Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.19911368-XII
Документ 1368-XII, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 05.04.2006, підстава - 3460-IV

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
{ Указ втратив чинність на підставі Закону
N 3460-IV ( 3460-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 29, ст.245 }
Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх
справ Української РСР
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 45, ст.599 )

Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
Затвердити Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ
Української РСР (додається).

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 29 липня 1991 року
N 1368-XII

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президії Верховної
Ради Української РСР
від 29 липня 1991 року
N 1368-XII
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
органів внутрішніх справ Української РСР
Глава 1
Загальні положення
1. Дисципліна осіб рядового і начальницького складу в органах
внутрішніх справ полягає в додержанні порядку і правил,
установлених законодавством Української РСР та Союзу РСР,
присягою, статутами, нормативними актами Міністерства внутрішніх
справ Української РСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, що
видаються в межах їх повноважень, і наказами начальників органів
внутрішніх справ. Цей Дисциплінарний статут поширюється на всіх осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР.
2. Дисципліна в органах внутрішніх справ зобов'язує кожну
особу рядового і начальницького складу: додержувати законодавства, виконувати вимоги присяги,
статутів і наказів начальників; захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян,
власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від
протиправних посягань; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і вільною від
рішень політичних партій і масових громадських рухів; сумлінно нести службу по охороні громадського порядку; стійко переносити всі труднощі, пов'язані із службою, не
шкодувати своїх сил, а в разі необхідності - й життя при виконанні
службового обов'язку; додержувати норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть
призвести до втрати незалежності й об'єктивності при виконанні
службових обов'язків; поважати людську гідність, проявляти турботу про людей і бути
готовою у будь-який час подати їм допомогу; постійно вдосконалювати свою кваліфікацію, підвищувати рівень
культури в роботі; сприяти начальникам у зміцненні дисципліни та забезпеченні
статутного порядку, виявляти повагу до начальників, старших по
службі і за званням, бути ввічливим, додержувати правил носіння
встановленої форми одягу і віддавання честі; з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом
у додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень
правопорядку; суворо зберігати державну і службову таємниці; берегти довірені зброю, майно і техніку.
3. Дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:
вихованням у осіб рядового і начальницького складу високих
моральних і ділових якостей, свідомого ставлення до виконання
службових обов'язків; виробленням високого професіоналізму; забезпеченням додержання законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною
турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності,
забезпеченням соціальної справедливості, вмілим поєднанням і
правильним застосуванням засобів заохочення, переконання та
примусу.
4. Начальник несе відповідальність за стан дисципліни серед
підлеглих. Він повинен постійно бути прикладом у додержанні
законності, дисципліни, бездоганному виконанні вимог присяги,
статутів, наказів і норм моралі, розвивати і підтримувати у
підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків,
почуття честі й гідності, заохочувати розумну ініціативу,
самостійність, старанність у службі, суворо карати за недбалість. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню
індивідуальних якостей підлеглих, додержанню статутних відносин
