ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
5. Пункт 10 викласти в такій редакції:
“10. Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).
Програма також може містити інформацію про:
розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);
особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);
місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;
вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;
мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;
академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;
можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;
додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо);
документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.
Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.
Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти програми підвищення кваліфікації на основі типових програм підвищення кваліфікації, що затверджуються МОН.
Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх веб-сайтах.”.