Про Статут Національного банку України
Постанова Президії Верховної Ради України від 07.10.19911605-XII
Документ 1605-XII, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 22.06.1999, підстава - 679-XIV

                                                          
П О С Т А Н О В А
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

( Постанова втратила чинність на підставі Закону
N 679-XIV ( 679-14 ) від 20.05.99, ВВР, 1999, N 29, ст. 238 )
Про Статут Національного банку України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 50, ст.705 )

Президія Верховної Ради України п о с т а н о в л я є:
Затвердити доопрацьований Комісією Верховної Ради України з
питань планування, бюджету, фінансів і цін разом з Національним
банком України Статут Національного банку України (додається).

Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК
м.Київ, 7 жовтня 1991 року
N 1605-XII

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постановою Президії Верховної Ради України
від 7 жовтня 1991 року N 1605-XII
СТАТУТ
Національного банку України
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Національний банк України (далі - Національний
банк) створений відповідно до Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ) і діє на основі законодавства
України, цього Статуту, а також договорів або інших угод України
з іншими державами, Союзом РСР і зарубіжними країнами в галузі
кредитно-грошових відносин.
Стаття 2. Національний банк є юридичною особою, центральним
банком України, її емісійним центром, знаходиться у власності
Української держави і підзвітний Верховній Раді України, має право
законодавчої ініціативи, може від свого імені набувати права і
нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді і
арбітражі.
Стаття 3. Національний банк проводить єдину державну
грошово-кредитну політику, регулює діяльність банківської системи
в цілому, організує і здійснює міжбанківські розрахунки. При
введенні власної валюти несе повну відповідальність за
забезпечення її сталості, отримує монопольне право на випуск
грошей в обіг, установлює курс грошової одиниці відносно валют
інших країн, створює та забезпечує діяльність державної скарбниці
України.
Стаття 4. Національний банк проводить економічну політику в
межах, визначених Основними напрямками грошово-кредитної політики,
що затверджується Верховною Радою України, та виходячи із
відповідальності Національного банку за стан грошового обігу і
банківської справи України.
Стаття 5. Свої відносини з Центральними банками інших держав
та зарубіжних країн Національний банк будує на основі
міжбанківських угод.
Стаття 6. Національний банк України не несе відповідальності
по зобов'язаннях держави, як і держава не несе відповідальності по
зобов'язаннях Національного банку, за винятком випадків, коли вони
самі приймають на себе таку відповідальність.

Р о з д і л II
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
Стаття 7. Основними завданнями Національного банку є: а) всебічне зміцнення грошового обігу в республіці,
проведення заходів, спрямованих на забезпечення конвертованості
карбованця (власної валюти) і розвиток валютного ринку; б) забезпечення спрямування кредитних ресурсів в пріоритетні
галузі економіки і перш за все на розвиток ринку товарів і послуг; в) аналіз грошево-кредитних відносин в республіці і їх
прогнозування; г) здійснення функцій резервного банку, зберігання і
управління резервними фондами грошових знаків, дорогоцінних
металів і золотовалютних запасів; д) організація розрахунків між комерційними банками через
кореспондентські розрахунки, а також інші кредитно-розрахункові
операції згідно Закону Української РСР "Про банки і банківську
діяльність"(без обслуговування клієнтів). е) здійснення контролю за додержанням банками, їх філіями і
установами положень і економічних нормативів, встановлених
відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 872-12 ).

