розклад руху автобуса
повинен складатись таким чином, щоб на проміжних пунктах маршруту
пасажири могли забезпечуватись доброякісною питною водою,
харчуванням та одержувати можливість задоволення інших біологічних
потреб.
11. Умови і порядок страхування пасажирів і багажу
визначаються законодавством.
12. Інформаційне забезпечення перевезень пасажирів повинно
здійснюватися українською або іншою мовою з дотриманням вимог
законодавства про мови.
Розділ I.
Перевезення пасажирів та багажу
Види транспортних послуг
13. Послуги пасажирського автомобільного транспорту
поділяються на автобусні і таксомоторні перевезення пасажирів та
багажу. Автобусні перевезення - це переміщення людей і багажу за
допомогою автобусів, до яких належать: міські; приміські; міжміські; міжнародні; туристичні; на замовлення; експресні; маршрутні таксомоторні; вантажопасажирські.
14. До міських належать перевезення за маршрутами в межах
території міста, іншого населеного пункту (далі - міські
маршрути). До приміських належать перевезення за маршрутами, завдовжки
до 50 км незалежно від адміністративно-територіального поділу,
крім міських маршрутів (далі - приміські маршрути). Перевезення пасажирів за міськими та приміськими маршрутами
можуть виконуватися в режимі звичайних, експресних та маршрутних
таксомоторних перевезень. До міжміських належать внутрішньообласні перевезення за
маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які проходять в межах
Автономної Республіки Крим, області, та міжобласні перевезення за
маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які виходять за межі
Автономної Республіки Крим, області (далі - міжміські маршрути). До міжнародних належать перевезення за маршрутами, які
виходять за межі державного кордону (далі - міжнародні маршрути). Туристичні перевезення - це перевезення пасажирів за
заздалегідь визначеними маршрутами з туристичною метою. Перевезення на замовлення - це перевезення на погоджених
перевізником і замовником умовах за визначеним ними маршрутом. Експресні перевезення - переміщення пасажирів і багажу за
маршрутами з обмеженою кількістю зупинок і скороченим часом
поїздки (далі - експресні маршрути). Маршрутні таксомоторні перевезення - це перевезення пасажирів
мікроавтобусами та автобусами за встановленими маршрутами (далі -
таксомоторні маршрути) з обов'язковим наданням місць для сидіння.
Вимоги щодо організації маршрутних таксомоторних перевезень
встановлюються Мінтрансом. Вантажопасажирські перевезення - це перевезення пасажирів з
вантажем вантажопасажирськими автомобілями. Вантажопасажирські
перевезення можуть виконуватись на замовлення або за встановленими
маршрутами. Вимоги щодо організації вантажопасажирських перевезень
встановлюються Мінтрансом. Таксомоторні перевезення - це перевезення пасажирів і багажу
таксі.
15. Населенню можуть надаватись додаткові транспортні послуги
з: попереднього продажу квитків; бронювання місць; замовлення квитка за телефоном; замовлення таксі (звичайне, термінове, нічне); замовлення автобуса; переоформлення квитка. За надання додаткових транспортних послуг справляється збір. Попередній продаж квитків здійснюється більше ніж за добу до
відправлення автобуса. Бронювання місць здійснюється за телефоном або за особистим
зверненням замовника не пізніше ніж за одну годину до відправлення
автобуса. Замовлення квитка за телефоном передбачає його доставку за
названою замовником адресою або придбання квитка в касі в межах
узгодженого з ним часу. Термінове замовлення таксі передбачає виконання замовлення
протягом 30 хвилин з моменту його прийняття, звичайне - в межах
узгодженого із замовником часу, нічне - з 22 до 6 години. Замовлення автобуса передбачає укладення довгострокового або
разового договору на транспортне обслуговування. Переоформлення квитка передбачає його заміну за бажанням
пасажира на інший за наявності вільних місць. Населенню можуть надаватися й інші види додаткових
транспортних послуг.
Автобусні перевезення
16. Маршрути та розклади руху автобусів складає перевізник: міські, приміські маршрути та розклади руху затверджують, а
внутрішньообласні узгоджують відповідні місцеві державні
адміністрації або органи місцевого самоврядування в межах їх
повноважень; міжобласні маршрути та розклади руху затверджує, а міжнародні
маршрути та розклади руху узгоджує Мінтранс.
17. Відкриття та зміна маршрутів проводяться після вивчення
пасажиропотоків, обстеження доріг та дорожніх об'єктів на
маршрутах за погодженням з власниками цих дорожніх об'єктів або їх
уповноваженими особами в порядку, який визначається Мінтрансом.
Матеріали вивчення пасажиропотоків та обстежень доріг дійсні
протягом трьох років. На маршрут оформляється паспорт, який містить відомості про
схему маршруту, розклад руху, акт виміру довжини маршруту, акт
пробного рейсу, таблицю вартості проїзду, матеріали вивчення
пасажиропотоків, таблицю змін на маршруті. Схема маршруту та
розклад руху погоджуються з відповідними органами
Державтоінспекції. Форма паспорта маршруту затверджується
Мінтрансом. Про відкриття і закриття маршруту та зміни розкладу руху
населення інформується через місцеву пресу, радіо, на зупинках і
автостанціях.
18. Перевізник зобов'язаний перед поїздкою ознайомити водія з
паспортом маршруту та забезпечити його схемою маршруту і розкладом
руху.
19. За договором перевезення пасажира перевізник
зобов'язується безпечно перевезти пасажира до пункту призначення,
а в разі здавання ним багажу - доставити до пункту призначення
багаж та видати його пасажиру або уповноваженій ним особі; пасажир
зобов'язується внести установлену плату за проїзд, а в разі
здавання багажу - плату за його перевезення.
20. Перевізник здійснює перевезення пасажирів за квитками,
форма яких затверджується Мінтрансом.
21. У разі перевезення пасажирів на відстань 500 км і більше
в автобусі повинно бути два водії.
22. Максимально дозволена кількість пасажирів для перевезення
в автобусі визначається згідно з паспортом заводу-виготовлювача та
нормативно-правовими актами Мінтрансу.
23. Пасажири в автобусі міського маршруту повинні одержувати
від водія або через автоінформатор чітку і своєчасну інформацію
про найменування зупинок, можливі пересадки, оплату проїзду тощо. Візуальна інформація на автобусах та вантажопасажирських
автомобілях розміщується: міських та приміських маршрутів: на передньому трафареті -
номер маршруту і назва початкової та кінцевої зупинки; на боковому
- додатково назва основних проміжних зупинок (у чотиридверному
автобусі встановлюється один боковий трафарет біля задніх вхідних
дверей); на задньому - номер маршруту; міжміських та міжнародних маршрутів: на передньому та
боковому трафаретах - назва початкової та кінцевої зупинки (у разі
міжнародних перевезень інформація подається двома мовами у два
рядки: верхній - українською, нижній - мовою держави, в яку
здійснюються перевезення); експресних та таксомоторних маршрутів: на передньому і
боковому трафаретах над номером маршруту та найменуванням зупинок
відповідно червоною фарбою робиться напис "Експрес", чорною -
"Маршрутне таксі". У разі перевезень на замовлення та вантажопасажирських
перевезень на передньому трафареті робиться лише відповідний напис
чорною фарбою "На замовлення", "Вантажопасажирський". Зовні на автобусі, біля дверей, розміщуються символічні
зображення, за допомогою яких позначається, що через ці двері
здійснюються вхід чи вихід або вхід та вихід пасажирів. У салоні автобуса повинна бути така інформація: витяг із цих Правил; позначення входу та виходу; напис про розмір штрафу за безквитковий проїзд і перевезення
неоплаченого багажу; матеріали з безпеки дорожнього руху; позначення місць розташування аварійних виходів (через вікна,
двері, люки) із зазначенням способу їх відкриття, вогнегасника,
аптечки та кнопки екстреної зупинки; написи "Не палити", а також "Місця для пасажирів з дітьми та
інвалідів" (на міських та приміських маршрутах). Написи можуть бути замінені відповідними символічними
зображеннями. Розміри та освітлення інформаційних написів повинні бути
такими, щоб їх можна було прочитати у світлу та темну пору доби: в салоні автобуса - з відстані не менше 1 метра; на автобусі: на передньому та задньому трафаретах - з
відстані не менше 15 метрів, на боковому - з відстані не менше 3
метрів.
