Про прокуратуру
Закон України; Перелік від 14.10.20141697-VII
Документ 1697-VII, попередня редакція — Редакція від 16.07.2015, підстава - 578-VIII
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

4. Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 14) та "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 15; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 12, ст. 178) втрачають чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п’ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами).

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

а) частину першу статті 43 доповнити словами "крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства";

б) у частині четвертій статті 136 слова "або за заявою прокурора" виключити;

в) пункт 2 статті 231 виключити;

г) у частині четвертій статті 233 слова "або прокурора" виключити;

ґ) статтю 252 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства";

д) частину третю статті 259 виключити;

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) у статті 7:

у частині четвертій слова "прокурорським наглядом" виключити;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

б) у частині першій статті 15 слова "чи окремої постанови судді або подання прокурора" виключити;

в) абзац перший статті 185-4 доповнити словами "під час досудового розслідування";

г) у статті 185-6:

у назві слова "чи окремої постанови судді або подання прокурора" виключити;

в абзаці першому частини першої слова "чи окремої постанови судді" та "чи окрему постанову судді" виключити, а слово "них" замінити словом "ній";

частину другу виключити;

ґ) частину другу статті 185-8 викласти в такій редакції:

"Ухилення від виконання законних вимог прокурора щодо прибуття в орган прокуратури, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

д) у статті 188-35:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 188-35. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації";

абзац перший частини першої після слів "члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" доповнити словами "Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів";

е) у частині першій статті 255:

у пункті 1:

в абзаці другому слова і цифри "частини перша і друга статті 127-1, стаття 130" замінити словом і цифрами "статті 127-1, 130";

абзац "секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40)" виключити;

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) слідчий (частина четверта статті 184, статті 185-4, 185-11)";

доповнити пунктами 8-1, 9-2-9-4 такого змісту:

"8-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")";

"9-2) голова, заступник голови Вищої ради юстиції (стаття 188-32);

9-3) голова, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або її члена);

9-4) голова, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або її члена)";

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) прокурор (статті 172-4-172-9, 185-4, 185-8, 185-11)";

є) у частині четвертій статті 257 слово "прокурору" виключити;

ж) у статті 267:

у частині першій слово "прокуророві" виключити;

у частині другій слова "або внесення подання прокурора" виключити;

з) четверте речення частини другої статті 279 виключити;

и) у назві глави 24 слова "або внесення на неї подання прокурора" виключити;

і) у частині першій статті 287 слово "прокурором" замінити словами "прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу";

ї) частину третю статті 288 виключити;

й) у статті 289 слово "прокурора" виключити;

к) статтю 290 виключити;

л) у статті 291 слова "(внесення подання прокурора)" виключити;

м) у статті 292:

у назві та тексті слова "і подання прокурора" виключити;

у тексті слово "розглядаються" замінити словом "розглядається", а слово "їх" - словом "її";

н) у статті 293:

у назві слова "і подання прокурора" виключити;

в абзаці першому та пункті 1 частини першої слова "або подання прокурора" виключити;

о) у частині другій статті 294 слова "або прокурором" виключити;

п) частину другу статті 295 виключити;

р) у частині другій статті 299 слова "або внесенні на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;

с) у частині першій статті 303 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання прокурора" виключити;

т) у частині першій статті 307 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;

3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):

а) частину другу статті 2 доповнити реченнями такого змісту: "Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу";

б) у статті 29:

частину першу доповнити реченнями такого змісту: "При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу";

частину третю викласти в такій редакції:

"Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву";

4) у пункті 14 частини першої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) слова "звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позовів до суду" замінити словами "подавати позови до суду";

5) статтю 381-1 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) виключити;

6) у частині першій статті 48 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) слова "а також за заявою прокурора" виключити;

7) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):

а) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Нагляд за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань

1. Прокурор відповідно до Закону України "Про прокуратуру" здійснює нагляд за додержанням законів в органах і установах виконання покарань при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

2. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб у місцях, зазначених у частині першій цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, які виконують судові рішення у кримінальних справах, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню";

б) абзац одинадцятий частини першої статті 24 викласти в такій редакції:

"Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

8) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

а) у статті 45:

у частині першій:

слова "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини" виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:

"З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу";

у частині другій:

друге речення абзацу першого виключити;

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу";

б) частину п’яту статті 46 викласти в такій редакції:

"5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їх участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі";

9) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

а) у статті 60:

у частині першій:

слова "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини" виключити;

доповнити абзацом другим такого змісту:

"З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його адміністративним позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за адміністративними позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу";

у частині другій:

друге речення абзацу першого виключити;

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу";

б) у статті 171-1:

назву, пункт 4 частини першої, частини другу та четверту, пункти 1 та 2 частини п’ятої статті після слів "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" у всіх відмінках доповнити словами "Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів" у відповідному відмінку;

частину шосту та абзац перший частини сьомої після слів "Вищої ради юстиції" доповнити словами "рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів";

10) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572):

а) статтю 34 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів Конституційним Судом України, апаратами судів загальної юрисдикції, секретаріатами органів прокуратури не можуть запроваджувати фінансові обмеження, визначені в частині другій цієї статті";

б) статтю 36 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. У разі якщо Міністерство фінансів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, воно включає їх до пропозиції проекту Державного бюджету України на відповідний рік і разом із проектом закону про Державний бюджет України подає на розгляд Кабінету Міністрів України аргументовані висновки із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

в) статтю 38 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі якщо Кабінет Міністрів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, він також подає до Верховної Ради України відповідний висновок із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей";

г) в абзаці п’ятому підпункту 10 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" слова "прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами" виключити;

11) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552):

а) у частині другій статті 486 слова "(внесенням подання прокурора)" виключити;

б) у частині п’ятій статті 529 слово "прокурором" виключити;

в) у частині першій статті 530 слова "внесенням подання прокурора" виключити;

г) у статті 532:

у назві слова "подання прокурора" виключити;

у частині першій слова "подання прокурора" виключити, а слово "розглядаються" замінити словом "розглядається";

ґ) у статті 533:

у назві слова "або внесення подання прокурора" виключити;

у частині першій слова "або внесення подання прокурора" та "або подання" виключити;

д) у частині першій статті 539 слова "або внесення на неї подання прокурора" та "або подання" виключити;

12) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

а) пункти 9 та 15 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

"9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень";

"15) прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень";

б) у статті 36:

пункт 6 частини другої виключити;

у частині четвертій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники";

в абзаці другому слова "прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх" замінити словами "керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та", а слова "або прокурорами" - словами "керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур";

в абзаці третьому слова "службові особи органів" замінити словами "прокурори органу";

у частині п’ятій слова "його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори" замінити словами "керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники";

перше речення частини шостої викласти в такій редакції:

"6. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу";

в) пункт 4 частини другої статті 40 виключити;

г) у статті 87:

пункт 6 частини другої виключити;

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

ґ) у частині третій статті 128:

слова "які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність" замінити словами "які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва";

д) у частині шостій статті 214 слово "прокурора" замінити словами "керівника органу прокуратури";

е) пункти 1 та 2 частини другої статті 294 викласти в такій редакції:

"1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником";

є) частину другу статті 312 викласти в такій редакції:

"2. Скарга слідчого подається прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються";

ж) у статті 313:

у частині першій слова "Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої" замінити словами "Прокурор вищого рівня, до якого", а слово "зобов’язана" замінити словом "зобов’язаний";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчиненої дії чи бездіяльності прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльність";

у частині четвертій слова "службової особи органу прокуратури" замінити словом "прокурора";

з) у статті 341:

у частині першій:

перше речення абзацу першого після слів "судового розгляду прокурор" доповнити словами "крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор України", а слова "керівником органу прокуратури, в якому він працює" замінити словами "прокурором вищого рівня";