Р о з д і л III
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І ПРАВА
Стаття 8. Національний банк згідно з покладеними на нього
завданнями: а) бере участь у розробці основних напрямків і тенденцій
економічного і соціального розвитку народного господарства
України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і
витрат населення; б) розробляє основні напрямки єдиної грошево-кредитної
політики, згідно з якими здійснює регулювання грошового обігу в
республіці; в) концентрує кредитні ресурси, створені за рахунок коштів
статутного та інших фондів, залишків коштів республіканського
бюджету, коштів на депозитних рахунках і коштів в обігу та в
міжбанківських розрахунках, а також переданих за плату Ощадним
банком коштів, які формуються за рахунок вкладів населення; г) на договірних засадах продає і купує кредитні ресурси; д) утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської
системи республіки за рахунок частини залучених банками ресурсів і
депозитів, визначає розміри формування цього фонду; е) організує і здійснює інкасацію, перевозку грошових знаків
та інших цінностей; є) проводить єдину кредитну політику в республіці, встановлює
правила розрахунків і ведення касових операцій, порядок ведення
обліку і звітності у банках, визначає розмір плати за залучені із
інших банків ресурси виходячи із загальної процентної політики; ж) здійснює регулювання рівня банківських процентних ставок
шляхом їх зміни по своїх кредитах, що надаються комерційним
банкам; з) організує і здійснює разом з Міністерством фінансів
України через свої обласні управління, розрахункові центри і
комерційні банки касове виконання державного бюджету республіки; и) зосереджує на рахунках у своїх установах валютні кошти
валютного фонду Кабінету Міністрів України, приймає участь у
розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної
валютної політики, представляє інтереси України у відношеннях з
банками інших країн, в міжнародних банках, розробляє порядок і
правила здійснення операцій в іноземній валюті, із золотом і
дорогоцінними металами. Встановлює офіційні курси іноземних валют
до національної валюти, публікує ці курси в пресі, організує
роботу республіканської валютної біржі при Національному банку
України; і) спільно з комерційними банками здійснює обслуговування
державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням
державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них; ї) реєструє заново створені комерційні банки на території
України в Республіканській книзі реєстрації банків, а також
проводить перереєстрацію банків за плату в розмірі 10 тис.
карбованців, за ліцензії на виконання операцій в іноземній валюті
- 5 тис. карбованців; й) дає дозвіл на створення комерційних банків за участю
іноземних юридичних осіб і іноземних громадян. к) дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і
представництв як на території України, так і за її межами; л) визначає порядок реєстрації комерційних банків і видачі
ліцензій; м) готує кадри для банківської системи в середніх спеціальних
учбових закладах, проводить перепідготовку банківських
спеціалістів на договірних умовах; н) установлює комерційним банкам такі економічні нормативи:
мінімальний розмір статутного фонду; граничне співвідношення між
розміром власних коштів банку та сумою його активів; показники
ліквідності балансу; розмір обов'язкових резервів, що розміщуються
у Національному банку; максимальний розмір ризику на одного
позичальника. Встановлює порядок їх розрахунку.
Стаття 9. Національний банк має право: а) встановлювати для комерційних банків і їх філій обсяг і
форми звітності інформаційних матеріалів, необхідних для
прогнозування і планування з метою здійснення єдиної державної
політики в області грошового обігу, кредитування, розрахунків,
цінних паперів і валютних операцій; б) установлювати за узгодженням з комерційними банками, які
здійснюють касове обслуговування підприємств, об'єднань,
організацій і установ, ліміт залишку грошей в операційній касі; в) визначати вид національних грошових знаків, їх номінал,
встановлювати визначальні ознаки і порядок визначення платіжності,
систему захисту; г) одержувати в іноземних і міжнародних банках та інших
фінансово-кредитних організаціях кредити, розміщувати позики,
здійснювати операції в іноземній валюті, передбачені Законом
Української РСР "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ),
вирішувати інші питання зовнішньоекономічної діяльності в межах
своєї компетенції; д) давати дозвіл організаціям України залучати кредити із-за
кордону в межах загального ліміту зовнішньої заборгованості
республіки, який встановлюється Верховою Радою України; е) визначати ціни і тарифи на надані Національним банком і
його установами послуги (операції), якщо такі не встановлені
законодавством України; є) створювати у своєму підпорядкуванні підприємства і бути
пайовиком або акціонером підприємств, необхідних для виконання
завдань Національного банку, в тому числі по виготовленню
паперових грошей, виробництву необхідного для цього паперу,
виготовленню монет і т. д. ж) Національному банку відповідно до законодавства республіки
можуть надаватись і інші права.
Стаття 10. Національний банк у своїй діяльності керується
Законом Української РСР "Про банки і банківську діяльність"
