Документ 127/95-ПВ, поточна редакція — Прийняття від 27.02.1995

                                                          
П О С Т А Н О В А
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Звернення Верховної Ради України до парламентів
країн Європейського Союзу та "Великої сімки" щодо
розв'язання проблем ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи

З метою інформування світової громадськості і залучення її до
активної співпраці у справі ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи Президія Верховної Ради України п о с т а н о в л я є:
1. Розроблений робочою групою проект Звернення Верховної Ради
України до парламентів країн Європейського Союзу та "Великої
сімки" передати на розгляд постійних комісій Верховної Ради
України.
2. Постійній Комісії Верховної Ради України з питань
Чорнобильської катастрофи узагальнити висловлені комісіями
зауваження і пропозиції та подати текст Звернення на розгляд
Верховної Ради України в березні 1995 року.

Голова Верховної Ради
України О.МОРОЗ
м.Київ, 27 лютого 1995 року
N 127/95-ПВ

Парламентам країн "Великої сімки" та Європейського Союзу
Шановні панове!
Наближається сумна дата - 10-річчя Чорнобильської катастрофи,
яка завдала нечуваного удару не лише Україні, Білорусі і Росії,
але і нашій планеті в цілому. За своїми екологічними наслідками ця
катастрофа не має аналогів в сучасній історії. Лише у нашій
державі територія, проживання на якій таїть у собі небезпеку,
перевищує 40 тис.кв.км. На ній знаходиться більше 2200 населених
пунктів. Всього в Україні визнано такими, що постраждали від
наслідків аварії на ЧАЕС, 3,76 млн.чоловік, в т.ч. 1,5 млн.дітей. За роки, що минули, чимало зроблено для мінімізації наслідків
аварії. У 1986 році в терміновому порядку евакуйовано понад 91
тис. жителів з 76 населених пунктів зони відчуження ЧАЕС. Виведено
з користування 123 тис. га сільгоспугідь та 136 тис.га лісових
масивів. В екстремальних умовах споруджено над зруйнованим
реактором об'єкт "Укриття". Багато населених пунктів
дезактивовані, в них прокладені дороги з твердим покриттям,
водоводи і газопроводи. Збудовано кілька десятків селищ у чистих
районах. Загальна кількість відселених з зони забруднення сягає
160 тисяч чоловік. В той же час на початок 1995 року на радіоактивно забруднених
територіях вимушено проживати понад 2,5 мільйонів чоловік, більша
частина з яких займається сільським господарством на вражених
радіацією землях, відчуває на собі усі труднощі, пов'язані з
реформуванням економіки, при цьому не маючи якісного медичного
обслуговування, в достатній кількості екологічно чистих продуктів
харчування, належних умов для життя та праці. Внаслідок цього з кожним роком все виразніше виявляється
тенденція до погіршання стану здоров'я населення, особливо дітей.
В найбільш забруднених регіонах України - в Київській,
Рівненській, Чернігівській, Житомирській, Черкаській областях, -
кількість захворювань дітей раком щитовидної залози за останні
роки зросла у 8-10 разів. Понад 94 тисячі жителів України, які
зазнали на собі дії радіації, пішли з життя. Зростає смертність
серед учасників ліквідації наслідків аварії, якими були переважно
молоді люди. Збільшується чисельність непрацездатних серед
постраждалого населення. При цьому, як стверджують спеціалісти, ще
не досягнуто піку захворюваності, викликаної чорнобильським
фактором. В Україні вироблена державна політика щодо подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи. Прийняті відповідні
законодавчі акти. Щорічно для соціального захисту населення,
здійснення робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії,
недопущенню розповсюдження радіонуклідів на чисті регіони,
витрачається більш як 5 відсотків національного бюджету України,
хоча реальні потреби на ці цілі у кілька разів вищі. Слід підкреслити, що вказана кількість населення не враховує
жителів м.Києва через відсутність економічних можливостей
забезпечення їх соціальним захистом. Ці витрати стали важким тягарем для національної економіки.
Спрямування значних коштів на роботи по зменшенню впливу наслідків
Чорнобильської катастрофи не дозволяє, зокрема, здійснювати
належний і дійовий соціальний захист найбільш вразливих верств
населення. Це викликає додаткове соціальне напруження в
суспільстві, що, в свою чергу, вкрай негативно впливає на
проведення економічних реформ. В цих умовах наші люди з почуттям щирої вдячності сприймають
наукову, технічну і гуманітарну допомогу, яку надає світове
співтовариство. У той же час хотілося б привернути увагу і до того факту, що
реальна загроза Чорнобиля існує і для інших країн світу. Пов'язано
це, насамперед, з надзвичайно складними науково-технічними
проблемами, вирішити які Україна сьогодні самостійно не в змозі.
Грізно нагадують про себе близько 800 місць тимчасового поховання
радіоактивних відходів з сумарною активністю понад 380 тисяч Кюрі.
В заплаві річки Прип'ять зосереджено близько 10 тисяч Кюрі
плутонію, стронцію-90 і цезію 137. Турбує стан озера-охолоджувача
ЧАЕС, з якого вода проникає до Прип'яті. Величезною
науково-технічною проблемою залишається проблема перетворення в
екологічно небезпечну систему об'єкта "Укриття". Ці фактори поряд
зі змивом радіоактивного бруду з уражених територій Білорусі та
Росії є об'єктом постійної тривоги народів, бо несуть у собі ризик
критичного забруднення головної водної артерії України - Дніпра,
Чорного моря. Україна підтверджує свої зобов'язання здійснювати свої ядерні
програми виключно в мирних цілях, сприяти досягненню цілей,
загальної безпеки. В цьому плані зроблено унікальний крок -
Україна першою пішла шляхом ліквідації своєї власної ядерної
зброї, сповнена бажання будувати цивілізоване демократичне
суспільство, стати гідним членом світового співтовариства. В той же час нас турбує та обставина, що основні зусилля
провідних країн нашої планети зосереджуються лише на вимозі
закрити Чорнобильську станцію. Чорнобильська проблема -
комплексна. Це об'єктивна реальність, тому ми і розраховуємо на
посилення міжнародного співробітництва, об'єднання інтелектуальних
і матеріальних ресурсів світового співробітництва, міжнародних
організацій, наукових і ділових кіл, зацікавлених приватних осіб у
справі захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
мінімізації наслідків аварії, розробки наукових технологій,
спрямованих на соціально-економічну реабілітацію забруднених
територій, зняття загрози винесення радіонуклідів за межі зон
забруднення, розв'язання проблеми Чорнобильської АЕС і
реформування енергетичної галузі в Україні, спільне використання
унікальної світової лабораторії - тридцятикілометрової зони
Чорнобильської атомної станції, саме такий підхід приніс би
найбільшу користь як світовому співтовариству, так і народу
України. Сподіваємося, що це звернення парламенту України буде почуте
і зрозуміле в світі і проявиться в конкретних діях парламентів і
урядів ваших держав.



вгору