Про правовий режим воєнного стану
Закон України від 06.04.20001647-III
Документ 1647-III, перша редакція — Прийняття від 06.04.2000
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про правовий режим воєнного стану
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 28, ст. 224 )

Цей Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану
(порядок його введення та скасування, правові засади діяльності
органів державної влади, військового командування, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в
умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина
та прав і законних інтересів юридичних осіб) та відповідальність
за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму
воєнного стану.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення воєнного стану
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в
Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи
загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її
територіальній цілісності та передбачає надання відповідним
органам державної влади, військовому командуванню та органам
місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення
загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове,
зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини
і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із
зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 2. Мета введення воєнного стану
Метою введення воєнного стану є створення умов для здійснення
органами державної влади, військовим командуванням, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами та
організаціями наданих їм повноважень у разі збройної агресії чи
загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її
територіальній цілісності.
Стаття 3. Правова основа введення воєнного стану
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція
України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, інші закони України та Указ
Президента України про введення воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Стаття 4. Військове командування
Військовим командуванням, якому цим Законом надається право
разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим та органами місцевого самоврядування
запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного
стану, є:
Генеральний штаб Збройних Сил України;
командування Сухопутних військ Збройних Сил України та
Військово-Морських Сил України;
оперативні командування, командування військових об'єднань,
з'єднань Збройних Сил України та інших утворених відповідно до
законів України військових формувань.
Військове командування здійснює свої повноваження як
безпосередньо, так і через представників військового командування
- командирів військових частин, підрозділів, начальників
військових установ та організацій.
Р о з д і л II
ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ ТА СКАСУВАННЯ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття 5. Порядок введення воєнного стану
Воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться
Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною
Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента
України.
Указ Президента України про введення воєнного стану,
затверджений Верховною Радою України, негайно оголошується через
засоби масової інформації.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях Президентові України подає Рада
національної безпеки і оборони України.
Стаття 6. Указ Президента України про введення воєнного
стану
В Указі Президента України про введення воєнного стану
зазначаються:
1) обгрунтування необхідності введення воєнного стану;
2) межі території, на якій вводиться воєнний стан, час
введення і строк, на який він вводиться;
3) завдання військового командування, органів державної влади
та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і
здійснення заходів правового режиму воєнного стану;
4) вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і
громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням
воєнного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і
законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих
обмежень;
5) інші питання, що випливають із цього Закону.
Стаття 7. Скасування воєнного стану
Воєнний стан на всій території України або в окремих її
місцевостях скасовується Указом Президента України за пропозицією
Ради національної безпеки і оборони України в разі усунення
загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її
територіальній цілісності, про що негайно оголошується через
засоби масової інформації.
З пропозицією про скасування воєнного стану до Президента
України може звернутися Верховна Рада України.
Р о з д і л III
ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ
ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття 8. Здійснення органами державної влади повноважень в
умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада
України, органи державної влади, військове командування та його
представники (далі - військове командування), Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації здійснюють повноваження, надані їм Конституцією
України та законами України, і забезпечують виконання заходів,
передбачених цим Законом.
Стаття 9. Керівництво Збройними Силами України та іншими
військовими формуваннями в умовах воєнного стану
Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил
України в умовах воєнного стану здійснює керівництво стратегічним
плануванням застосування Збройних Сил України та інших утворених
відповідно до законів України військових формувань, запровадженням
та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану через
робочий орган - Генеральний штаб Збройних Сил України.
Міністерство оборони України у зв'язку з введенням воєнного
стану діє відповідно до Положення про Міністерство оборони
України, яке затверджується Президентом України.
Стаття 10. Неприпустимість припинення повноважень органів
державної влади в умовах воєнного стану
У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження
Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів
прокуратури України, органів дізнання та слідства.
Стаття 11. Діяльність Верховної Ради України в умовах
воєнного стану
Верховна Рада України в разі введення воєнного стану в
Україні або в окремих її місцевостях збирається у дводенний строк
без скликання і працює у сесійному режимі.
Керівники органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм
власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних
депутатів України на засідання Верховної Ради України та
здійсненню їх повноважень.
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України
під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня
першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної
після скасування воєнного стану.
Повноваження Верховної Ради України, передбачені Конституцією
України, в період воєнного стану не можуть бути обмежені.
Стаття 12. Особливості дії нормативно-правових актів в
умовах воєнного стану
Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення
місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, які стосуються прав і свобод людини і громадянина,
що обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану, тимчасово не
застосовуються.