24. Зупинки автобусів на міських та приміських маршрутах
обладнуються автопавільйонами, трафаретами з найменуванням зупинки
і номером маршруту, відомостями про режим роботи автобусів
(найменування початкового і кінцевого пунктів, час початку та
закінчення руху на маршруті, інтервал руху або час відправлення
автобусів) та інформацією з безпеки дорожнього руху. Якщо інтервал руху на маршруті не перевищує 20 хвилин, на
трафаретах зазначається інтервал руху протягом доби, в разі
більшого інтервалу - час відправлення автобусів із зупинки. Інформація про режим роботи автобусів у вихідні та святкові
дні подається у вигляді приміток до основної інформації. На зупинках автобусів, що виконують експресні та маршрутні
таксомоторні перевезення, над найменуванням зупинки на трафареті
червоною фарбою робиться напис "Експрес", чорною - "Маршрутне
таксі". Зупинки на вимогу обладнуються трафаретом з написом чорною
фарбою "На вимогу". Розміри написів на зупинках повинні бути такими, щоб їх можна
було прочитати з відстані не менше 3 метрів.
25. Квитки на проїзд пасажирів та перевезення багажу на
приміських та міжміських маршрутах продаються на автостанціях, а
там, де їх немає, - кондукторами або водіями автобусів тільки на
зупинках. Такий квиток дійсний тільки на зазначений у ньому день та
рейс автобуса.
26. Посадка та вихід пасажирів з автобуса здійснюються: на міських маршрутах у порядку черги тільки на зупинках, а на
приміських, міжміських та міжнародних - тільки на автостанціях, у
разі їх відсутності - на зупинках, передбачених маршрутом та
розкладом руху; на міських маршрутах у дводверному автобусі: вихід - через
обоє дверей, посадка - через задні двері; у тридверному та
чотиридверному автобусі: вихід - через усі двері, посадка - через
середні та задні двері; на приміських та міжміських маршрутах: вихід - через усі
двері, посадка - через передні двері. Прийняття та видача багажу проводиться на визначених
розкладом руху зупинках.
27. На міжміських маршрутах не дозволяється перевезення дітей
віком до 10 років без супроводження дорослих, крім випадків
доставки школярів до школи автобусами внутрішньообласних маршрутів
у сільській місцевості.
28. У разі виходу з ладу автобуса міжміського маршруту його
водій здійснює пересадку пасажирів у інший автобус приміського чи
міжміського маршруту, що рухається в цьому ж напрямку, яким
пасажири доставляються до найближчої автостанції. Оплата за такі
перевезення здійснюється перевізником, автобус якого вийшов з
ладу.
29. Маршрутні таксомоторні перевезення здійснюються за
маршрутами та розкладами руху, які затверджуються відповідними
державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в
межах їх повноважень.
Обов'язки та права пасажира
30. Пасажир зобов'язаний: мати квиток на проїзд в автобусі і перевезення багажу
відповідно до вартості поїздки. Абонементний квиток на міські
перевезення повинен бути закомпостований пасажиром при вході в
автобус. У противному разі він не дає права проїзду. За
перевезення багажу або ручної поклажі в кількості двох місць, які
в сукупності перевищують розміри і вагу, встановлені для ручної
поклажі, на міських маршрутах компостується абонементний квиток.
Особи, які мають право безплатного проїзду на приміських та
міжміських маршрутах, звертаються у квиткову касу автостанції для
внесення відповідної відмітки до квитково-облікового листка, а в
разі відсутності квиткової каси - до водія; займати зазначене у квитку місце, зберігати квиток до кінця
поїздки і пред'являти в розгорнутому вигляді на вимогу осіб, що
мають право контролю; дотримуватись цих Правил, не порушувати громадський порядок; здійснювати посадку (висадку) лише після зупинки автобуса, з
посадочного майданчика, у разі відсутності такого майданчика - з
тротуару або узбіччя, а якщо це неможливо, то з боку проїзної
частини за умови, що це безпечно і не перешкоджає іншим учасникам
руху; сидіти або стояти (якщо це дозволено) в передбачених для
цього місцях, триматись за поручень або інший пристрій; завчасно подати сигнал водієві відповідним дзвінком або усно
у разі виходу на зупинці "На вимогу"; у разі дорожньо-транспортної події надати можливу допомогу
потерпілим і сповістити про це органи міліції; сповістити водія про виявлені забуті речі, документи та
цінності.
31. Пасажир має право на: безпечну і своєчасну доставку до місця призначення, якісне
перевезення; висунення вимог до перевізника щодо виконання ним умов
договору перевезень; провезення із собою (дорослий пасажир) безплатно в автобусах
міських, приміських та таксомоторних маршрутів однієї дитини віком
до 7 років, а в автобусах міжміських маршрутів - однієї дитини
віком до 5 років, без надання дитині окремого місця для сидіння; безплатне перевезення із собою ручної поклажі в кількості
одного місця, дрібних звірів і птахів у клітках, кота, однієї пари
лиж, дитячої коляски, санчат; перевезення в автобусах міських та приміських маршрутів на
задній площадці автобуса собаки в наморднику за наявності повідка
за плату згідно з тарифом одного місця багажу, а в салонах
автобусів міжміських маршрутів - за плату собаки в наморднику за
наявності повідка; перевезення в автобусах без багажного відсіку багажу в
кількості одного місця, а за наявності багажного відсіку - багажу
в кількості двох місць з оплатою згідно з тарифом; оголошення цінності багажу під час здавання його на
перевезення в автобусах міжміських маршрутів; одержання своєчасної і точної інформації про транспортні
послуги; відшкодування завданої йому шкоди.
32. Право позачергового входу в автобус мають: вагітні жінки; інваліди; пасажири з дітьми дошкільного віку; громадяни похилого віку. Для зазначених пасажирів у передній частині салону автобуса
міського і приміського маршрутів відводяться місця. Інші пасажири,
які займають ці місця, зобов'язані поступитись ними.
33. Пасажиру може бути відмовлено у перевезенні: у разі відсутності вільних місць або відмови придбати квиток
на проїзд в автобусі; якщо він порушує громадський порядок; якщо своїм багажем, ручною поклажею чи одягом він може
забруднити транспортний засіб або одяг інших пасажирів, а також
якщо він намагається перевезти заборонені для перевезення багаж,
ручну поклажу та інші речі.
34. Пасажир не має права: під час руху відволікати увагу водія від керування автобусом
і заважати йому при цьому; відкривати двері автобуса до повної його зупинки; перешкоджати закриттю дверей; безплатно користуватися автобусом, крім випадків,
передбачених законодавством; робити виправлення у квитках та багажній квитанції,
передавати ці документи іншим пасажирам; перевозити багаж та ручну поклажу на сидіннях; користуватись аварійним обладнанням автобуса без потреби; порушувати громадський порядок; палити в салоні автобуса.
Обов'язки та права перевізника
35. Перевізник зобов'язаний: здійснювати медичний контроль та інструктаж водіїв за цими
Правилами та Правилами дорожнього руху з відповідним записом у
подорожньому листі; ознайомити водія перед поїздкою з паспортом маршруту та
забезпечити його схемою маршруту і розкладом руху; забезпечувати належний технічний та санітарний стан автобусів
та своєчасну їх подачу на автостанцію; забезпечити пасажиру безпечну, зручну поїздку та збереження і
доставку багажу в автобусі згідно з договором перевезення і
затвердженим розкладом руху; забезпечити пасажиру проїзд до кінцевої зупинки маршруту без
додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну
несправність автобуса; пропонувати рівень комфорту на вибір самих пасажирів; надати пасажиру додаткові послуги, передбачені договором
перевезення; організувати попередній продаж квитків; відшкодувати пасажиру заподіяну шкоду, у тому числі в
результаті втрати, нестачі, псування і пошкодження прийнятого для
перевезення багажу.
36. Перевізник має право: відмінити рейс автобуса за обставин, які він не зміг
передбачити і попередити їх, незважаючи на всі вжиті заходи. У
цьому разі перевізник повертає пасажиру вартість квитка та
додаткових послуг після пред'явлення квитка, а також відшкодовує
матеріальні та моральні збитки згідно із законодавством; обмежити або припинити перевезення на території, якою воно
здійснюється, у разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або
іншої надзвичайної ситуації; відмітити у багажній квитанції стан багажу або його упаковки
за згодою пасажира. Якщо пасажир не підтверджує відмітку,
перевізник може відмовитись від прийняття багажу для перевезення.
У разі коли багаж прийнято перевізником без відмітки, вважається,
що багаж було прийнято у належному стані і в належній упаковці.