( 872-12 ), законами і постановами Верховної Ради України та її
Президії, а також цим Статутом. Національний банк і його установи не мають права виконувати
вказівки і вимоги, які не відповідають законодавству і цьому
Статуту. Працівники Національного банку не можуть входити в керівні
органи комерційних банків, вони повинні зберігати банківську
таємницю.
Р о з д і л IV
КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 11. Національний банк здійснює ревізії діяльності
своїх установ, а також методом перевірок здійснює контрольний
нагляд за діяльністю комерційних банків і їх філій, в частині
дотримання ними економічних нормативів і законодавчих актів.
Стаття 12. Комплексні ревізії господарсько-фінансової
діяльності підвідомчих Національному банку підприємств і
організацій проводяться не рідше одного разу на два роки, а
скарбниці установ, які мають оборотні каси, сховища з резервними
фондами грошових знаків та іншими цінностями, щорічно.
Стаття 13. При порушенні комерційним банком банківського
законодавства та економічних нормативів Національний банк дає
необхідні розпорядження, обов'язкові для виконнання у визначений
строк. При систематичному порушенні встановлених нормативів,
невиконанні розпоряджень Національного банку, неподанні чи поданні
недостовірної звітності, збитковій діяльності, виникненні
становища, що загрожує інтересам вкладників, кредиторів банку,
перешкодах антимонопольним діям чи праву клієнта вільного вибору
для обслуговування, Національний банк має право: а) ставити перед засновниками (учасниками) комерційного банку
питання про здійснення заходів по фінансовому оздоровленню банку,
його реорганізацію або припинення діяльності; б) підвищувати норму обов'язкових резервів; в) призначати тимчасову адміністрацію по управлінню банком на
період фінансового оздоровлення; г) стягувати грошовий штраф в розмірах доходу, отриманого
внаслідок неправомірних дій комерційного банку; д) виключати комерційний банк із Республіканської книги
реєстрації, анулювати ліцензії на здійснення банківських операцій.
Стаття 14. Порядок застосування засобів впливу, викладених в
статті 13 Статуту, визначається Положенням.
Стаття 15. Результати ревізій (перевірок) розглядаються
керівником, який призначив ревізію або перевірку, при необхідності
- Правлінням Національного банку. Ними вживаються відповідні
заходи по усуненню виявлених порушень і недоліків.
Стаття 16. Національний банк щорічно, у квітні, подає
Верховній Раді Україні звіт про свою роботу, баланс своєї
діяльності і зведений баланс банківської системи республіки і
публікує їх.
Р о з д і л V
МЕРЕЖА, КЕРІВНІ ОРГАНИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
Стаття 17. Мережа Національного банку складається із
центрального апарату, Кримського республіканського, обласних і
Київського міського управлінь, представництв банку за кордоном,
обчислювальних, розрахункових і технічного центрів, навчальних
закладів, інших установ і організацій і затверджується Президією
Верховної Ради України. Структурним підрозділом Національного
банку України є апарат інкасації.
Стаття 18. Національний банк проводить свою роботу на основі
поєднання колегіальності і єдиноначальності в обговоренні і
вирішенні всіх питань по керівництву діяльності банку.
Стаття 19. Керівним органом Національного банку є Правління. Правління Національного банку складається із Голови
Правління, який призначається Верховною Радою України за поданням
Голови Верховної Ради України, заступників Голови і членів
правління, які призначаються Президією Верховної Ради України за
поданням Голови Правління Національного банку. Засідання
Правління проводяться не менше одного разу на місяць.
Стаття 20. Голова Правління Національного банку керує усією
діяльністю Національного банку і несе персональну відповідальність
за виконання покладених на Національний банк завдань і виконує
такі функції: а) видає накази та інші нормативні акти з питань діяльності
Національного банку, спрямовані на забезпечення єдиної державної
політики в області грошового обігу, кредитування, фінансування і
розрахунків в народному господарстві; б) проводить згідно з затвердженими Верховною Радою України
Основними напрямками державної грошево-кредитної політики в межах
емісійного результату регулювання кількості грошей в обігу в
регіонах України; в) розпоряджається згідно з діючим законодавством усім майном
Національного банку, видає доручення, встановлює порядок
підписання зобов'язань і видачі доручень від імені Національного
банку України, а також здійснює представництво за кордоном з усіх
питань діяльності Національного банку; г) вносить відповідні зміни до структури банку, виходячи з
конкретних умов діяльності, за винятком центрального апарату; д) затверджує штатний розпис центрального апарату
Національного банку, типову структуру управлінь Національного
банку на місцях; е) призначає посадових осіб Національного банку згідно з
затвердженою номенклатурою і звільняє їх, установлює посадові
оклади, заохочує працівників, які відзначились, накладає
дисциплінарні стягнення; є) затверджує положення про структурні підрозділи
центрального апарату і про установи Національного банку України; ж) розподіляє обов'язки між заступниками Голови правління