Стаття 13. Діяльність військового командування в умовах
воєнного стану
В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний
стан, керівництво у сфері оборони та забезпечення громадського
порядку і безпеки, у запровадженні заходів, передбачених
статтею 15 цього Закону, здійснюється відповідним військовим
командуванням у тісній взаємодії з органами виконавчої влади,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого
самоврядування.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та
здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається
безпосередньо на військове командування.
Військове командування під час дії воєнного стану вживає всіх
заходів для забезпечення захисту безпеки населення та інтересів
держави і несе відповідальність за їх запровадження на відповідній
території.
Стаття 14. Правові акти в умовах воєнного стану
Органи, зазначені в статті 10 цього Закону, та військове
командування мають право видавати в межах своєї компетенції
обов'язкові для виконання, у тому числі спільні, рішення,
розпорядження, накази та директиви з питань запровадження та
здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Р о з д і л IV
ЗАХОДИ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ, ЩО
ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття 15. Зміст заходів правового режиму воєнного стану
В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний
стан, військовому командуванню надається право разом з органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та
органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, -
самостійно запроваджувати та здійснювати такі заходи правового
режиму воєнного стану:
1) запроваджувати трудову повинність для працездатного
населення, не залученого до роботи в оборонній сфері та сфері його
життєзабезпечення і не заброньованого за підприємствами,
установами та організаціями на період мобілізації та воєнного
часу, з метою залучення до виконання робіт, які мають оборонний
характер, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і
катастроф, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, які
виникли в період дії воєнного стану;
2) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств,
установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони,
змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої
діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про
працю;
3) вилучати для тимчасового використання необхідне для потреб
оборони майно міністерств, інших центральних та місцевих органів
виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ і
організацій усіх форм власності та громадян, у тому числі згідно з
Положенням про військово-транспортний обов'язок - транспортні
засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти,
пов'язані з обслуговуванням транспорту, та видавати про це
відповідні документи встановленого зразка;
4) встановлювати охорону важливих об'єктів національної
економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення;
5) запроваджувати комендантську годину (заборону перебування
у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без
спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати
спеціальний режим світломаскування;
6) встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати
свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства,
а також рух транспортних засобів;
7) перевіряти документи у громадян, а в разі потреби
проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів,
службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень,
встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР );
8) у порядку, визначеному Конституцією і законами України,
порушувати питання про заборону діяльності політичних партій,
громадських організацій, якщо вона загрожує суверенітету,
національній безпеці України, її державній незалежності і
територіальній цілісності, життю громадян;
9) здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку,
поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій,
театральних, концертно-видовищних та інших підприємств, установ і
організацій культури, використовувати місцеві радіостанції,
телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення
роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу
цивільних телерадіоцентрів, забороняти роботу аматорських
приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного
користування та передачу інформації через комп'ютерні мережі;
10) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового
режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і
організацій усіх форм власності, окремих громадян
радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- і
аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні
засоби зв'язку;
11) забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і
отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами,
виробленими на спиртовій основі;
12) вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси,
холодну зброю, а у підприємств, установ і організацій також
навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і
матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
13) забороняти призовникам і військовозобов'язаним змінювати
місце проживання без відома військового командування;
14) встановлювати для фізичних і юридичних осіб
військово-квартирну повинність з розквартирування
військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і
установ;
15) встановлювати порядок використання сховищ, споруд та
інших об'єктів для захисту населення, а також для задоволення
потреб оборони;
16) проводити евакуацію населення з місць і районів,
небезпечних для проживання, а також підприємств, установ,
організацій та матеріальних цінностей, які мають важливе державне,
господарське і культурне значення;
17) запроваджувати в разі необхідності нормоване забезпечення
населення основними продовольчими і непродовольчими товарами,
ліками;
18) усувати з посад керівників державних підприємств, установ
і організацій за неналежне виконання ними своїх обов'язків,
призначати виконуючих обов'язки керівників зазначених підприємств,
установ і організацій.
Порядок встановлення обмежень прав і свобод людини і
громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах
воєнного стану визначається законами України.