абзац другий виключити;

у частині другій слова "керівник органу прокуратури" виключити;

и) у пункті 1 частини першої статті 481 слова "прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя" замінити словами "керівником регіональної прокуратури";

і) у частині четвертій статті 575 слова "прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури" замінити словами "відповідну регіональну прокуратуру";

ї) у частинах третій - п’ятій статті 582 слова "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя", "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" в усіх відмінках замінити словами "відповідна регіональна прокуратура" у відповідному відмінку;

й) у частині другій статті 586 слова "прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його" замінити словами "керівником відповідної регіональної прокуратури, його першим заступником або";

к) у частині першій статті 587 слова "прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідною регіональною прокуратурою";

л) у частині другій статті 591 слова "прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідну регіональну прокуратуру";

м) у частинах другій і третій статті 592 слова "прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя" замінити словами "відповідна регіональна прокуратура";

13) текст статті 27 Закону України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20) викласти в такій редакції:

"Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів підрозділами міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

14) друге речення частини першої статті 9 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 31, ст. 381) виключити;

15) у частині шостій статті 34 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377) слова "та/або один з прокурорів України" виключити;

16) статтю 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами) виключити;

17) статтю 22 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) виключити;

18) у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2001 р., № 14, ст. 72; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 20-21, ст. 712):

а) у частині другій статті 9-1 слова "прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками" замінити словами "керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками";

б) частини першу і другу статті 14 викласти в такій редакції:

"Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України прокурорами Генеральної прокуратури України та уповноваженими наказом керівника регіональної прокуратури прокурорами відповідних регіональних прокуратур.

Керівник місцевої прокуратури, а також уповноважені його наказом прокурори відповідної місцевої прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів";

19) текст статті 34 Закону України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382) викласти в такій редакції:

"Нагляд за додержанням законів підрозділами Служби безпеки України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, здійснюється прокурором";

20) статтю 23 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) виключити;

21) у Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2005 р., № 10, ст. 187; 2006 р., № 14, ст. 117; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 4, ст. 61):

а) у частині першій статті 2 слова "за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні";

б) у статті 11:

у частині сьомій слова "за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження" замінити словами "за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні";

у частині восьмій слова "Орган державного фінансового контролю, прокурор або слідчий, який" замінити словами "Орган або особа, що";

22) у Законі України "Про попереднє ув’язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2013 р., № 21, ст. 208):

а) у частинах п’ятій і шостій статті 20 слова "прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступник" у всіх відмінках замінити словами "керівник регіональної прокуратури, його перший заступник чи заступник" у відповідному відмінку;

б) назву та частину першу статті 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення

Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

23) у частині другій статті 20 Закону України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361) слова "відповідних комісій або з ініціативи прокурора" замінити словами "або відповідних комісій";

24) статтю 21 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) виключити;

25) у частині другій статті 9 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490) слова "апараті органів прокуратури" замінити словами "органах прокуратури, апаратах";

26) у Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50 із наступними змінами):

а) у пункті "в" статті 14 слова "керівники прокуратури" замінити словами "керівник органу прокуратури";

б) у пункті "в" частини першої статті 19 слово "прокурору" замінити словами "до суду";

в) у частині другій статті 20 слово "прокурору" замінити словами "до суду";

г) у статті 24:

у назві слова "і нагляд" виключити;

частину другу виключити;

27) у Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124; 2009 р., № 36-37, ст. 511; 2013 р., № 21, ст. 208):

а) абзац другий частини п’ятої статті 22 викласти в такій редакції:

"Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду";

б) у статті 28:

у назві слова "і нагляд" виключити;

частину другу виключити;

28) частину другу статті 13 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 52, ст. 455) виключити;

29) друге речення частини другої статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 66; 2013 р., № 21, ст. 208) виключити;