Обов'язки та права водія
37. Водій автобуса, який виконує перевезення пасажирів,
зобов'язаний: мати стаж керування транспортним засобом більше трьох років і
посвідчення водія категорії С і Д та талон, що додається до
посвідчення, а також реєстраційний документ на транспортний засіб; перед виїздом на маршрут пройти передрейсовий медичний огляд; дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку; мати з собою подорожній лист, ліцензійну картку, схему
маршруту та розклад руху автобуса і пред'являти їх для контролю; бути охайно одягненим, чемно поводитись з пасажирами; дотримуватись визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; на кінцеву зупинку автобуса приміського маршруту подавати
автобус для посадки пасажирів не пізніше ніж за 10 хвилин до його
відправлення, а міжміського маршруту - за 15 хвилин; під час посадки в автобус пасажирів на приміському,
міжміському або міжнародному маршрутах перевіряти наявність та
відповідність квитків на проїзд та перевезення багажу умовам
укладених договорів перевезення пасажирів; на зупинках, передбачених розкладом руху, приймати, розміщати
та видавати багаж, а також видавати пасажирам багажні квитанції; стежити за виконанням пасажирами цих Правил та розташуванням
багажу і ручної поклажі в автобусі; оголошувати назви зупинок і час стоянки на них; продавати квитки пасажирам на міських, приміських маршрутах
тільки до початку руху автобуса за маршрутом; здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці у
разі заправки автобуса пальним під час виконання перевезень; вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі
виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо),
які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної
зупинки транспортного засобу на залізничному переїзді; зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його
вказівки та допомагати у проведенні контролю; під час роботи на маршруті виконувати Правила дорожнього
руху, Правила технічної експлуатації автобуса, ці Правила,
посадову інструкцію та вказівки диспетчера.
38. Водію автобуса забороняється: починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до
зупинки автобуса; порушувати маршрут та розклад руху; розмовляти з пасажирами, їсти, пити, палити під час руху
автобуса; продавати пасажирам квитки під час руху автобуса, а також у
місцях, де є і працюють каси.
39. Водій має право: вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків; не допускати до поїздки або висадити на найближчій зупинці
пасажира, який не має квитка або через свою поведінку, хворобу та
інші причини є небезпечним для пасажирів (про хворого пасажира
водій повідомляє диспетчера або найближчий лікувальний заклад); не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив багажну
квитанцію.
Таксомоторні перевезення
40. Громадяни можуть наймати таксі у порядку черги на
таксомоторних стоянках, на замовлення (усно, письмово та за
телефоном), а також на шляху прямування.
41. На таксі повинно бути встановлено: сигнальний ліхтар із
зеленим та червоним світлом у верхньому правому кутку лобового
скла, розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору, який
встановлюється на даху таксі (мікроавтобуса - для маршрутних
таксомоторних перевезень) з нанесенням на ньому композиції з
чорних квадратів, розташованих у шаховому порядку, таксометр.
42. Кількість пасажирів, що перевозяться в таксі, не повинна
перевищувати кількості місць для сидіння згідно з паспортом
заводу-виготовлювача.
43. Вимоги до перевезення багажу в таксі визначаються
Правилами дорожнього руху. В салоні таксі дозволяється перевозити:
телевізори, радіоприймачі та інші предмети культурно-побутового
призначення за умови, що вони можуть бути вільно розташовані на
сидінні, не забруднюють його і не заважають керуванню автомобілем;
собаку у наморднику за наявності повідка, за умови розташування її
на підлозі кузова, а за наявності підстилки для собаки - на
сидінні.
44. Мережа таксомоторних стоянок та вимоги до їх обладнання
визначаються місцевими державними адміністраціями або органами
місцевого самоврядування в межах їх повноважень за погодженням з
Державтоінспекцією. Місця зупинки позначаються спеціальними
дорожніми знаками.
45. Право позачергового користування таксі надається: вагітним жінкам; інвалідам; пасажирам з дітьми дошкільного віку.
46. Під час таксомоторних перевезень пасажир зобов'язаний: виконувати Правила дорожнього руху та ці Правила; бути ввічливим з водієм; після закінчення поїздки провести з водієм повний розрахунок,
а в разі зупинки у своїх потребах - внести аванс на час чекання за
домовленістю (якщо в межах цього часу пасажир не з'явився,
перевезення вважається закінченим); здійснювати посадку та висадку з таксі тільки після повної
його зупинки з правого боку у напрямку руху.
47. Водій зобов'язаний: виконувати вимоги Правил дорожнього руху та цих Правил; здійснювати посадку пасажирів на стоянці у порядку черги, а
також поза чергою пасажирів, які мають право позачергового
користування таксі; під час посадки пасажирів відкривати двері таксі і багажника
та перевіряти їх закриття; бути ввічливим і уважним до пасажирів; пояснювати пасажирам порядок і розмір оплати проїзду і
називати показники таксометра на початку та в кінці поїздки; прямувати до пункту призначення, названого пасажиром,
найкоротшим або запропонованим пасажиром шляхом прямування; передавати забуті речі у міський стіл знахідок; виконувати вказівки диспетчера та контролера; пред'являти контролеру на його вимогу посвідчення на право
керування автомобілем, технічний паспорт, ліцензію або ліцензійну
картку.
48. Водію таксі забороняється: відмовляти пасажирам в обслуговуванні, крім випадків, коли
пасажири порушують вимоги пунктів 42, 43 цих Правил; вибирати пасажирів за напрямками їх прямування; пропонувати спільну поїздку громадянам з пасажирами, які
знаходяться в таксі, без їх згоди; здійснювати перевезення пасажирів, коли в таксі немає або не
працює таксометр; під час руху таксі з пасажирами їсти, пити і палити.
49. У разі перевезення в таксі кількох пасажирів плата
кожного з них розраховується діленням загальної суми вартості
проїзду на кількість пасажирів, що їдуть, пропорційно відстані
поїздки кожного. У разі зупинки таксі в дорозі з вини водія пасажири не
платять за простій таксі. У разі виходу таксі з ладу водій мусить вжити заходів для
своєчасної доставки пасажирів до місця призначення.
50. Водій таксі несе відповідальність згідно з законодавством
за псування або зникнення з багажника прийнятого для перевезення
багажу. За збереження багажу, що перевозиться пасажирами в салоні
автомобіля, водій відповідальності не несе.
51. У разі неможливості доставити пасажира (стихійне лихо та
його наслідки, будівельні роботи, бездоріжжя, закритий залізничний
переїзд) до названого ним місця розрахунки з пасажиром проводяться
на місці вимушеної зупинки, якщо пасажир не вимагає доставити його
іншим шляхом.
Розділ II.
Перевезення організованих
груп дітей
52. Перевезення організованих груп дітей повинно
здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки, надійності
і якості транспортного обслуговування.
53. Максимальна кількість дітей для перевезення автобусом не
повинна перевищувати кількості місць для сидіння у ньому згідно з
паспортом заводу - виготовлювача.
54. Організовані групи дітей повинні перевозитися
дисциплінованими і досвідченими водіями, вимоги до яких
встановлені Правилами дорожнього руху і які мають стаж керування
транспортним засобом більше трьох років.
55. Перевезення організованих груп дітей здійснюються на
підставі довгострокового договору або договору разового
перевезення організованих груп дітей, зразки яких затверджуються
Мінтрансом та Міносвіти. Договір на разове перевезення організованих груп дітей
укладається з перевізником у формі замовлення не пізніше ніж за 48
годин до виконання перевезень. Зміни в замовленні на перевезення
організованих груп дітей повинні бути подані замовником у
письмовій формі безпосередньо або передані факсом за підписом
уповноважених осіб. Замовлення на перевезення організованих груп дітей від шкіл,
професійно-технічних та інших навчальних закладів, позашкільних
навчальних закладів, а також інших установ, підприємств і
організацій приймаються перевізником за наявності у них
відповідного дозволу, зразок якого затверджується Мінтрансом та
Міносвіти.
56. Дозвіл на перевезення організованих груп дітей видається: у межах Автономної Республіки Крим, області: школам,
професійно-технічним та іншим навчальним закладам - районним
(міським) відділом освіти; оздоровчим закладам, туристичним фірмам
та іншим установам, підприємствам і організаціям - керівниками
установ, підприємств і організацій, яким вони підпорядковуються, а
у випадках, передбачених законодавством, - відповідними
підрозділами місцевих державних адміністрацій чи профспілковими
комітетами; за межами Автономної Республіки Крим, області: школам,
професійно-технічним та іншим навчальним закладам - Міносвіти
Автономної Республіки Крим, обласним, Київським та
Севастопольським міським управлінням освіти; оздоровчим закладам,
туристичним фірмам та іншим установам, підприємствам і
організаціям - керівниками установ, підприємств і організацій,
яким вони підпорядковуються, а у випадках, передбачених
законодавством, - відповідними підрозділами місцевих державних
адміністрацій чи профспілковими комітетами з обов'язковим
повідомленням Державтоінспекції. У разі потреби Державтоінспекція
може забезпечити супроводження автобуса або колони автобусів
спецтранспортом за окрему плату.