між ними, згуртуванню колективу, своєчасному встановленню причин
проступків підлеглих і запобіганню їм, створенню обстановки
нетерпимого ставлення до порушників дисципліни. При цьому він
зобов'язаний всіляко використовувати силу громадського впливу
колективу.
5. У разі порушення дисципліни підлеглим начальник
зобов'язаний нагадати йому про службові обов'язки та попередити
про недопустимість таких діянь, а при необхідності, залежно від
тяжкості вчиненого проступку і ступеня провини, накласти на
винного дисциплінарне стягнення (порушити клопотання про
накладення стягнення старшим начальником) або передати матеріали
про проступок на розгляд товариського суду. Подавати матеріали на розгляд товариського суду і одночасно
накладати за той же проступок дисциплінарне стягнення
забороняється. Особи рядового і начальницького складу, на яких накладено
дисциплінарне стягнення, не звільняються від притягнення до
кримінальної відповідальності, якщо в їх діях є ознаки складу
злочину.
6. Застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні
стягнення можуть тільки прямі начальники. Прямими начальниками є начальники, яким особи рядового і
начальницького складу підлеглі за службою, хоча б тимчасово. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім
начальником.
7. Особи рядового і начальницького складу, які не підлягають
один одному за службою, можуть бути старшими чи молодшими.
Старшинство визначається спеціальними званнями. Старші за званням у всіх випадках зобов'язані вимагати від
молодших додержання ними дисципліни, правил носіння встановленої
форми одягу і віддавання честі.
8. При спільному несенні служби особами рядового і
начальницького складу, які не підлеглі одна одній, якщо їх
службові взаємовідносини не визначено начальником, старший з них
за посадою, а при однакових посадах - старший за званням є
начальником і користується дисциплінарною владою, наданою йому за
посадою, яку він займає.
9. При тимчасовому зайнятті посади, якщо про це оголошено
наказом, начальник користується дисциплінарною владою, що
надається йому за тимчасово займаною посадою.
10. Наказ начальника повинен бути законним, чітким,
зрозумілим і виконуватись беззаперечно, точно і в строк. В разі одержання неправомірного наказу підлеглий зобов'язаний
негайно доповісти про це особі, яка віддала цей наказ. В разі ж
підтвердження наказу - не виконувати його, а доповісти старшому
прямому начальникові. Невиконання правомірного наказу тягне за
собою відповідальність згідно з цим Статутом.
11. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ віддають честь у порядку і за правилами, встановленими
статутами Збройних Сил СРСР, при зустрічі один з одним, з
військовослужбовцями та в інших випадках, передбачених цими
статутами.
Глава 2
ЗАОХОЧЕННЯ
12. Для відзначення сумлінного ставлення осіб рядового і
начальницького складу до виконання службових обов'язків можуть
застосовуватися такі заохочення:
оголошення подяки; нагородження цінним подарунком або грішми; нагородження почесною грамотою; нагородження нагрудним знаком органів внутрішніх справ; дострокове присвоєння чергового спеціального звання; присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого на займаній посаді.
Як захід заохочення може також застосовуватися дострокове
зняття раніше накладеного стягнення.
13. У навчальних закладах і навчальних підрозділах
Міністерства внутрішніх справ УРСР, крім заохочень, перелічених у
статті 12 цього Статуту, можуть застосовуватися:
нагородження особистою фотокарткою курсанта чи слухача,
сфотографованого біля розгорнутого прапора навчального закладу; надсилання батькам курсанта чи слухача листа з подякою; дозвіл на позачергове звільнення з розташування навчального
закладу, підрозділу; надання короткострокової відпустки тривалістю до 5 діб.
14. За мужність і відвагу, виявлені при виконанні службових
обов'язків, та інші особливі заслуги перед державою особи рядового
і начальницького складу можуть бути представлені до державної
нагороди.

