Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів
Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 29.12.20101204
Документ 1204-2010-п, перша редакція — Прийняття від 29.12.2010
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 29 грудня 2010 р. № 1204
Київ

Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів

Відповідно до частини п'ятої статті 43 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, що додається.

2. Державній казначейській службі надавати роз'яснення щодо застосування затвердженого цією постановою Порядку.

3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 34





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 грудня 2010 р. № 1204

ПОРЯДОК
покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів

1. Цей Порядок визначає механізм покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням здійснення захищених видатків загального фонду, шляхом надання територіальними органами Державної казначейської служби на договірних умовах позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка (далі - позика) без нарахування відсотків за користування ними.

2. У цьому Порядку термін "тимчасовий касовий розрив" означає недостатню спроможність місцевого бюджету на конкретну дату погасити за рахунок наявних та очікуваних грошових активів загального фонду (в тому числі залишків бюджетних коштів), крім субвенцій, додаткових дотацій, трансфертів іншим бюджетам (далі - цільові міжбюджетні трансферти) та коштів резервного фонду, бюджетні фінансові зобов'язання за захищеними видатками.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України.

3. Голова Державної казначейської служби з урахуванням платоспроможності, результатів оцінки ризиків її втрати та обсягів коштів місцевих бюджетів, що акумулюються на єдиному казначейському рахунку, затверджує щомісяця до 25 числа позиковий ліміт (максимальна сума, у межах якої територіальний орган Державної казначейської служби може використовувати кошти єдиного казначейського рахунка для надання позик) на наступний місяць, який доводиться до відома зазначеного органу з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку в регламентованому режимі.

4. Позика надається в межах граничного обсягу, визначеного територіальним органом Державної казначейської служби, що не перевищує однієї дванадцятої затвердженого на поточний бюджетний період обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, за вирахуванням обсягу цільових міжбюджетних трансфертів та з урахуванням позикового ліміту, зазначеного у пункті 3 цього Порядку.

Міністр фінансів має право встановлювати інший норматив, з урахуванням якого визначається граничний обсяг позики.

5. Для надання позики Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація, виконавчий орган відповідної місцевої ради (далі - заявник) подає не пізніше ніж за два робочих дні до дня, в який необхідно її отримати, до територіального органу Державної казначейської служби заяву про надання позики (далі - заява) та розрахунок обсягу тимчасового касового розриву за формами, встановленими Державною казначейською службою.

6. Позики надаються територіальними органами Державної казначейської служби у разі:

1) наявності тимчасового касового розриву місцевого бюджету, обсяг якого визначається за такою формулою:

R = Z + D - V,

де R - обсяг тимчасового касового розриву;

Z - залишок бюджетних коштів на рахунках місцевого бюджету та розпорядників коштів такого бюджету (крім цільових міжбюджетних трансфертів та коштів резервного фонду) на дату подання заяви;

D - обсяг усіх очікуваних надходжень до загального фонду місцевого бюджету (крім цільових міжбюджетних трансфертів) у період з дати подання заяви до дати отримання позики;

V - залишок непогашених бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників коштів місцевого бюджету за видатками, зазначеними у пункті 10 цього Порядку, що зареєстровані в органах Державної казначейської служби на дату подання заяви;

2) відсутності простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позиками, отриманими у фінансових установах;

3) відсутності заборгованості місцевого бюджету за коштами, що передаються до державного бюджету згідно з показниками його розпису на відповідний період. При цьому відсоток виконання розпису державного бюджету за коштами, що передаються до державного бюджету з відповідного місцевого бюджету, не може бути нижчим, ніж відсоток фактичного виконання обсягу кошика доходів місцевого бюджету;

4) відсутності в місцевому бюджеті коштів загального фонду на вкладних (депозитних) рахунках у банках, крім банків, у яких уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів та щодо яких відповідним місцевим фінансовим органом ведеться претензійнопозовна робота з повернення бюджетних коштів з вкладів (депозитів).