57. Перевезення організованих груп дітей колоною з п'яти і
більше автобусів узгоджується замовником з органами
Державтоінспекції. До перевезення організованих груп дітей замовнику і
перевізнику необхідно: а) визначити маршрут, використовуючи при цьому, як правило,
дороги, якими уже здійснюються регулярні автобусні перевезення; б) визначити зупинки автобуса: технологічні проміжні - одна на перші 50 кілометрів і не
менше однієї - на кожні наступні 100 кілометрів маршрутів більшої
довжини; для відпочинку - на 5 хвилин через кожну годину руху і на 30
хвилин - через кожні 5 годин руху (допускається поєднання
30-хвилинного відпочинку з перервою на обід); для приймання їжі - через 3-5 годин руху; для відпочинку (ночівлі); в) скласти схему маршруту; г) скласти розклад руху.
58. Перевезення організованих груп дітей виконуються тільки у
світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.
59. Схема маршруту та розклад руху складаються в трьох
примірниках, узгоджуються перевізником з відповідними органами
Державтоінспекції і затверджуються замовником. На схему маршруту наносяться ділянки доріг, населені пункти,
місця концентрації дорожньо-транспортних подій, аварійно
небезпечні ділянки тощо. Один примірник схеми маршруту і розкладу руху видаються
водію, інші два зберігаються в замовника та у перевізника.
60. Інформаційне забезпечення перевезень організованих груп
дітей повинно бути візуальним. Візуальна інформація на автобусі наноситься на передньому
трафареті написом чорною фарбою "На замовлення", спереду і ззаду
автобуса обов'язково встановлюється розпізнавальний знак "Діти". Під час руху автобусів з організованими групами дітей у
колоні відповідно до вимог Правил дорожнього руху: встановлюється розпізнавальний знак "Колона"; вмикається ближнє світло фар; автобуси повинні рухатися тільки в один ряд якнайближче до
правого краю проїзної частини, за винятком випадків, коли вони
супроводжуються транспортними засобами Державтоінспекції або
служби безпеки руху Мінтрансу; швидкість руху колони і дистанція між автобусами
встановлюються старшим колони або за режимом руху головної машини; колона повинна бути поділена на групи (не більше п'яти
транспортних засобів у кожній), дистанція між якими повинна
забезпечувати можливість обгону групи іншими транспортними
засобами; у разі зупинки колони на дорозі на всіх автобусах вмикається
аварійна сигналізація. У салоні автобуса повинна бути інформація, яка містить: позначення місць розташування аварійних виходів (через вікна,
двері, люки) з зазначенням способу їх відкриття, вогнегасника,
аптечки та кнопки екстреної зупинки. Написи можуть замінюватись відповідними символічними
зображеннями.
61. У разі несприятливих метеорологічних і дорожніх умов,
виходу з ладу автобуса, загрози безпеці руху, а також погіршення
здоров'я водія необхідно припинити рух з повідомленням про це
перевізника, який повинен вжити заходів для доставки дітей до
кінцевого пункту маршруту, заміни автобуса, водія.
Обов'язки замовника
62. Замовник зобов'язаний: до початку перевезення скласти список групи дітей у трьох
примірниках (для перевізника, замовника і керівника групи); допускати до поїздки дітей, які зазначені у списках і які не
мають протипоказань для далеких переїздів за станом здоров'я; призначити на кожних десять дітей керівника групи,
відповідального за супроводження дітей під час поїздки, а на групу
дітей, яка складається із тридцяти чоловік, ще й медичного
працівника та провести інструктаж про правила поведінки і техніки
безпеки.
Обов'язки керівника групи
63. Керівник групи зобов'язаний: провести бесіду з дітьми, ознайомити їх з правилами поведінки
і техніки безпеки під час поїздки; забезпечувати додержання належного порядку дітьми під час
руху (діти повинні сидіти на призначених для цього місцях), а
також під час посадки (висадки ) з автобуса: здійснювати посадку (висадку) дітей після зупинки автобуса
тільки з посадочного майданчика, а у разі його відсутності - з
тротуару або узбіччя, якщо це неможливо - з крайньої смуги
проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за
умови, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам
руху, а також працюватиме аварійна світлова сигналізація; проходити з організованою групою дітей тільки тротуарами та
пішохідними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїзної
частини дороги назустріч руху транспортних засобів і тільки у
світлу пору доби; після надання транспортної послуги підписати подорожній лист,
замовлення на перевезення, зазначивши пройдений шлях, час початку
та закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.
Обов'язки та права дітей, перевізника і водія
64. Під час перевезення дітей на них поширюються права і
обов'язки пасажира, передбачені пунктами 30-34 цих Правил. Обов'язки та права перевізника і водія визначаються пунктами
35-39 цих Правил, а також іншими актами законодавства.
Розділ III.
Міжнародні перевезення пасажирів
65. Міжнародні регулярні, нерегулярні і маятникові
перевезення пасажирів автомобільним транспортом повинні
виконуватись згідно із законодавством України, міжнародними
договорами України та законодавством держав, на території яких
вони здійснюються.
66. Не допускаються до перевезення на території України багаж
і ручна поклажа, передбачені пунктом 6 цих Правил, а на території
інших держав - речі, перевезення яких заборонено законодавством
цих держав.
67. Міжнародні перевезення пасажирів автомобільним
транспортом на території України здійснюються з дотриманням: Правил дорожнього руху; порядку організації регулярних, нерегулярних, маятникових
перевезень; особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на міжнародні
перевезення (крім країн СНД) пасажирів автомобільним транспортом;
( Абзац четвертий пункту 67 в редакції Постанови КМ N 1919
( 1919-99-п ) від 18.10.99 ) порядку страхування на автомобільному транспорті; порядку проведення прикордонного, митного контролю, контролю
служби міжнародних автомобільних перевезень (далі - СМАП) та інших
видів контролю; порядку організації праці та відпочинку водіїв.
68. Двосторонні та транзитні міжнародні перевезення пасажирів
здійснюються у відповідності з міжнародними договорами України про
автомобільні перевезення: українськими перевізниками на території іноземних держав - з
дозволу компетентних органів цих держав; іноземними перевізниками на території України - з дозволу
Мінтрансу.
69. Порядок здійснення прикордонного, митного контролю,
контролю СМАП та інших видів контролю в пунктах пропуску через
державний кордон України (далі - пункт пропуску) визначається
законодавством України.
70. Режим праці та відпочинку водіїв, що виконують міжнародні
перевезення пасажирів в Україні, визначається законодавством
України, а в іноземних державах - відповідним законодавством цих
держав та міжнародними договорами України в частині, що стосується
роботи екіпажів транспортних засобів українських перевізників, які
здійснюють міжнародні автомобільні перевезення на їх території.
71. Розклади руху автобусів, тарифи та порядок розрахунків і
платежів за міжнародні регулярні перевезення пасажирів
зазначаються у зовнішньоекономічних договорах, що укладаються між
іноземними та українськими перевізниками, а тарифи та порядок
розрахунків і платежів за міжнародні нерегулярні і маятникові
перевезення пасажирів зазначаються у відповідних договорах, які
укладаються між замовниками та перевізниками. Зразки зазначених
договорів затверджуються Мінтрансом.
72. Для відкриття міжнародних маршрутів регулярних перевезень
пасажирів перевізники: узгоджують з іноземними перевізниками відкриття маршрутів; подають до Мінтрансу заявки і договори про спільну діяльність
з іноземними перевізниками та копії виданих їм ліцензій; ( Абзац
третій пункту 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 ) Мінтранс: розглядає зазначені договори про спільну діяльність; узгоджує розклади руху на міжнародних маршрутах; надсилає компетентним органам іноземних держав відповідно до
вимог міжнародних договорів України про автомобільні перевезення
заявки на відкриття міжнародних маршрутів з проханням про
одержання від них відповідних дозволів; передає компетентним органам іноземних держав дозволи на
виконання міжнародних перевезень пасажирів іноземними
перевізниками на території України і видає дозволи, одержані від
компетентних органів іноземних держав, українським перевізникам на
виконання міжнародних перевезень пасажирів на території іноземних
держав; узгоджує з Держкомкордоном, Державною митною службою та МВС
час перетинання автобусами міжнародних маршрутів регулярних
перевезень державного кордону України і видає перевізникам
перепустки єдиного для всіх пунктів пропуску зразка, який
затверджується Мінтрансом, Держкомкордоном, Державною митною
службою та МВС, що дають право позачергового перетинання
автобусами державного кордону України.