Глава 3
ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ
15. На осіб рядового і начальницького складу можуть
накладатися такі стягнення:
зауваження; догана; сувора догана; затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або
поданні до його присвоєння на строк до одного року; попередження про неповну посадову відповідність; пониження в посаді; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
16. У навчальних закладах і навчальних підрозділах
Міністерства внутрішніх справ Української РСР, крім стягнень,
перелічених у статті 15 цього Статуту, можуть застосовуватися: позбавлення звільнення з розташування навчального закладу,
підрозділу на строк до одного місяця; позачергове призначення в наряд по службі (за винятком
призначення в караул або черговим по підрозділу) чи на роботу до 5
нарядів.
17. На осіб рядового і начальницького складу, нагороджених
нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладено
дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення цього знака.

Глава 4
ПРАВА НАЧАЛЬНИКІВ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАОХОЧЕНЬ
І НАКЛАДЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ

18. Заохочення і дисциплінарні стягнення застосовуються
начальниками в межах наданих їм прав. Перелік посад начальників та
їх прав щодо застосування заохочень і накладення дисциплінарних
стягнень визначається додатком до цього Статуту. Дисциплінарні
права інших начальників встановлюються Міністром внутрішніх справ
Української РСР стосовно до дисциплінарних прав начальників,
передбачених переліком. Міністр внутрішніх справ Української РСР користується правом
застосування заохочень і накладення дисциплінарних стягнень,
передбачених цим Статутом, щодо всіх осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ республіки.
19. Якщо начальник вважає свої дисциплінарні права
недостатніми для заохочення чи покарання підлеглого, то він
порушує клопотання про це перед старшим прямим начальником.
20. Начальник, який перевищив надані йому дисциплінарні права
чи застосував стягнення, не передбачене цим Статутом, несе за це
відповідальність, а накладене стягнення скасовується начальником,
який застосував це стягнення, або старшим прямим начальником.
21. Старший начальник має право скасувати, пом'якшити чи
посилити дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому
начальником, якщо службовою перевіркою встановлено, що воно не
відповідає тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини.
22. Дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з органів
внутрішніх справ, пониження в посаді або в спеціальному званні,
позбавлення нагрудного знака органів внутрішніх справ накладаються
тими начальниками, яким надано право прийняття до органів
внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння звання,
нагородження нагрудним знаком.
23. Накладати дисциплінарні стягнення на працівників слідчого
апарату органів внутрішніх справ (з урахуванням додержання вимог
кримінально-процесуального законодавства) можуть лише начальники
органів внутрішніх справ, яким надано право призначати цих
працівників на посаду, їх заступники по слідству, а також
начальники вищестоящих органів внутрішніх справ та їх заступники.
24. У разі порушення дисципліни особами рядового або
начальницького складу при проїзді залізничним, повітряним, водним
чи іншим видом транспорту, а також під час перебування у
відпустці, відрядженні або на лікуванні начальник місцевого органу
внутрішніх справ, якому стало відомо про порушення дисципліни,
вживає заходів до припинення порушення і повідомляє про те, що
сталося, за місцем служби особи, яка вчинила порушення. Особа рядового або начальницького складу органів внутрішніх
справ після прибуття до місця служби повинна доповісти своєму
безпосередньому начальникові про вчинене нею порушення.
Глава 5
ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗАОХОЧЕНЬ, НАКЛАДЕННЯ
І ВИКОНАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ
25. Заохочення оголошуються в наказах. Подяка і зняття усного
стягнення можуть бути оголошені як наказом, так і усно. Наказ про заохочення доводиться до відома рядового або
начальницького складу особисто, перед строєм чи на нараді
(зборах). До осіб рядового і начальницького складу, які мають
дисциплінарні стягнення, заохочення може бути застосовано, як
правило, у вигляді зняття раніше накладеного стягнення. При особливих службових заслугах зняття дисциплінарного
стягнення може застосовуватися у вигляді додаткового засобу
заохочення.
26. Дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості
вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне
стягнення. При порушенні дисципліни спільно кількома особами
дисциплінарне стягнення накладається на кожного винного окремо. При визначенні виду і міри покарання беруться до
уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його
було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до
служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Перед накладанням стягнення, що оголошується в наказі, від
винного береться пояснення (письмове чи усне).
27. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з
органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного
стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни
або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в
органах внутрішніх справ.
28. Дисциплінарне стягнення повинно бути накладено в строк до
одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо
начальнику, а в разі проведення по цьому проступку службової
перевірки чи порушення кримінальної справи - не пізніше одного
місяця з дня закінчення службової перевірки чи провадження по
кримінальній справі, не рахуючи часу хвороби винного або
перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення у зв'язку з
клопотанням товариського суду повинно бути накладено не пізніше