30) статтю 17 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2007 р., № 15, ст. 194) викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Нагляд за додержанням законів в органах і службах у справах дітей та спеціальних установах для дітей

Нагляд за додержанням законів уповноваженими підрозділами органів внутрішніх справ, приймальниками-розподільниками для дітей, школами та професійними училищами соціальної реабілітації, спеціальними виховними установами Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

31) частину одинадцяту статті 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2-3, ст. 41) виключити;

32) частину другу статті 35 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2010 р., № 30, ст. 398; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 20-21, ст. 712) виключити;

33) статтю 29 Закону України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256 із наступними змінами) виключити;

34) в абзаці п’ятому частини другої статті 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2005 р., № 42, ст. 466; 2013 р., № 26, ст. 264) слова "ставити питання перед органами Прокуратури України та Міністерством внутрішніх справ України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства" замінити словами "звертатися до правоохоронних органів щодо проведення досудового розслідування або вжиття інших заходів відповідно до законодавства";

35) частину третю статті 27 Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2014 р., № 6-7, ст. 80) виключити;

36) Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування";

37) у статті 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99; 2013 р., № 41, ст. 552):

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку:

звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);

вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;

ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень";

пункт 12 після слів "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "здійснюють виконання судових рішень";

38) у Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146; 2010 р., № 26, ст. 272, №№ 41-45, ст. 529; 2012 р., № 23, ст. 242; 2014 р., № 12, ст. 190):

а) частину третю статті 13 викласти в такій редакції:

"Порядок скликання всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру";

б) у частині другій статті 25 слова "рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів" замінити словами "рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження";

в) у частині першій статті 27:

пункт 5 доповнити словом "суддів";

доповнити пунктом 5-1 такого змісту:

"5-1) рішення по скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження";

г) текст статті 34 викласти в такій редакції:

"До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:

1) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів - за умови, що таке рішення було нею прийнято за результатами дисциплінарного провадження;

2) член Вищої ради юстиції - за результатами перевірки відомостей щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону";

ґ) текст статті 36 викласти в такій редакції:

"Вища рада юстиції за поданням суб’єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади прокурора із зайняттям іншою діяльністю.

Прокурор, питання про несумісність якого розглядається, та/або його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, питання про несумісність якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор, питання про несумісність якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів перевірки. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора на засідання є підставою для розгляду питання про несумісність за його відсутності.

Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов’язковим для негайного виконання відповідними особами, уповноваженими на прийняття рішення про звільнення прокурора, яким воно направляється";

д) у статті 45 слово "прокурорів" замінити словами "на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження";

е) статтю 47 викласти в такій редакції:

"Стаття 47. Розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження

Вища рада юстиції розглядає скарги прокурорів на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті щодо них за результатами дисциплінарного провадження, керуючись доповіддю члена Вищої ради юстиції, та постановляє рішення.

Скарга прокурора може бути прийнята Вищою радою юстиції не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого стосовно нього за результатами дисциплінарного провадження. Вища рада юстиції може продовжити строк для подання скарги, якщо визнає, що місячний строк було пропущено з поважних причин.

Після розгляду скарги прокурора Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:

1) задовольнити скаргу прокурора, скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та закрити дисциплінарне провадження;

2) задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

3) залишити скаргу без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - без зміни.

Прокурор, скарга якого розглядається Вищою радою юстиції, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, скарга якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора на засідання є підставою для розгляду скарги за його відсутності";

39) статтю 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 29, ст. 191; 2010 р., № 37, ст. 496) доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення її повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України";

40) у статті 37 Закону України "Про відходи" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36-37, ст. 242; 2013 р., № 46, ст. 640):

у назві слова "і нагляд" виключити;

частину четверту виключити;

41) у пункті 4 статті 12 Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 1, ст. 2) слова "або прокурора" виключити;

42) в абзаці третьому пункту 27 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "їх заступники і помічники" виключити;



вгору