Стаття 16. Сприяння діяльності військового командування
Органи державної влади України, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації, об'єднання громадян, а також громадяни зобов'язані
сприяти військовому командуванню у запровадженні та здійсненні
заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Стаття 17. Залучення військових формувань до здійснення
заходів правового режиму воєнного стану
За рішенням Ради національної безпеки і оборони України,
введеним в дію в установленому порядку Указом Президента України,
Прикордонні війська України та інші утворені відповідно до законів
України військові формування залучаються до вирішення завдань,
пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового
режиму воєнного стану відповідно до їх призначення та специфіки
діяльності.
Стаття 18. Взаємодія військового командування з органами
державної влади в умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану військове командування виконує свої
завдання у тісній взаємодії із Службою безпеки України, іншими
утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями
та органами внутрішніх справ, а також може приймати в
підпорядкування чи в оперативне підпорядкування інші військові
формування або їх з'єднання, військові частини, установи та
організації.
Порядок взаємодії військового командування з міністерствами,
іншими центральними органами виконавчої влади щодо забезпечення
додержання правового режиму воєнного стану, захисту безпеки
громадян та інтересів держави, а також підпорядкування чи
оперативного підпорядкування йому інших утворених відповідно до
законів України військових формувань або їх з'єднань, військових
частин, установ та організацій визначається Верховним
Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Р о з д і л V
ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН ТА ПРАВ І ЗАКОННИХ
ІНТЕРЕСІВ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану забороняються:
зміна Конституції України;
зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
проведення виборів Президента України, а також виборів до
Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим
і органів місцевого самоврядування;
проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
проведення страйків.
Стаття 20. Правовий статус та обмеження прав і свобод
громадян та прав і законних інтересів
юридичних осіб в умовах воєнного стану
Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і
законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану
визначаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ),
цього Закону та інших законів України.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і
свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті
64 Конституції України.
Стаття 21. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства
та юридичних осіб іноземних держав в умовах
воєнного стану
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних
осіб іноземних держав, які перебувають на території України під
час дії воєнного стану, визначається Конституцією та законами
України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України.
Стаття 22. Неприпустимість використання правового режиму
воєнного стану для захоплення влади та порушення
прав і свобод громадян та прав і законних
інтересів юридичних осіб
Введення воєнного стану не може бути підставою для
застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність
поводження або покарання. Будь-які спроби використати введення
воєнного стану для захоплення влади тягнуть за собою
відповідальність згідно з законом.
Стаття 23. Відшкодування збитків, завданих під час введення
воєнного стану
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності
юридичних і фізичних осіб у зв'язку із запровадженням та
здійсненням заходів правового режиму воєнного стану підлягає
наступному повному відшкодуванню їх вартості в порядку,
визначеному законом.
Стаття 24. Інформування Генерального секретаря ООН та держав
Україна відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та
політичні права у разі введення воєнного стану негайно повідомляє
через Генерального секретаря ООН державам, які беруть участь у
цьому пакті, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що
є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом, та про межу
цих відхилень і причини прийняття такого рішення.
У повідомленні зазначається також дата припинення дії
відповідних відхилень від зобов'язань, передбачених Міжнародним
пактом про громадянські та політичні права.
Про зміни межі відхилень від зобов'язань за Міжнародним
пактом про громадянські та політичні права або строку дії обмежень
прав і свобод та причин прийняття такого рішення Україна
повідомляє Генерального секретаря ООН у порядку, визначеному
частинами першою та другою цієї статті.
Р о з д і л VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ АБО
НЕВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття 25. Відповідальність за порушення правового режиму
воєнного стану
Особи, винні у порушенні вимог або невиконанні заходів
правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності
згідно з законом.
Стаття 26. Правосуддя в умовах воєнного стану
Правосуддя на території, де введено воєнний стан,
здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені
відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ). Створення
надзвичайних та особливих судів не допускається.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства
забороняється.
Стаття 27. Контроль за діяльністю органів виконавчої влади
Контроль за діяльністю органів виконавчої влади в умовах
воєнного стану здійснює Рада національної безпеки і оборони
України.
Стаття 28. Нагляд за додержанням законів в умовах воєнного
стану
Нагляд за додержанням законів України в умовах воєнного стану
здійснюється відповідно до Конституції та законів України.
Р о з д і л VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
у шестимісячний строк підготувати і подати на розгляд
Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до
законодавчих актів, що випливають з цього Закону;
привести свої рішення у відповідність з цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними та
місцевими органами виконавчої влади у відповідність з цим Законом
їх нормативно-правових актів.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 6 квітня 2000 року
N 1647-III



вгору