( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1287 1287-2002-п від 29.08.2002 )
З метою реалізації Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки і Закону України "Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів" 437/96-ВР , а також організації охорони водно-болотних угідь, що мають загальнодержавне та міжнародне значення, Кабінет Міністрів України постановляє :
2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки в тримісячний термін затвердити зразки охоронного зобов'язання, паспортів водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення і порядок їх ведення, а також спеціальних знаків для винесення в натуру (на місцевість) меж водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення.
1. Це Положення визначає єдині вимоги (критерії) до угідь, які можуть бути віднесені до водно-болотних угідь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах.
2. Водно-болотними угіддями загальнодержавного значення оголошуються цінні природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об'єктів - природних або штучно створених, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії.
3. Території (акваторії), оголошені водно-болотними угіддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територій, що перебувають під особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територій чи об'єктів природно-заповідного фонду України.
4. Вимоги (критерії), за якими водно-болотні угіддя можуть бути віднесені до водно-болотних угідь загальнодержавного значення:
є типовими для водно-болотних угідь, що відіграють значну гідрологічну, біологічну та екологічну роль у басейні великої річки або морського узбережжя;
є середовищами існування комплексу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин або значної чисельності особин одного чи декількох таких видів;
є особливо цінними як середовища існування видів рослин і тварин на критичних стадіях їх життєвого циклу;
є особливо цінними як середовища існування для одного або більше ендемічних видів рослин чи тварин, їх угруповань;
є особливо цінними для підтримання значної чисельності особин окремих груп водоплавних птахів, що значною мірою визначає цінність водно-болотних угідь, їх продуктивність та різноманіття;
є місцем регулярного перебування не менш як 1 відсотка біогеографічної популяції одного виду або підвиду водоплавних птахів;
є важливими місцями нересту, нагулу та зимівлі місцевих видів риб, що мають визначальне значення для підтримання їх популяцій.
5. До водно-болотних угідь загальнодержавного значення належать типові, рідкісні або унікальні природні водно-болотні комплекси, які відіграють важливу роль у водно-болотних та суміжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреаційну, наукову та естетичну цінність і відповідають хоча б одному із вищезазначених критеріїв.
Порядок оголошення певних територій (акваторій)
водно-болотними угіддями загальнодержавного значення
6. Питання про оголошення певних територій (акваторій) водно-болотними угіддями загальнодержавного значення розглядається Мінекобезпеки за поданням наукових установ, громадських організацій або інших заінтересованих підприємств, установ, організацій та громадян.
7. Подання має містити обгрунтування щодо відповідності водно-болотних угідь вимогам (критеріям) до водно-болотних угідь загальнодержавного значення, відомості про місцезнаходження, площу, характер використання, користувачів (власників) земельних ділянок та природних ресурсів, відповідний картографічний матеріал згідно з проектами землеустрою тощо.
8. Мінекобезпеки розглядає подання в місячний термін. У разі наявності підстав для оголошення територій (акваторій) водно-болотними угіддями загальнодержавного значення Мінекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угіддями загальнодержавного значення з відповідними користувачами (власниками) земельних ділянок та природних ресурсів, а також з органами місцевого самоврядування.
9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлісгоспом, Держкомрибгоспом (якщо до водно-болотних угідь належать рибогосподарські водні об'єкти) та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади проект рішення про оголошення таких територій (акваторій) водно-болотними угіддями загальнодержавного значення Мінекобезпеки подає на розгляд Кабінету Міністрів України.
10. У разі виявлення невідповідності водно-болотного угіддя загальнодержавного значення вимогам (критеріям) до водно-болотних угідь загальнодержавного значення за поданням власників землі та землекористувачів, які взяли на себе охоронні зобов'язання, Мінекобезпеки готує проект рішення Кабінету Міністрів України про скасування статусу водно-болотного угіддя загальнодержавного значення.
Режим охорони і користування природними ресурсами
на територіях (акваторіях) водно-болотних угідь
загальнодержавного значення
11. Охорона і користування природними ресурсами водно-болотних угідь (їх ділянок) загальнодержавного значення, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" 2456-12 та положень про них.
12. Земельні ділянки в межах територій (акваторій), що оголошуються водно-болотними угіддями загальнодержавного значення, у землекористувачів (власників землі) не вилучаються. Спеціальне використання природних ресурсів у межах таких угідь здійснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та природних ресурсів.
Власники землі та землекористувачі повинні забезпечувати екологічно безпечний режим господарювання і користування природними ресурсами в межах водно-болотних угідь згідно з вимогами природоохоронного законодавства та цього Положення, взятим на себе охоронним зобов'язанням.
13. У межах водно-болотних угідь (їх ділянок) загальнодержавного значення, які не належать до територій та об'єктів природно-заповідного фонду, забороняється:
а) проведення всіх видів меліоративних та будь-яких інших робіт (вибухові роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погіршення цих угідь або їх знищення;
б) порушення режимів використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, зон санітарної охорони водних об'єктів, особливостей користування малими річками;
г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, що не пов'язане із забезпеченням охорони водно-болотного угіддя та підтриманням його оптимального гідрологічного режиму;
д) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
з) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, вигребів, полігонів і накопичувачів побутових та промислових відходів (рідких і твердих), стічних вод, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
14. На всі водно-болотні угіддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мінекобезпеки на місцях. Користувачі і власники земельних ділянок та інших природних ресурсів у межах водно-болотних угідь зобов'язані надавати інформацію про їх стан та інші дані, необхідні для ведення паспортів.
Мінекобезпеки та його органи на місцях забезпечують винесення в натуру (на місцевість) з установленням спеціальних знаків меж водно-болотних угідь загальнодержавного значення, які наносяться на плани та картографічні зображення відповідних земельних ділянок. Режим цих водно-болотних угідь враховується в усіх видах проектно-планувальної документації.
15. Заходи щодо збереження водно-болотних угідь загальнодержавного значення здійснюються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться, а також за рахунок благодійних фондів, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.
16. Державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угідь загальнодержавного значення здійснюють Мінекобезпеки, його органи на місцях та інші спеціально уповноважені державні органи.
17. У разі відповідності територій (акваторій), оголошених водно-болотними угіддями загальнодержавного значення, вимогам (критеріям) до водно-болотних угідь міжнародного значення, визначеним рішеннями конференцій Договірних сторін Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Мінекобезпеки в установленому порядку подає відповідні матеріали до Бюро цієї Конвенції для включення зазначених територій (акваторій) до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Після включення водно-болотних угідь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання відповідних дипломів вони набувають статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, про що Мінекобезпеки повідомляє заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також користувачів (власників) земельних ділянок та природних ресурсів.