73. Виконання нерегулярних і маятникових перевезень
здійснюється на основі відповідних договорів між перевізниками і
замовниками. В автобусі під час виконання нерегулярних і
маятникових перевезень повинен бути формуляр (дорожній лист).
Зразок договору та формуляра (дорожнього листа) затверджується
Мінтрансом.
74. Інформаційне забезпечення міжнародних перевезень на
території України здійснюється у порядку, визначеному в пункті 23
цих Правил.
75. Водії і пасажири автобуса повинні мати національні
паспорти, а також відповідні візи, якщо інше не передбачено
законодавством України та міжнародними договорами України.
76. Допуск автобуса на режимну територію пункту пропуску на
державному кордоні України здійснюється старшим прикордонного
наряду (складом наряду) або за його наказом, після пред'явлення
водієм автобуса міжнародних регулярних перевезень відповідної
перепустки, поза чергою з дотриманням технології пропуску
автотранспортних засобів через державний кордон. Місце огляду автобуса визначається посадовою особою
контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ (далі - КПП) за
узгодженням з відповідною митницею і СМАП. Загальний час прикордонного, митного контролю, контролю СМАП
та інших видів контролю не повинен перевищувати часу стоянки
автобусів у пунктах пропуску, передбаченого розкладом руху. Якщо під час здійснення прикордонного, митного контролю,
контролю СМАП та інших видів контролю виявлено порушення, час
стоянки автобусів у пунктах пропуску може бути збільшено до
прийняття відповідного рішення. До автобусів, у яких перебувають пасажири, що вже пройшли
прикордонний контроль, а також до автобусів, пасажири яких не
пройшли такого контролю, вхід іншим особам без дозволу посадових
осіб КПП забороняється. Посадка пасажирів в автобуси, що прямують через державний
кордон України, а також завантаження (вивантаження) багажу
здійснюються тільки з дозволу посадових осіб КПП і митних органів,
якщо це не заборонено іншими контролюючими органами. На міжнародних маршрутах нерегулярних перевезень пропуск
автобусів з пасажирами через державний кордон України здійснюється
в порядку загальної черги.
77. Посадові особи СМАП, митниці або інших контролюючих
органів, які не дозволили пропуск автобуса, інформують про це КПП,
виводять автобус за смугу руху і припарковують на спеціальних
стоянках за межами режимної території пункту пропуску для
з'ясування обставин або повертають його на територію суміжної
держави. У разі затримання автобуса українського або іноземного
перевізника на термін більше доби СМАП вживає заходів для надання
іншого автобуса для перевезення пасажирів до найближчого
населеного пункту, де функціонують інші види транспорту. Розрахунки за транспортні послуги і виплати за понесені
пасажирами збитки внаслідок затримання автобуса з вини перевізника
здійснює перевізник, автобус якого затримано. Про затримання автобуса міжнародних перевезень на термін
більше доби робиться відмітка у відповідному журналі, форма якого
затверджується Мінтрансом, Державною митною службою і
Держкомкордоном.
78. Посадові особи КПП, митниці, СМАП, постів МВС та інших
контролюючих органів зобов'язані представитись водію автобуса і
чітко пояснити свої вимоги, що стали приводом для затримання
автобуса.
79. У разі виходу автобуса з ладу СМАП на замовлення водія,
за рахунок перевізника, сприяє організації перевезення пасажирів
до найближчого населеного пункту, де функціонують інші види
транспорту.
Обов'язки та права пасажира
80. Обов'язки та права пасажира на маршрутах міжнародних
перевезень на території України визначаються пунктами 30-34 цих
Правил. Крім обов'язків, передбачених пунктом 30 цих Правил, пасажир
зобов'язаний дотримуватись правил прикордонного, митного та інших
видів контролю. Крім прав, передбачених пунктом 31 цих Правил, пасажир має
право: перевозити із собою (дорослий пасажир) в автобусі безплатно
одну дитину віком, що визначається за згодою перевізників або
перевізника і замовника; перевозити за плату кота, собаку в наморднику за наявності
повідка, з пред'явленням документів на них, встановлених
ветеринарною службою, на спеціально обладнаних для них місцях в
автобусі, якщо це передбачено відповідними міжнародними
договорами; зазначати у багажній квитанції вартість багажу під час його
здавання на перевезення у валюті України; бути присутнім під час огляду належного йому багажу, а також
під час відбору зразків, проб речовин і матеріалів для проведення
експрес-аналізу відповідними контролюючими органами; отримувати від посадових осіб КПП та інших контролюючих
органів у разі відмови йому у пропуску через державний кордон
роз'яснення, а у разі вилучення паспорта - копії протоколу про
його вилучення з відповідним обгрунтуванням.
Обов'язки та права перевізника
81. Обов'язки та права перевізника на території України на
маршрутах міжнародних перевезень визначаються пунктами 35, 36 цих
Правил.
Обов'язки та права водія
82. Обов'язки та права водія, що здійснює міжнародні
перевезення на території України, визначаються пунктами 37-39 цих
Правил. Крім обов'язків, передбачених пунктом 37 цих Правил, водій
повинен: дотримуватись правил прикордонного, митного контролю,
контролю СМАП та інших видів контролю; організовувати і своєчасно вживати заходів до оповіщення та
підготовки пасажирів для проходження прикордонного, митного
контролю, контролю СМАП та інших видів контролю; подавати автобус на платформу для посадки пасажирів за 20
хвилин до відправлення; забезпечувати своєчасне вмикання і правильну експлуатацію
тахографа, а у разі виходу його з ладу - вжити заходів для
усунення несправностей; пред'являти для перевірки постам МВС, митниці, СМАП: а) на міжнародних маршрутах регулярних перевезень -
посвідчення на право керування транспортним засобом та талон, що
додається до посвідчення, подорожній лист, відповідну ліцензію або
ліцензійну картку, схему маршруту, розклад руху автобуса,
квитково-облікову документацію, перепустку, дозвіл на виконання
міжнародних перевезень пасажирів; б) на міжнародних маршрутах нерегулярних перевезень -
посвідчення на право керування транспортним засобом та талон, що
додається до посвідчення, подорожній лист, відповідну ліцензію або
ліцензійну картку, реєстраційний документ на транспортний засіб,
формуляр (дорожній лист), один примірник якого залишається на
митниці, дозвіл на нерегулярне перевезення (для іноземного
перевізника, що виїжджає з України або в'їжджає в Україну з
громадянами України); в) підтвердження дотримання встановленого режиму праці та
відпочинку. Крім прав, передбачених пунктом 39 цих Правил, водій має
право: бути особисто присутнім під час огляду автобуса і належного
йому багажу; отримувати від посадових осіб КПП, митниці, СМАП, постів МВС
та інших контролюючих органів у разі відмови в пропуску автобуса
через державний кордон України відповідні роз'яснення, а у разі
вилучення паспорта - копії протоколу про його вилучення з
відповідним обгрунтуванням.
Розділ IV.
Перевезення туристів
83. Максимальна кількість туристів для перевезення автобусом
не повинна перевищувати кількості місць для сидіння згідно з
паспортом заводу - виготовлювача.
84. Перевезення туристів здійснюється на підставі
довгострокового договору або договору разового перевезення
туристів, зразки яких затверджуються Мінтрансом та
Держкомтуризмом. Договір на разове перевезення туристів укладається з
перевізником туристичною фірмою, яка є замовником на перевезення,
у формі замовлення не пізніше ніж за 48 годин до виконання
перевезень. Зміни у замовленнях на перевезення повинні бути подані
замовником у письмовій формі безпосередньо або передані факсом за
підписом уповноважених осіб.
85. Перевезення туристів виконуються за маршрутом, що
визначається туристичною фірмою.
86. Інформаційне забезпечення перевезень туристів повинно
бути звуковим і візуальним. Візуальна інформація на автобусі розміщується на передньому
трафареті, де чорною фарбою робиться напис "Туристичний". В салоні автобуса повинні бути позначені місця розташування
аварійних виходів (через вікна, двері, люки) із зазначенням
способу їх відкриття, вогнегасника, аптечки та кнопки екстреної
зупинки. Написи можуть бути замінені відповідними символічними
зображеннями.
