Документ 1523-III, попередня редакція — Редакція від 01.01.2004, підстава - 889-IV
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України з питань оподаткування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 20, ст.149 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 889-IV ( 889-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.308
- набирає чинності з 01.01.2004 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
( Пункт 1 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 889-IV ( 889-15 ) від 22.05.2003 )
2. Частину п'яту статті 1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1997
р., N 16, ст. 119; 1999 р., N 52, ст. 469) викласти у такій
редакції:
"Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України
про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів
(обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього
Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за
шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають
чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не
застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків,
зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з
оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил
конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам
підприємницької діяльності або фізичним особам".
3. У Законі України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21,
ст. 156, N 51, ст. 305; 1998 р., N 10, ст. 37, N 14, ст. 55,
N 36-37, ст. 244; 1999 р., N 2-3, ст. 21, N 26, ст. 214, N 32,
ст. 264, N 35, ст. 302, N 38, ст. 338, ст. 341, N 39, ст. 357):
1) пункт 1.11 статті 1 після слова "проценти" доповнити
словом "роялті";
2) підпункт 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 після слів "дивідендів"
доповнити словами "та роялті";
3) у пункті 5.1 статті 5:
абзац другий підпункту 5.1.9 виключити;
підпункт 5.1.19 після слова "державного" доповнити словами
"та комунального", після слів "житлового фонду" доповнити словами
"включаючи місця загального користування у багатоквартирних
будинках", а також доповнити цей підпункт словами "а також з
надання послуг (робіт), одержання яких згідно з законодавством є
обов'язковою передумовою приватизації житла, присадибних земельних
ділянок та земельних паїв";
підпункт 5.1.20 викласти у такій редакції:
"5.1.20. продажу або передачі у власність новозбудованого
житла фізичним особам для його використання як місця проживання";
абзац перший підпункту 5.1.21 викласти у такій редакції:
"5.1.21. подання благодійної допомоги, а саме безоплатна
передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а" і
"б" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у
благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі
таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної
допомоги відповідно до законодавства";
4) у пункті 5.2 статті 5:
абзац перший підпункту 5.2.1 після слів "грального бізнесу"
доповнити словами "покупних товарів", третє речення цього абзацу
виключити;
підпункт 5.2.2 виключити;
5) пункт 5.7 статті 5 виключити;
6) підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 викласти у такій
редакції:
"7.7.5. Суми податку на додану вартість зараховуються до
Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для
бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим
Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування
податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього
Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від
сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку,
визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума
бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного
періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована
бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються
доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства
зараховуються до Державного бюджету України";
7) у пункті 11.5 статті 11:
абзац другий викласти у такій редакції:
"сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми
податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на
який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого
векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель
вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі,
окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках
податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в
якому вексель погашено. Кабінет Міністрів України має право
визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для
окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або
здійснюються з використанням довгострокових договорів";
абзац шостий викласти у такій редакції:
"платник податку може за самостійним рішенням достроково
погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому
зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту
платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке
погашення, та не включається до складу його податкових
зобов'язань";
у абзаці восьмому після слів "п'яти мільйонів гривень"
доповнити словами "або підприємствами, визначеними у підпункті
5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону", а слова "проти яких не
порушено справу про банкрутство" замінити словами "не мають
заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із
законодавством) за результатами податкових періодів, що передують
податковому періоду, у якому надається податковий вексель";
абзац одинадцятий викласти у такій редакції:
"Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення
(пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та
товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої
системи опису та кодування товарів";
8) пункт 11.24 статті 11 виключити.
4. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27,
ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 28, ст. 229, N 38,
ст. 338, N 50, ст. 435):
1) у статті 1:
пункт 1.8 викласти у такій редакції:
"1.8. Корпоративні права - право власності на статутний фонд
(капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права
на управління, отримання відповідної частки прибутку такої
юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно
до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така
юридична особа у формі господарського товариства, підприємства,
заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або
в інших організаційно-правових формах";
пункт 1.30 викласти у такій редакції:
"1.30. Роялті - платежі будь-якого виду, одержані як
винагорода за користування або за надання права на користування
будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва
або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях
інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або
плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання
будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи
торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули,
процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або
наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності,
визначених у частині першій цього пункту, у володіння або
розпорядження чи власність особи або якщо умови користування
такими об'єктами власності надають право користувачу продати або
відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити
(розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права
на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового
досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення
(розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України";
2) абзац четвертий підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2
викласти у такій редакції:
"Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим
підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня
року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи
за місцезнаходженням такого платника податку та його філій
(відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом
звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені
підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням
розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого
податку, форма якого встановлюється центральним органом державної
податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту";
3) у статті 22:
абзац другий пункту 22.3 після слів "у зменшення податкового
зобов'язання такого платника податку" доповнити словами "у сумі,
що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого
протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося
таке інвестування", а останнє речення цього абзацу викласти у
такій редакції: "Порядок використання таких коштів та бюджетного
контролю за їх цільовим використанням встановлюється Кабінетом
Міністрів України";
абзац третій пункту 22.3 після слів "Кабінетом Міністрів
України" доповнити словами "у сумі, що не перевищує розмір
податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного
(податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування";
в абзаці першому пункту 22.4 цифри "1999" замінити цифрами
"2000".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та
застосовується до результатів фінансово-господарської діяльності
платників податків, яка здійснюється після набрання чинності цим
Законом, за винятком змін, що внесені цим Законом до абзацу
одинадцятого пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на
додану вартість", які набирають чинності через 45 днів з дня
опублікування цього Закону, а також змін до підпункту 3.2.7 пункту
3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та
змін до пункту 1.30 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств", дія яких поширюється на правовідносини, що виникли з
1 жовтня 1997 року, але не тягнуть за собою перерахунку податкових
зобов'язань або зміни цивільно-правових відносин.
2. Кабінету Міністрів України забезпечити приведення своїх
нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у
відповідність до норм цього Закону не пізніше ніж за 10
календарних днів до закінчення граничних строків податкової
звітності з відповідних податків, визначених законами України.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 2 березня 2000 року
N 1523-III



вгору