Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
Постанова Кабінету Міністрів України; Положення, Склад колегіального органу від 16.02.1998174
Документ 174-98-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 28.01.2015, підстава - 18-2015-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 16 лютого 1998 р. № 174
Київ

{Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 18 від 26.01.2015}

Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1763 від 24.09.99
№ 1943 від 21.10.99
№ 638 від 12.04.2000
№ 920 від 27.07.2001
№ 315 від 12.03.2003
№ 1402 від 04.09.2003
№ 1694 від 29.10.2003
Розпорядженням КМ
№ 473-р від 22.11.2005
Постановами КМ
№ 1217 від 19.08.2006
№ 31 від 30.01.2008
№ 350 від 19.05.2010
№ 135 від 23.02.2011
№ 230 від 12.03.2012
№ 657 від 18.07.2012
№ 262 від 27.03.2013}

З метою вдосконалення роботи з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити нову редакцію Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) та її склад, що додаються.

2. Установити, що:

інформаційне та методичне забезпечення роботи Комісії здійснює Державна служба з надзвичайних ситуацій;

{Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 135 від 23.02.2011, № 262 від 27.03.2013}

головою Комісії є Віце-прем’єр-міністр України, який забезпечує виконання покладених на Кабінет Міністрів України завдань і повноважень у сфері інфраструктури, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

{Абзац пункту 2 в редакції Постанови КМ № 638 від 12.04.2000; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 473-р від 22.11.2005, Постановами КМ № 1217 від 19.08.2006, № 31 від 30.01.2008; в редакції Постанови КМ № 135 від 23.02.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 230 від 12.03.2012; в редакції Постанови КМ № 262 від 27.03.2013}

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям привести положення про регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у відповідність з цим Положенням.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України:

від 21 лютого 1996 р. № 237 "Про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій" (ЗП України, 1996 р., № 7, ст.229);

від 24 жовтня 1996 р. № 1285 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1996 р. № 237" (ЗП України, 1996 р., № 19, ст. 536);

від 16 жовтня 1997 р. № 1147 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1285".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Першого віце-прем'єр-міністра України.

{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 31 від 30.01.2008, № 135 від 23.02.2011, № 230 від 12.03.2012}

Прем'єр-міністр України

В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 33





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 лютого 1998 р. № 174

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

{У тексті Положення слова “єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” замінено словами “єдиної державної системи цивільного захисту” згідно з Постановою КМ № 262 від 27.03.2013}

1. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання виникненню і реагування на надзвичайні ситуації.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 262 від 27.03.2013}

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Комісії є:

координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту;

{Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1943 від 21.10.99; в редакції Постанови КМ № 638 від 12.04.2000}

участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

організація та керівництво проведенням робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у тому числі з транскордонним впливом;

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

а) у режимі повсякденної діяльності:

готує і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення прав і обов'язків у цій сфері центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань розроблення та виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення захисту населення, сталого функціонування господарських об'єктів, зменшення можливих матеріальних втрат та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;

бере участь у розгляді питань щодо створення або припинення діяльності підприємств незалежно від форми власності, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо), і подає відповідні пропозиції з цих питань;

сприяє розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, системи цивільного захисту населення, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

здійснює методичне керівництво і контроль за роботою комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та за їх підготовкою до дій у надзвичайних ситуаціях;

здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов'язань України згідно з міжнародними договорами за дорученням Кабінету Міністрів України;

здійснює заходи щодо профілактики інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації цих захворювань, а також запобігання виникненню випадків масових харчових отруєнь населення;

{Підпункт "а" пункту 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 920 від 27.07.2001}

б) у режимі підвищеної готовності:

вживає заходів до активізації роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, перебігом епідемій інфекційних захворювань і спалахів інфекційних захворювань, масових харчових отруєнь населення, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

{Абзац другий підпункту "б" пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 920 від 27.07.2001}

організовує розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення стабільного функціонування господарських об'єктів незалежно від форми власності;

забезпечує координацію заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного та регіонального рівнів;

в) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

забезпечує координацію, організацію робіт та взаємодію функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту, а також громадських, міжнародних організацій щодо надання допомоги населенню;

організовує роботу, пов'язану з локалізацією або ліквідацією надзвичайних ситуацій державного рівня, у тому числі з транскордонним впливом;

залучає до виконання робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;

взаємодіє з відповідними організаціями країн, територія яких зазнала негативної дії внаслідок надзвичайної ситуації, що виникла в Україні;

визначає межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація, та організовує визначення розміру шкоди, заподіяної суб'єктам господарської діяльності і населенню внаслідок надзвичайних ситуацій державного рівня;

організовує постійний контроль за станом довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації державного рівня, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;

вивчає обставини, що склалися, та готує інформацію Президентові України і Кабінетові Міністрів України щодо вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію державного рівня та причини її виникнення.

{Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1943 від 21.10.99; в редакції Постанови КМ № 638 від 12.04.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 135 від 23.02.2011}

5. Комісії надається право:

застосовувати без попереднього узгодження з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади сили і засоби, призначені виконувати завдання із запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них (крім запасів державного матеріального резерву);

заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції, і давати їм відповідні доручення;

одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

залучати до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у разі потреби, всі функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту;

{Абзац п'ятий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 638 від 12.04.2000}

розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки надзвичайних ситуацій та вносити пропозиції щодо притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.

6. Роботою Комісії керує її голова, а у разі відсутності голови - за його дорученням один із заступників. Голова Комісії і його заступники призначаються рішенням Кабінету Міністрів України.

Загальний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України, персональний - визначається головою Комісії.

Голова Комісії організовує її роботу за допомогою секретаріату.

Голова Комісії має право:

залучати для ліквідації або запобігання виникненню надзвичайної ситуації будь-які транспортні, рятувальні, відбудовчі, медичні та інші сили і засоби відповідно до законодавства;

приймати рішення в межах повноважень Комісії з питань реагування на надзвичайну ситуацію;

вносити пропозиції Президенту України і Прем'єр-міністру України про заохочення (нагородження) осіб, які внесли значний вклад у розробку та реалізацію заходів запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідацію їх наслідків;

делегувати на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій свої повноваження своїм заступникам.

7. Робочим органом Комісії, що забезпечує підготовку, скликання та проведення засідань, а також контроль за виконанням її рішень, є секретаріат Комісії.

Роботою секретаріату керує відповідальний секретар. Склад та загальна чисельність працівників секретаріату визначається головою Комісії.

{Абзац другий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 1694 від 29.10.2003}

8. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не менше одного разу на три місяці. Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів з числа присутніх її членів і оформляється протоколом, який підписується головою та відповідальним секретарем Комісії.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 31 від 30.01.2008}

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади.

9. До виконання завдань Комісії можуть залучатися у встановленому порядку спеціалісти різного фаху виходячи з характеру та складності вирішуваних питань. Члени робочих груп Комісії можуть працювати в них на договірній основі відповідно до законодавства.

10. За членами Комісії на час виконання завдань зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

Оплата праці членів Комісії під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в умовах загрози для життя і здоров'я регулюється окремими постановами Кабінету Міністрів України у кожному конкретному випадку.

11. Члени Комісії, посадові особи та фахівці, які залучаються до роботи у Комісії, забезпечуються позачерговим міжміським телефонним і телеграфним зв'язком.

12. Транспортне забезпечення членів Комісії у повсякденній діяльності і під час надзвичайних ситуацій здійснюється за рахунок центральних та місцевих органів виконавчої влади, які вони представляють, а під час роботи в зоні надзвичайної ситуації - спеціально призначеним транспортом формувань, що виконують завдання з ліквідації її наслідків.

13. Організація побутового забезпечення членів Комісії під час роботи в зоні надзвичайної ситуації покладається на державні адміністрації, території яких знаходяться в межах цієї зони.

Члени Комісії на період проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, якщо цього вимагають обставини, забезпечуються спеціальним одягом та іншими засобами індивідуального захисту за рахунок ДСНС.

{Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 262 від 27.03.2013}

14. Комісія має бланк із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 лютого 1998 р. № 174

СКЛАД
Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

Віце-прем’єр-міністр України, який забезпечує виконання покладених на Кабінет Міністрів України завдань і повноважень у сфері інфраструктури, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, - голова Комісії

Голова ДСНС - перший заступник голови Комісії

Перший заступник Міністра оборони - заступник голови Комісії

Перший заступник Міністра екології та природних ресурсів - заступник голови Комісії

Перший заступник Міністра охорони здоров’я

Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості

Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

Перший заступник Міністра промислової політики

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства

Заступник Міністра внутрішніх справ

Заступник Міністра закордонних справ

Заступник Міністра інфраструктури

Заступник Міністра фінансів

Голова Держсанепідслужби

Заступник Голови СБУ (за згодою)

Заступник Голови Держкомтелерадіо

Заступник Голови ДКА

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (за згодою)

Віце-президент Національної академії наук (за згодою)

Заступник голови Федерації професійних спілок (за згодою)

Президент Товариства Червоного Хреста України (за згодою)

{Склад із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1763 від 24.09.99, № 1943 від 21.10.99; в редакції Постанов КМ № 638 від 12.04.2000, № 920 від 27.07.2001, № 315 від 12.03.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1402 від 04.09.2003; в редакції Постанови КМ № 1694 від 29.10.2003; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 473-р від 22.11.2005; в редакції Постанов КМ № 1217 від 19.08.2006, № 31 від 30.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 350 від 19.05.2010; в редакції Постанови КМ № 135 від 23.02.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 230 від 12.03.2012, № 657 від 18.07.2012; в редакції Постанови КМ № 262 від 27.03.2013}



вгору