87. Для належної організації туристичних перевезень
перевізнику необхідно: а) визначити маршрут, використовуючи при цьому, як правило,
дороги, якими уже здійснюються регулярні автобусні перевезення; б) визначити місця зупинки автобуса виходячи з таких умов: після керування автобусом протягом чотирьох з половиною годин
водій повинен зробити перерву не менше ніж на 45 хвилин, якщо не
настала перерва на обід; протягом перерви водій не повинен виконувати ніякої іншої
роботи; в) скласти схему маршруту з нанесенням на ній ділянок доріг,
населених пунктів, місць концентрації дорожньо-транспортних подій,
аварійно небезпечних ділянок тощо; г) скласти розклад руху виходячи з розрахункової швидкості
руху.
88. За погодженням сторін автобус може бути додатково
обладнаний чохлами та підголівниками на сидіннях, віконними
шторами та мати інші додаткові зручності.
Обов'язки та права
туриста, перевізника і водія
89. Під час перевезення туристів на них поширюються права і
обов'язки пасажира, передбачені пунктами 30-34 цих Правил. Обов'язки та права перевізника, водія під час перевезення
туристів визначаються пунктами 35-39 цих Правил.
Обов'язки туристичної фірми
90. Туристична фірма повинна: до початку перевезення скласти список туристів у трьох
примірниках (для перевізника, туристичної фірми, керівника
туристської групи); ознайомити туристів з умовами одержання транспортних послуг,
завчасно повідомити їх про час та місце подачі автобуса і
проінформувати про можливі додаткові послуги; допускати до перевезення туристів, зазначених у списку; у разі тривалості роботи водіїв більше 8 годин забезпечувати
їм відпочинок у готелі або надавати окрему кімнату; забезпечити харчування водіїв за їх бажанням за власний
рахунок на умовах харчування туристів, а також надавати місце
стоянки автобуса під охороною; видати керівнику туристської групи її список, схему маршруту
та розклад руху і забезпечити їх виконання. Після надання транспортної послуги керівник туристської групи
зобов'язаний підписати подорожній лист, замовлення на перевезення,
зазначивши пройдений шлях, час початку та закінчення роботи, а у
разі зміни розкладу руху - її причину.
Розділ V.
Обслуговування населення та пасажирів на автостанціях
91. Порядок надання послуг населенню та пасажирам на
автостанціях передбачає, що архітектурно-планувальні та
об'ємно-планувальні рішення щодо території та будівель
автостанції, сигналізація, зв'язок та інформація, малі
архітектурні форми повинні відповідати затвердженому в
установленому порядку проекту будівництва, реконструкції,
розширення або технічного переобладнання автостанції.
92. Обслуговування населення, пасажирів та водіїв, прийом і
відправлення автобусів повинно організовуватись згідно з
технологічним процесом роботи автостанції. Типовий технологічний
процес роботи автостанції затверджується Мінтрансом.
93. Відправлення пасажирів на міжміських і міжнародних
маршрутах здійснюється тільки з автостанції.
94. Автостанція повинна мати паспорт, зразок якого
затверджується Мінтрансом.
95. Автостанції, розташовані на дорогах загального
користування, повинні експлуатуватись тільки за їх цільовим
призначенням.
96. Взаємовідносини автостанції з перевізниками,
підприємствами, організаціями, установами, які надають послуги
населенню, пасажирам і водіям, визначаються відповідними
договорами, зразки яких затверджуються Мінтрансом.
Вимоги до функціонування автостанції
97. Основними завданнями автостанції є: організація прийому та відправлення пасажирів; організація продажу квитків населенню; диспетчерське управління і регулювання руху автобусів; контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої
документації водіїв, дотримання визначеного режиму роботи
підприємств, установ, організацій, розташованих на території
автостанції; організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.
98. Будівля автостанції повинна мати:
приміщення для населення, пасажирів, службові і технічні
приміщення; упорядковані зони за її межами для чекання автобусів,
додаткового продажу квитків, зберігання ручної поклажі, роздрібної
торгівлі; перони з платформами посадки і висадки пасажирів; територію з майданчиком міжрейсового відстою, постами
технічного огляду і проїздами для руху автобусів; господарську зону.
99. Місткість автостанції або автовокзалу визначається за
розрахунком добового відправлення пасажирів на міжнародних,
міжміських та приміських маршрутах згідно з наведеною нижче
таблицею. —————————————————————————————————————————————————————————————————— Розрахунок добового відправлення | Місткість (пасажирів) | (осіб) —————————————————————————————————————————————————————————————————— Автостанції від 100 до 200 10
більше 200 до 400 25
-"- 400 до 600 50
-"- 600 до 1000 75
Автовокзали
від 2000 до 3000 150
більше 3000 до 4000 200
-"- 4000 до 6000 250
-"- 6000 до 8000 300
-"- 8000 до 10000 400
-"- 10000 до 15000 500
-"- 15000 до 20000 600
-"- 20000 до 25000 700
-"- 25000 до 30000 800
-"- 30000 до 40000 900
-"- 40000 1000
Визначення та зміна місткості існуючої автостанції
здійснюються за розрахунком добового відправлення пасажирів з
оформленням акта, форма якого затверджується Мінтрансом. У разі скорочення необхідної площі для обслуговування
населення і пасажирів та для технологічних потреб звільнені площі
повинні використовуватись для надання додаткових послуг населенню
і пасажирам, а переобладнання не повинно мати постійного
характеру, щоб у разі потреби можна було відновити їх
функціональне призначення.
100. Схема організації дорожнього руху на території
автостанції та прилеглих ділянках вулиць і доріг узгоджується з
відповідними органами Державтоінспекції і підлягає перегляду в
разі здійснення реконструкції автостанції. Для організації безпечного руху транспорту і пішоходів на
автостанції повинно бути здійснено: відповідне розташування дорожніх знаків, світлофорів і
візуальної інформації; розмітку проїзної частини і майданчика міжрейсового відстою; влаштування пішохідних переходів, зупинок і стоянок міського
транспорту.
101. Перони відправлення повинні бути максимально наближені
до автостанцій і забезпечувати найкоротший шлях з приміщень для
обслуговування населення і пасажирів. Біля перонів відправлення
передбачаються зони чекання для населення і пасажирів завширшки не
менше 2,5 метра. Розміщення перонів прибуття повинно забезпечувати найкоротший
шлях виходу пасажирів на площу перед автостанцією, минаючи будівлю
автостанції. Для приміських маршрутів з інтервалом руху автобусів менше 20
хвилин при їх розрахунковому добовому відправленні більше 3 тисяч
пасажирів повинні бути влаштовані окремі перони відправлення і
прибуття з забезпеченням вільного проходу до них. Для транзитних автобусів у зоні перонів відправлення доцільно
виділяти окремі платформи. Перони обов'язково повинні обладнуватися навісами шириною,
яка б забезпечувала укриття пасажирів під час посадки і висадки, а
також на шляху прямування їх від будівлі автостанції до передніх
дверей автобуса. Допускається відсутність навісу над платформами прибуття. Платформи на перонах повинні бути розраховані на підхід
автобусів переднім ходом і мати підвищення над проїзною частиною
не менш як 25 сантиметрів.
102. Будівлі автостанцій повинні забезпечувати функціональний
розподіл зон приміщень для населення і пасажирів, а також
службових приміщень та відповідати вимогам технологічного процесу
роботи автостанції. Зали чекання і касовий можуть розміщуватися
окремо. Будівлі автостанцій місткістю більш як 500 осіб повинні мати
залу попереднього продажу квитків, а також окремі зали чекання для
населення і пасажирів міжміських і приміських маршрутів, при цьому
продаж квитків на приміські маршрути допускається здійснювати в
залі чекання. Місткість залу чекання (касової зони, зони чекання,
розподільних зон) повинна становити 65 відсотків місткості
автостанції. Приміщення для пасажирів з дітьми повинні знаходитися поблизу
зони чекання. Громадські вбиральні слід розташовувати якомога ближче до
основних шляхів пасажирів, що прибувають та відправляються з
автостанції.
103. Малі архітектурні форми повинні бути як у середині
автостанції, так і за її межами - на площі перед автостанцією, на
перонах, в залі чекання та касовому.
104. Населенню та пасажирам на автостанції безплатно
надається інформація про її роботу, маршрути, які нею
обслуговуються, їх відкриття і закриття та вартість квитка.