7. Територіальний орган Державної казначейської служби протягом двох робочих днів з дати отримання заяви приймає рішення про:

надання позики, про що письмово інформує заявника;

відмову в наданні позики, про що письмово інформує заявника з обґрунтуванням причин відмови.

8. Для проведення аналізу платоспроможності заявника територіальний орган Державної казначейської служби має право отримувати від нього відповідну інформацію.

9. Договір про надання позики укладається територіальним органом Державної казначейської служби з відповідним місцевим фінансовим органом на підставі письмового звернення заявника до територіального органу.

Для укладення зазначеного договору заявник подає територіальному органові Державної казначейської служби:

завірену в установленому порядку копію рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради щодо надання позики;

картку із зразками підписів осіб, яким надано в установленому порядку повноваження щодо укладення від імені відповідного місцевого фінансового органу договору, та відбитком печатки за формою, встановленою Державною казначейською службою;

довідку про відсутність простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позиками, отриманими у фінансових установах;

довідку про відсутність у місцевому бюджеті коштів загального фонду на вкладних (депозитних) рахунках у банках, крім банків, у яких уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів та щодо яких відповідним місцевим фінансовим органом ведеться претензійнопозовна робота з повернення бюджетних коштів з вкладів (депозитів).

Укладені договори реєструються територіальним органом Державної казначейської служби в журналі реєстрації договорів про надання позик.

Форма примірного договору про надання позики та журналу реєстрації таких договорів встановлюється Державною казначейською службою.

10. Позики спрямовуються виключно на погашення бюджетних фінансових зобов'язань за видатками на:

оплату праці працівників бюджетних установ (код економічної класифікації видатків 1110);

нарахування на заробітну плату (код економічної класифікації видатків 1120);

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код економічної класифікації видатків 1132);

забезпечення продуктами харчування (код економічної класифікації видатків 1133);

оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код економічної класифікації видатків 1160);

здійснення окремих заходів щодо виконання державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку (код економічної класифікації видатків 1172) у частині видатків на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, виплату стипендій;

виплату відсотків (доходу) за зобов'язаннями місцевого бюджету (код економічної класифікації видатків 1200);

надання субсидій та поточних трансфертів підприємствам, установам та організаціям (код економічної класифікації видатків 1310) у частині видатків комунальних закладів охорони здоров'я, які є одержувачами бюджетних коштів, на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

надання поточних трансфертів органам державного управління інших рівнів (код економічної класифікації видатків 1320) у частині видатків на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

виплату стипендій (код економічної класифікації видатків 1342).

11. Погашення позики здійснюється за рахунок не менш як 80 відсотків усіх надходжень загального фонду місцевого бюджету.

Строк погашення позики не може перевищувати 60 днів з дня ліквідації тимчасового касового розриву. Зазначений строк може бути продовжено в установленому порядку за згодою сторін договору про надання позики.

Кінцевим строком погашення позики є 1 грудня поточного бюджетного періоду.

Міністр фінансів має право встановлювати інший кінцевий строк погашення позик у межах поточного бюджетного періоду.

12. До використання позики в повному обсязі сума коштів загального фонду відповідного місцевого бюджету, які спрямовуються на рахунки головних розпорядників коштів такого бюджету за видатками, не передбаченими пунктом 10 цього Порядку, не може перевищувати суми надходжень до загального фонду (крім цільових міжбюджетних трансфертів), яка залишається після погашення позики, і визначається за такою формулою:

I = Nt - Pt - Mt,

де I - обсяг коштів загального фонду місцевого бюджету, які можуть спрямовуватися на рахунки головних розпорядників коштів такого бюджету за видатками, не передбаченими пунктом 10 цього Порядку;

N - обсяг усіх надходжень до загального фонду місцевого бюджету;

P - обсяг коштів місцевого бюджету, які спрямовуються на погашення позики;

M - обсяг цільових міжбюджетних трансфертів;

t - кількість робочих днів з дати надання позики.

13. Операції з надання позик відображаються у бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів у порядку, встановленому Державною казначейською службою.



вгору