місячного строку з дня надходження рішення товариського суду. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період
перебування особи у відпустці чи під час її хвороби, або якщо з
дня вчинення проступку минуло більше року. В цей строк не
включається період проведення дізнання чи попереднього слідства по
кримінальній справі, якщо в ході провадження по ній особою
рядового або начальницького складу допущено порушення законності. Накладення дисциплінарного стягнення на осіб рядового і
начальницького складу за проступки, вчинені під час чергування,
несення караульної чи патрульно-постової служби, проводиться
тільки після зміни з чергування, караулу, поста або після заміни
їх іншими особами.
29. У крайніх випадках, що не терплять зволікання, особа
рядового або начальницького складу, яка вчинила проступок, може
бути усунута від виконання службових обов'язків начальником, якому
вона є підлеглою по службі.
30. Накладення дисциплінарного стягнення на винного, який
перебуває в нетверезому стані, а також одержання від нього
пояснення відкладається до його витвереження.
31. Дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, позачергове
призначення в наряд, позбавлення звільнення з розташування
навчального закладу, підрозділу можуть бути оголошені як наказом,
так і усно. Інші стягнення оголошуються в наказі. Про накладення дисциплінарного стягнення оголошується
працівникові особисто, перед строєм чи на нараді (зборах).
32. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не
пізніше місяця з дня його накладення, не рахуючи часу перебування
винного у відпустці або його хвороби. Після закінчення цього
строку дисциплінарне стягнення не виконується, але підлягає
обліку. Особи, з вини яких накладені стягнення не виконано, несуть
відповідальність у дисциплінарному порядку.
33. У разі подання скарги виконання накладеного
дисциплінарного стягнення не припиняється.
34. Дисциплінарне стягнення, накладене на працівника наказом,
вважається знятим, якщо протягом року з дня накладення стягнення
його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню. Закінчення
річного терміну не тягне за собою повернення нагрудного знака. Стягнення, накладене усно, вважається знятим по закінченні
місячного строку.
35. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення у порядку
заохочення провадиться начальником, який наклав його, рівним йому
чи старшим прямим начальником. Для зняття дисциплінарного стягнення, накладеного старшим
начальником, безпосередній начальник порушує відповідне клопотання
по інстанції. Зняття дисциплінарного стягнення, крім накладеного усно,
провадиться наказом, про що особі рядового або начальницького
складу оголошується особисто, перед строєм чи на нараді (зборах).
36. Питання про подальше просування по службі особи, на яку
було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в
посаді, вирішується в кожному окремому випадку на загальних
підставах.
37. У разі застосування дисциплінарного стягнення у вигляді
пониження в спеціальному званні попереднє звання може бути
поновлено не раніш як через рік після пониження в званні, якщо
притягнений до відповідальності довів своє виправлення зразковою
службою і бездоганною поведінкою.
38. Всі заохочення і дисциплінарні стягнення, за винятком
оголошених усно, підлягають обліку в порядку, встановленому
Міністром внутрішніх справ Української РСР.
Глава 6
ПРО ПРОПОЗИЦІЇ, ЗАЯВИ І СКАРГИ
39. Особа рядового або начальницького складу при виявленні
порушень чинного законодавства, зловживань або інших недоліків у
службовій діяльності повинна доповісти про це по команді чи
надіслати пропозицію, заяву або скаргу старшому прямому
начальникові аж до Міністра внутрішніх справ Української РСР.
40. Кожна особа рядового або начальницького складу має право
оскаржити неправомірні щодо неї дії начальників з питань і в
порядку, передбачених чинним законодавством. При звільненні із служби в органах внутрішніх справ за
ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу
вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом
звільнений працівник органів внутрішніх справ має право оскаржити
звільнення в народний суд. Працівник органів внутрішніх справ має право оскаржити до
суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх
справ, якщо вважає, що вони ущемлюють його гідність і особисті
права, не пов'язані із службовою діяльністю.
41. Начальник, до відання якого не належить вирішення питань,
порушених у пропозиціях, заявах чи скаргах, надсилає їх не пізніш
як у п'ятиденний строк по команді або до іншого органу (установи),
про що повідомляє заявника. Забороняється надсилати скарги на розгляд тих начальників,
дії яких оскаржуються.
42. Начальник, який допустив незаконні чи несправедливі дії
щодо підлеглого за подані ним пропозицію, заяву або скаргу,
підлягає дисциплінарній відповідальності.
43. Заяви і скарги вирішуються в строк до одного місяця, а
ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, -
невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження до органу,
зобов'язаного вирішити питання по суті. У тих випадках, коли для вирішення заяви або скарги необхідне
проведення спеціальної перевірки, витребування додаткових
матеріалів або вжиття інших заходів, строки вирішення заяви чи
скарги можуть бути, як виняток, продовжені начальником органу
внутрішніх справ або його заступником, але не більш як на один
місяць, з повідомленням про це особи, яка подала заяву чи скаргу. Пропозиції розглядаються в строк до одного місяця, за
винятком тих пропозицій, які потребують додаткового вивчення. Скарги на необгрунтоване притягнення до дисциплінарної
відповідальності, подані після закінчення трьохмісячного строку з
дня, коли притягнутому до відповідальності оголошено про
стягнення, розгляду не підлягають.
44. Особи рядового або начальницького складу, які подали
завідомо неправдиві заяви чи скарги, притягаються до
відповідальності.



вгору