105. Візуальна інформація на автостанції повинна містити: зовні будівлі: найменування-вивіску "Автовокзал" (світлореклама) або
"Автостанція" з інформацією біля входу про їх власника та режим
роботи; трафарети на платформах перону із зазначенням їх номерів та
часу відправлення і прибуття автобусів; всередині будівлі: план автостанції; розклад відправлення і прибуття автобусів із зазначенням
номера рейсів, назви кінцевої зупинки прибуття (відправлення),
часу відправлення і прибуття, номера платформи; схему автобусних маршрутів; таблицю вартості проїзду та перевезення багажу; відповідний витяг з цих Правил; інформацію про державні органи, які здійснюють захист прав
споживачів; перелік категорій населення, що мають право позачергового
придбання квитків; перелік категорій населення і пасажирів, які мають пільги на
проїзд; схему розташування і нумерацію місць в автобусах різних
моделей; план евакуації населення, пасажирів, персоналу та майна
автостанції на випадок надзвичайних ситуацій; відомості з безпеки дорожнього руху; перелік послуг, які надаються автостанцією; номери телефонів, за якими здійснюється бронювання місць та
замовлення квитків; відомості про зміни на транспортній мережі; відомості про розташування приміщень автостанції і режим їх
роботи; графічні умовні знаки - символи (піктограми), що стосуються
обслуговування населення і пасажирів. Розміри інформаційних написів повинні забезпечувати
можливість їх читання з відстані не менше 3 метрів.
106. Населення та пасажири на автостанції повинні одержувати
чітку, лаконічну та вичерпну інформацію через систему гучномовного
зв'язку мовою, зазначеною в пункті 12 цих Правил, а також мовою
держави, до якої здійснюються міжнародні перевезення.
107. У випадках порушення розкладу руху автобусів і змін у
роботі квиткових кас оголошення передаються: про несвоєчасне відправлення або прибуття автобусів - негайно
після отримання черговим диспетчером відповідних відомостей від
перевізника або з найближчої автостанції, з наступним повторенням
через кожні 15 хвилин; про відміну рейсу - за 1,5 години до встановленого за
розкладом часу відправлення автобуса і повторюються один раз через
30 хвилин, а потім через кожні 15 хвилин; про заміну автобуса - з такою ж періодичністю, як і про
відміну рейсів, з повідомленням причин заміни. Якщо замість
автобуса з м'якими сидіннями подається автобус звичайного типу,
оголошується порядок здавання або заміни квитка; про призначення додаткового рейсу (якщо про це заздалегідь не
зроблено оголошення) - в години, які забезпечують своєчасне
повідомлення населення і пасажирів. При цьому оголошуються
відомості про марку автобуса, час відправлення, номер каси, яка
продає квитки на цей рейс; про зміни в роботі квиткових кас - негайно після прийняття
такого рішення з оголошенням номерів кас, які змінюють режим своєї
роботи, назв маршрутів і рейсів, яких ця зміна стосується. Інформація з безпеки дорожнього руху, текст якої
затверджується начальником автостанції, передається не рідше
одного разу на годину.
108. Для посадки (висадки) пасажирів на міжнародних маршрутах
на автостанції передбачаються окремі посадочні платформи. На трафаретах, розташованих на цих платформах, та у розкладі
відправлення (прибуття) автобусів інформація подається двома
мовами у два рядки: верхній - українською, нижній - мовою держави,
до якої здійснюються перевезення.
109. У кімнатах водіїв на автостанціях повинна бути
інформація з безпеки дорожнього руху, де зазначаються оперативні
дані про дорожньо-транспортні події, їх причини і наслідки, а
також попередження щодо їх запобігання. Автостанція забезпечує водіїв автобусів інформацією про
гідрометеорологічні умови на ділянках маршрутів, які вона
обслуговує.
110. Усі працівники автостанції зобов'язані знати ці Правила
і давати довідки населенню і пасажирам у межах своєї компетенції
чи направляти їх у довідкове бюро або до відповідної посадової
особи. Працівники автостанції, робота яких пов'язана з
обслуговуванням населення і пасажирів, повинні мати службові
відзнаки, зразки яких затверджуються Мінтрансом.
111. Закриття автостанції на час обідньої перерви або для
прибирання приміщень не допускається. Зал чекання, кімнати
відпочинку повинні бути відкриті для пасажирів протягом усього
робочого дня. Перерва на обід для всього персоналу чергової зміни
автостанції організовується за змінним графіком. Прибирання
приміщень автостанції проводиться у присутності населення і
пасажирів. За наявності на автостанції кімнат для тривалого відпочинку
водіїв і транзитних пасажирів доступ до них забезпечується
цілодобово, незалежно від режиму роботи автостанції.
112. Відповідальність про дотримання заходів щодо безпеки
руху на території автостанції покладається на начальника
автостанції або особу, яка виконує його обов'язки.
Організація роботи квиткових кас
113. Робота квиткових кас повинна бути організована таким
чином, щоб забезпечувалося отримання населенням і пасажирами
квитків для проїзду та провезення багажу з якнайменшою витратою
часу і виключення можливості відправлення автобуса з вільними
місцями за наявності бажаючих придбати квитки на відповідний рейс.
114. На маршрутах міжнародних перевезень продаж квитків на
проїзд, оформлення перевезення багажу здійснюється окремими касами
автостанцій.
115. Графік роботи автостанції передбачає відкриття квиткових
кас за 30 хвилин до відправлення в рейс першого автобуса і
закриття - після відправлення останнього автобуса. Режим роботи квиткових кас встановлюється за змінним графіком
відповідно до режиму руху автобусів та пасажиропотоку і повинен
забезпечувати можливість своєчасного придбання квитків.
116. У день відправлення автобусів продаж квитків у касах
автостанцій в початкових пунктах маршрутів починається з моменту
відкриття кас і припиняється за 5 хвилин до відправлення автобуса,
а на проміжних пунктах - з моменту одержання інформації про
наявність вільних місць в автобусі і припиняється за 2 хвилини до
відправлення автобуса. Право позачергового придбання квитків надається громадянам
згідно із законодавством. Продаж квитків у цьому разі здійснюється
за умови пред'явлення відповідного посвідчення. Додатковий продаж квитків на вільні місця до автобусів, у які
вже здійснюється посадка на платформах відправлення, організується
через каси поза чергою, про що оголошується засобами гучномовного
зв'язку, а також про номер каси продажу цих квитків.
117. У квиткових касах можуть продаватися квитки за окремими
напрямками або на всі напрямки. Якщо в касах продаються квитки за
окремими напрямками, над кожною касою вивішується покажчик з
переліком населених пунктів, до яких продаються квитки; а на всі
напрямки - покажчик "Продаж квитків на всі напрямки".
118. Усі квиткові каси (більше однієї) повинні бути
пронумеровані і мати інформацію про режим роботи (початок та
кінець роботи, перерву на обід), прізвище, ім'я та по батькові
касира. У квиткових касах одночасно з квитками для проїзду пасажирів
продаються багажні квитки на перевезення багажу.
119. Каси попереднього продажу квитків організуються на
автостанціях або в окремих пунктах з постійним та тимчасовим
режимом роботи. У касах попереднього продажу квитків може бути реалізовано не
більш як 80 відсотків квитків на автобус відповідного рейсу, решта
20 відсотків продається в день відправлення автобуса. Каси попереднього продажу квитків припиняють продаж
напередодні дати відправлення автобуса в рейс. Ця інформація
розміщується біля кас.
120. Особа, яка придбала квиток, має право повернути його в
касу до відправлення автобуса на міжміському або міжнародному
маршруті і отримати повну вартість проїзду, включаючи збори за
попередній продаж квитків, у разі: відміни рейсу або запізнення автобуса більше ніж на годину
порівняно з часом, передбаченим у розкладі руху; надання місця в автобусі іншого типу. У разі згоди особи на проїзд в автобусі іншого типу їй
повертається різниця вартості квитків.
121. Якщо замість автобуса, крім міських маршрутів,
передбаченого розкладом руху, надається автобус, проїзд у якому
дорожчий, особи, що придбали квитки до оголошення про це, мають
право проїзду за придбаними квитками без доплати. Квитки за
встановленим більш високим тарифом продаються з моменту оголошення
про заміну типу автобуса з наданням про це відповідної інформації.
