Документ 112_164, чинний, поточна редакція — Підписання від 27.01.2011

                              Угода 
про взаємодію Управління державної охорони України
та Служби безпеки Президента Республіки Білорусь
щодо забезпечення безпеки осіб та об'єктів,
які охороняються

Дата підписання: 27.01.2011 Дата набрання чинності для України: 27.01.2011
Управління державної охорони України і Служба безпеки
Президента Республіки Білорусь (далі - Сторони),
які є уповноваженими державними органами відповідно України і
Республіки Білорусь у сфері державної охорони,
виходячи з необхідності розвитку правової бази для
співробітництва з питань забезпечення безпеки осіб та об'єктів, що
охороняються,
домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди застосовуються наступні основні поняття:
особа, яка охороняється - особа щодо якої здійснюється
державна охорона відповідно до законів та інших
нормативно-правових актів держав Сторін;
охоронний захід - сукупність дій, що здійснюються Сторонами,
в тому числі із застосуванням сил та засобів інших державних
органів забезпечення безпеки, в місцях постійного або тимчасового
перебування осіб, які охороняються, в тому числі на трасах їх
проїзду, спрямованих на забезпечення безпеки осіб, які
охороняються, і захист об'єктів, що охороняються;
об'єкти, що охороняються - будинки, будівлі та споруди, у
яких розміщені органи державної влади, прилеглі до зазначених
будинків, будівель та споруд території і акваторії, які підлягають
охороні відповідно до законів та інших нормативно-правових актів
держав Сторін;
сторона, що прибуває - держава, охоронювані особи якої,
прибувають на територію сторони, що приймає;
сторона, що приймає - держава, на території якої здійснюються
охоронні заходи з метою забезпечення безпеки охоронюваних осіб
сторони, що прибуває;
власна безпека - стан захищеності Сторони від зовнішніх та
внутрішніх загроз, який забезпечує здатність протистояти факторам,
що дезорганізують діяльність такої Сторони.
Інші терміни, які використовуються у даній Угоді,
застосовуватимуться відповідно до національного законодавства
держав Сторін.
Стаття 2
Сторони здійснюють співробітництво відповідно до цієї Угоди,
в межах своєї компетенції з дотриманням національного
законодавства та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна
і Республіка Білорусь.
Стаття 3
Сторони здійснюють відповідно до національного законодавства
своїх держав взаємодію та координацію своєї діяльності за такими
основними напрямками:
а) забезпечення безпеки осіб та об'єктів, які охороняються;
б) обмін інформацією, накопичення та використання
інформаційних систем, оперативних обліків та архівів;
в) використання в охоронній діяльності матеріалів, технічних
та транспортних заходів, спорядження, зброї, боєприпасів,
спеціальних засобів, обладнання та засобів зв'язку;
г) забезпечення власної безпеки Сторони;
д) професійне навчання та перепідготовка кадрів;
е) розробка нормативної правової бази.
Порядок та реалізація взаємодії та координації діяльності
Сторін за конкретними напрямами співробітництва визначаються
окремими протоколами до цієї Угоди.
Стаття 4
У сфері забезпечення безпеки осіб, які охороняються, та
захисту об'єктів, що охороняються, Сторони відповідно до
національного законодавства своїх держав здійснюють взаємодію та
координацію:
а) при проведенні охоронних заходів в місцях перебування
осіб, які охороняються, на території України і Республіки
Білорусь;
б) при запобіганні, виявленні та припиненні протиправних
посягань на осіб, які охороняються, та об'єкти, що охороняються;
в) при отриманні інформації про загрозу життєво важливим
інтересам осіб, які охороняються;
г) при проведенні оперативно-розшукових заходів в інтересах
забезпечення безпеки осіб, які охороняються.
Безпека осіб, які охороняються, в період їх перебування на
території сторони, яка приймає, може забезпечуватися на підставі
спільних рішень Сторін.
Сторона, що приймає, забезпечує безпеку осіб, які
охороняються, за запитами іншої Сторони в період їх перебування на
території сторони, що приймає.
Виділення необхідної кількості сил та засобів, в тому числі
автотранспорту, необхідних для забезпечення безпеки осіб, які
охороняються, здійснюється стороною, що приймає, виходячи з
характеру та реальності загрози їх безпеці з урахуванням думки
іншої Сторони.
Стаття 5
Сторони відповідно до національного законодавства своїх
держав та цієї Угоди обмінюються інформацією з питань, які
становлять взаємний інтерес, та вживають заходів з її отримання за
письмовим запитом.
Сторони за взаємною згодою надають відомості, які містяться в
оперативних обліках та архівах, а також інформаційних системах, що