Національного банку; з) доручає при необхідності розгляд окремих питань, які
входять в його компетенцію, своїм заступникам, керівникам
структурних підрозділів центрального апарату Національного банку,
а також керівникам установ Національного банку на місцях; и) керує поточною діяльністю Національного банку.
Стаття 21. Правління Національного банку розглядає: а) питання організації і здійснення єдиної політики в області
кредитування, розрахунків, грошового обігу, обліку і звітності,
банківського контролю, інші питання діяльності банків; б) проекти основних напрямків державної грошево-кредитної
політики, прогнозів касових оборотів, зведеного валютного плану; в) питання діяльності управлінь Національного банку України
на місцях, а також підвідомчих підприємств і організацій; г) питання підбору, розстановки, виховання, підготовки і
перепідготовки кадрів; д) проекти найважливіших наказів, постанов та інших
нормативних актів Національного банку; е) річний звіт і баланс Національного банку, річний звіт про
роботу системи банків і зведений баланс банків України; є) звіти керівників установ Національного банку, стуктурних
підрозділів центрального апарату Національного банку; ж) затверджує кошторис витрат Національного банку.
Стаття 22. Рішення Правління Національного банку з
розглянутих питань оформляються відповідними постановами
Національного банку України.
Стаття 23. Установи Національного банку діють від його імені
і виконують в межах наданих їм повноважень функції, передбачені
законодавством України, цим Статутом та рішенням Правління банку. Управління і розрахункові центри очолюють начальники.
Стаття 24. Кандидатури на посаду начальників Кримського
республіканського (АРСР) обласних і Київського міського управлінь
розглядаються і затверджуються Правлінням Національного банку
України.
Стаття 25. Управління, обчислювальні і розрахункові центри,
інші установи Національного банку на місцях в межах наданих їм
прав розпоряджаються закріпленими за ними коштами і майном,
укладають від імені Національного банку угоди з іншими
підприємствами і організаціями.
Стаття 26. Чисельність працівників центрального апарату і
системи в цілому затверджується Правлінням Національного банку
виходячи із затвердженого фонду оплати праці.
Р о з д і л VI
МАЙНО, ДОХОДИ, ВИТРАТИ І ФОНДИ БАНКУ
Стаття 27. Майно Національного банку складається із фондів,
основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість
яких відображається в самостійному балансі Національного банку
України. Джерелом формування майна Національного банку є статутний
фонд на момент створення банку, доходи, одержувані від банківської
діяльності згідно з Законом Української РСР "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ), а також інші джерела, не
заборонені законодавчими актами України.
Стаття 28. Доходи Національного банку України утворюються за
рахунок надання позичок і гарантій, дисконтування векселів,
продажу цінних паперів, валюти інших держав, а також із інших
доходів від проведення операцій, які виходять із прав і обов'язків
Національного банку.
Стаття 29. Витрати Національного банку здійснюються в зв'язку
з одержанням позичок і гарантій, купівлею цінних паперів, валюти,
інших операцій, які виходять із прав і обов'язків Національного
банку і витрат на утримання мережі, установ та апарату
Національного банку.
Стаття 30. Основним показником госпрозрахункової діяльності
Національного банку є прибуток. Національний банк і його установи,
за винятком госпрозрахункових, звільняються від сплати податків,
зборів і державного мита.
Стаття 31. Верховна Рада України щорічно за поданням
Національного банку затверджує розподіл його прибутків.
Стаття 32. В Національному банку утворюються статутний і
резервний фонди, фонд основних коштів, фонди накопичення і
споживання, фонд валютних відрахувань та інші. Положення про порядок і використання фондів накопичення і
споживання затверджується Правлінням Національного банку.
Стаття 33. Статутний фонд Національного банку утворюється за
рахунок коштів держави.
Стаття 34. Резервний фонд призначається для покриття можливих
збитків по операціях Національного банку. Відрахування в резервний
фонд проводяться за рахунок прибутку Національного банку до
досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо резервний фонд
частково або повністю буде використано на покриття збитків, то
відрахування в цей фонд поновлюються і проводяться до досягнення
ним установленого розміру.
Стаття 35. Фонд основних коштів складається з належних
Національному банку будівель, споруд, устаткування та іншого
майна, яке відноситься до основних засобів виробництва.
Р о з д і л VII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 36. Національний банк знаходиться у м.Києві.
Стаття 37. Національний банк і його установи мають печатку із
зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Стаття 38. Питання соціального розвитку Національного банку,
включаючи покращення умов праці і медичного забезпечення,
вирішуються трудовим колективом з участю керівництва згідно з
діючим в Україні законодавством.
Стаття 39. Діяльність Національного банку припиняється за
рішенням Верховної Ради України. Цим же рішенням визначається
подальше використання майна Національного банку України.



вгору