122. У разі повернення квитка в касу автостанції на
міжміських та міжнародних маршрутах не пізніше ніж за 2 години до
відправлення автобуса особі повертається повна вартість квитка з
відрахуванням збору, сплаченого за його попередній продаж. У разі повернення квитка пізніше цього терміну, але не
пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого
розкладом руху, повертається вартість квитка з відрахуванням 15
відсотків і збору за попередній продаж квитка.
123. У разі запізнення пасажир має право протягом трьох годин
з часу відправлення автобуса, на який було придбано квиток, а у
разі хвороби або нещасного випадку протягом трьох діб поновити
квиток з доплатою 25 відсотків його вартості або одержати назад
вартість проїзду з відрахуванням 25 відсотків.
124. Гроші за квиток повертаються: до дня відправлення в рейс - касами попереднього продажу
квитків, які продали квиток або доставили його додому, а у разі
закінчення їх роботи - квитковими касами автостанцій; в день відправлення автобуса - квитковими касами автостанції
початкового пункту маршруту.
125. У разі вимушеної зупинки автобуса на міжміських або
міжнародних маршрутах незалежно від причини зупинки та
неможливості доставки пасажира до місця призначення, а також у
разі припинення пасажиром поїздки через хворобу чи внаслідок
нещасного випадку йому повертається вартість проїзду і перевезення
багажу (за винятком страхового платежу) з розрахунку відстані від
місця, де сталася вимушена зупинка, до кінцевого пункту
призначення.
126. У разі припинення поїздки не з вини пасажира повернення
платежів за відстань, яку пасажир не проїхав, здійснюється
квитковою касою найближчої автостанції після пред'явлення квитка.
127. У разі виходу з ладу автобуса приміського маршруту
продані квитки є дійсними для проїзду на всіх приміських
автобусах, напрямок руху яких збігається з напрямком руху
автобуса, що вийшов з ладу. Квитки на автобус приміського маршруту назад не приймаються і
гроші за них не повертаються, за винятком випадків, коли
перевезення не відбулось з вини перевізника. При цьому повернення
платежів здійснюється у порядку, встановленому для міжміських та
міжнародних перевезень. У разі запізнення пасажира з власної вини на автобус
приміського маршруту гроші за придбаний квиток не повертаються.
128. У разі втрати квитка пасажир в автобус не допускається,
вартість квитка не повертається, дублікат його не видається і
скарги не приймаються.
Організація побутового та іншого обслуговування
129. Побутове та інше обслуговування населення, пасажирів та
водіїв на автостанціях здійснюється згідно з паспортами
автостанцій і передбачає: можливість харчування у буфетах, кафе і ресторанах; надання медичної допомоги у разі наявності приміщень для
медичних пунктів; продаж лікарських препаратів, газет, журналів, конвертів,
листівок та інших видів друкованої продукції в кіосках; відправлення поштової кореспонденції відділеннями зв'язку; користування засобами місцевого і міжміського телефонного
зв'язку; продаж продовольчих і промислових товарів дорожнього
асортименту; надання послуг чоловічими і жіночими перукарнями; надання послуг з дрібного ремонту одягу і взуття; зберігання багажу і ручної поклажі; прийом замовлень на послуги транспортно-експедиційного
обслуговування.
130. Зберігання багажу та ручної поклажі в камерах зберігання
передбачає: відповідність режиму роботи камер зберігання розкладу руху
автобусів; плату за послуги згідно з тарифами; приймання багажу та ручної поклажі на зберігання незалежно
від наявності у особи квитка. Термін зберігання в автоматизованих камерах зберігання не
повинен перевищувати двох діб. Після цього речі виймаються і
зберігаються в окремому сховищі до 30 діб. Речі, не забрані
протягом 30 діб, переходять у власність держави в установленому
порядку як безхазяйне майно.
131. У місцях розташування камер зберігання на доступному для
огляду місці для населення і пасажирів повинна бути поміщена
інструкція користування ними. Не дозволяється приймати на зберігання: багаж і ручну поклажу з вибуховими, отруйними,
вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими
небезпечними речовинами, а також речі, що можуть забруднити камеру
зберігання та предмети, які там знаходяться; багаж, розміри якого перевищують 100 х 50 х 30 см або вагу 40
кг, та ручну поклажу - відповідно 60 х 40 х 20 см і 30 кг, а також
довгомірні предмети завдовжки понад 200 сантиметрів. Особа, яка забула шифр або номер автоматизованої камери
зберігання, вправі звернутися до адміністрації автостанції з
письмовою заявою про відчинення названої нею камери або блоку
камер та оплатити вартість цієї послуги. Розпізнання речей проводиться адміністрацією автостанції без
заявника та інших сторонніх осіб. Видача забутих, знайдених і нерозпізнаних речей проводиться з
оформленням відповідного акта, форма якого затверджується
Мінтрансом, після детального опитування заявника і пред'явлення
ним документів, що посвідчують особу. За збереження забутих і знайдених речей у разі їх
розпізнання, а також за збереження речей, вилучених з камер
зберігання після встановленого терміну зберігання, з їх власника
справляється плата, про що видається квитанція.
132. У кімнаті матері і дитини надаються послуги пасажирам з
дітьми віком до 10 років і вагітним жінкам. Послуги в кімнатах відпочинку надаються за плату на термін не
більше доби. Особам з дітьми віком до 7 років за їх бажанням можуть бути
надані в першочерговому порядку всі види послуг, передбачені на
автостанції.
133. Влітку територія автостанції і зелені насадження, газони
і квітники періодично поливаються. Взимку територія автостанції
очищається від снігу, а у разі ожеледі посипається піском або
дрібним шлаком чи будівельною крихтою. Начальник автостанції несе відповідальність за технічний і
санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд та обладнання
автостанції.
Розділ VI.
Контроль та відповідальність
134. Контроль за перевезеннями пасажирів автобусами міських,
приміських, міжміських маршрутів, таксі, організованих груп дітей,
міжнародними перевезеннями по території України та перевезеннями
туристів, безпекою та якістю надання послуг, в тому числі
автостанціями, дотриманням Правил дорожнього руху, цих Правил,
особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на міжнародні
перевезення (крім країн СНД) пасажирів автомобільним транспортом,
провадиться контролерами згідно із законодавством. Порядок організації контролю визначається Мінтрансом. ( Пункт 134 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919
( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
135. Контролер має право: зупиняти автобус або таксі підняттям жезла визначеного
зразка. При цьому сигнал про зупинку за межами міської території
повинен подаватись не ближче ніж за 100 метрів, у межах міської
території - 30 метрів від транспортного засобу, що рухається, а на
міських маршрутах - тільки на зупинках; поза чергою входити до автобуса через передні двері; перевіряти додержання вимог цих Правил пасажирами, водієм та
перевізником.
136. Контролер зобов'язаний: пред'явити посвідчення на право проведення контролю водію або
кондуктору; зробити відмітку про результати контролю у відповідній
дорожній документації; дотримуватись Правил дорожнього руху.
137. Перевірка наявності квитків у пасажирів проводиться як
під час руху транспортного засобу, так і на його зупинці,
тривалість якої не повинна перевищувати 5 хвилин.
138. У разі виявлення фактів порушення цих Правил з боку
перевізника (водія, кондуктора або інших працівників) контролер
складає акт про порушення. Акт повинен бути підписаний особами,
які допустили порушення. Якщо особа, яка допустила порушення, не
згодна із змістом акта, вона незалежно від цього зобов'язана його
підписати, виклавши в ньому свої зауваження. Форма акта, порядок
інформування перевізника і замовника на перевезення пасажирів
встановлюються Мінтрансом.
139. У разі відсутності квитка у пасажира, а також провезення
ним без квитка дитини віком більше семи років або якщо квиток не
відповідає відстані перевезення, пасажир повинен сплатити штраф
згідно із законодавством. Крім штрафу, пасажир повинен сплатити
вартість проїзду від пункту посадки до пункту призначення. У разі
відмови пасажира сплатити штраф він може бути висаджений з
автобуса на найближчій зупинці, а у разі вияви злісної непокори
законному розпорядженню або вимозі контролера пасажир може бути
доставлений до найближчого органу внутрішніх справ для вжиття
заходів відповідно до законодавства. Пасажир з багажем,
забороненим для перевезення, підлягає висадці на найближчій
зупинці.
140. Контроль за міжнародними перевезеннями автомобільним
транспортом здійснюється на основі міжнародних договорів України
про автомобільні перевезення та законодавства України.
141. У разі порушення умов договору перевезення пасажирів та
цих Правил пасажир, водій, перевізник і замовник несуть
відповідальність згідно з законодавством.



вгору