створюються ними, з метою забезпечення безпеки осіб, які
охороняються.
Перелік відомостей, які підлягають обміну між Сторонами, а
також порядок витребування та передачі інформації на підставі цієї
Угоди визначається за взаємною згодою.
У наданні інформації може бути відмовлено повністю або
частково, якщо Сторона, в якої запитують інформацію, вважає, що її
надання може завдати шкоди суверенітету, безпеці або іншим
суттєвим інтересам своєї держави або суперечить національному
законодавству або міжнародним зобов'язанням. Про причини такої
відмови Сторона, яка запитує інформацію, повідомляється письмово.
Сторона забезпечує збереження отриманої інформації, яка може
бути передана третім особам тільки за письмової згоди Сторони, яка
надала таку інформацію, та у встановленому нею обсязі.
Використання цієї інформації не повинно призводити до розкриття
третім особам об'єктів їх зацікавленості, здійснюваних спільних
та/або узгоджених заходів, та використовуваних оперативних сил і
засобів.
Сторони відповідно до національного законодавства своїх
держав проводять службові розслідування, в тому числі за
необхідності спільні та/або узгоджені, за фактами
несанкціонованого розповсюдження або втрати носіїв інформації, яка
зачіпає інтереси Сторін.
Зобов'язання Сторін щодо забезпечення збереження отриманої
інформації залишаються в силі після припинення дії даної Угоди.
Стаття 6
Ввезення на територію сторони, що приймає, вивезення з її
території, носіння, застосування та використання зброї на
території сторони, що приймає, ввезення на територію сторони, що
приймає, вивезення з її території та використання матеріалів,
технічних та транспортних засобів, спорядження, боєприпасів,
спеціальних засобів, обладнання та засобів зв'язку на території
сторони, що приймає, регламентується національним законодавством
сторони, що приймає.
Стаття 7
Сторони в межах компетенції та відповідно до національного
законодавства своїх держав своєчасно обмінюються інформацією, що
стала їм відома, щодо загроз безпеці Сторін, співробітників Сторін
та членів їх сімей, а також щодо протиправних та інших
компрометуючих дій співробітників Сторін.
Стаття 8
Співробітники Сторони на території сторони, що приймає,
дотримуються національного законодавства сторони, яка приймає.
Стаття 9
Сторони відповідно до національного законодавства своїх
держав надають на підставі договорів (контрактів) взаємну допомогу
у професійному навчанні та перепідготовці кадрів, використовують з
цією метою наявну в їх розпорядженні спеціальну навчальну базу.
Сторони на підставі договорів (контрактів) здійснюють
співробітництво у сфері навчально-методичної, педагогічної та
науково-дослідницькій діяльності шляхом обміну досвідом,
навчально-методичними матеріалами, результатами наукових
досліджень, надання експертної допомоги, координації наукових
досліджень, які становлять взаємний інтерес.
Стаття 10
Сторони взаємодіють з питань зближення національних
законодавств, удосконалення нормативно-правової бази
співробітництва з метою забезпечення ефективної діяльності Сторін
та в інтересах забезпечення безпеки осіб, які охороняються, та
захисту об'єктів, що охороняються.
Сторони відповідно до національного законодавства обмінюються
нормативно-правовими актами своїх держав, які становлять взаємний
інтерес.
Стаття 11
За конкретними напрямками діяльності Сторони в межах
компетенції та відповідно до національного законодавства своїх
держав при необхідності можуть створювати спільні координаційні
штаби, ради або робочі групи, обмінюватися представниками, статус
та повноваження яких встановлюються за взаємною домовленістю, та
розробляти плани спільних заходів.
Стаття 12
Ця Угода не зачіпає прав та обов'язків Сторін, які витікають
для них з міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і
Республіка Білорусь.
Стаття 13
Спірні питання, які виникають при застосуванні та тлумаченні
цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій та переговорів.
Стаття 14
За взаємною письмовою згодою Сторонами до цієї Угоди можуть
вноситися зміни та доповнення, що оформлюються окремими
протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.
Стаття 15
Ця Угода укладається на невизначений строк та набирає
чинності з дати її підписання.
Дія цієї Угоди припиняється через 3 місяці з дати письмового
повідомлення однією Стороною іншої Сторони про намір припинити дію
цієї Угоди.
Вчинено у місті Мінську 27 січня 2011 року у двох примірниках
українською та російською мовами, при цьому всі тексти мають
однакову юридичну силу.
За Управління державної За Службу безпеки Президента
охорони України Республіки Білорусь
(підпис) (підпис)



вгору