Документ 112_148, чинний, поточна редакція — Підписання від 12.05.1997

                              Угода 
між Міністерством внутрішніх справ України
і Міністерством внутрішніх справ Республіки Білорусь
про співробітництво органів внутрішніх справ
прикордонних регіонів

Дата підписання: 12.05.1997 Дата набрання чинності для України: 12.05.1997
Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство
внутрішніх справ Республіки Білорусь (далі - Сторони),
керуючись інтересами подальшого зміцнення взаєморозуміння,
добросусідства й розширення професійних контактів,
виходячи з необхідності підвищення ефективності взаємодії
органів внутрішніх справ прикордонних регіонів,
домовились про таке:
Стаття 1
У цій Угоді під органами внутрішніх справ прикордонних
регіонів маються на увазі:
а) в Україні - управління Міністерства внутрішніх справ
України в Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській,
Чернігівській областях;
б) в Республіці Білорусь - управління внутрішніх справ
Брестського облвиконкому, Гомельського облвиконкому.
Стаття 2
Органи внутрішніх справ прикордонних регіонів будуть
безпосередньо співробітничати на основі положень цієї Угоди, діючи
в межах своєї компетенції з дотриманням національних законодавств
і міжнародних договорів своїх держав.
Стаття 3
Органи внутрішніх справ прикордонних регіонів будуть взаємно
обмінюватися оперативно-розшуковою, криміналістичною та іншою
інформацією, зокрема такими відомостями:
- про адміністративні правопорушення й кримінальні злочини,
скоєні громадянами суміжної держави, які постійно проживають на
території прикордонного регіону цієї держави (в строк не пізніше
трьох діб, якщо з обставин справи не виникає необхідність
термінового повідомлення);
- про осіб, що перебувають в розшуку, в тому числі тих, які
зникли безвісти, якщо є підстави вважати, що вони перебувають чи
можуть перебувати на території прикордонного регіону суміжної
держави (негайно);
- про майно, яке знаходиться в розшуку, в тому числі зброю,
вибухові речовини, культурні цінності та автотранспорт, якщо є
підстави вважати, що воно знаходиться чи може знаходитися на
території прикордонного регіону суміжної держави (негайно);
- про осіб, які скоїли чи мають намір скоїти злочин на
території прикордонного регіону суміжної держави (негайно й в
залежності від громадянства цих осіб);
- про осіб, які не можуть надати відомостей про себе, та
нерозпізнані трупи, якщо є підстави вважати, що вони мають
відношення до прикордонного регіону суміжної держави.
Обмін інформацією, передбаченою в частині 1 цієї статті,
проводиться на основі запитів. Інформація може бути надана органу
внутрішніх справ прикордонного регіону суміжної держави і без
запиту, якщо є підстави вважати, що вона представляє інтерес для
цього органу.
Направлення інформації в органи внутрішніх справ
прикордонного регіону не звільняє від передбаченого законодавством
обов'язку надавати цю інформацію відповідному компетентному органу
власної держави.
Стаття 5
Запити про допомогу та відповіді на них складаються в
письмовій формі. У невідкладних випадках запити можуть бути
зроблені усно, але вони повинні невідкладно підтверджуватися
письмово, в тому числі з використанням технічних засобів передачі
тексту.
Запити про допомогу мають бути належним чином оформлені та
мати такі реквізити:
- найменування органу внутрішніх справ, який направляє запит,
та найменування органу внутрішніх справ, якому він адресується;
- прізвища та імена свідків, потерпілих, підозрюваних,
обвинувачуваних, розшукуваних, підсудних та засуджених, їх
громадянство, заняття й постійне місце проживання чи місце
перебування, а за необхідністю - прізвища, імена та адреси їх
законних представників;
- опис складу правопорушення або злочину;
- зміст запиту, а також інші відомості, необхідні для його
виконання.
У разі необхідності до запиту додаються належним чином
оформлені документи, які потрібні для його виконання.
Запит має бути підписаний керівником чи заступником керівника
органу внутрішніх справ й скріплений печаткою цього органу.
Стаття 6
У виконанні запиту відмовляється, якщо орган внутрішніх
справ, якому направляється запит, вважає, що виконання запиту може
зашкодити суверенітету, безпеці, громадському порядку чи іншим
важливим інтересам його держави, або протирічить законодавству або
міжнародним зобов'язанням його держави.
У випадку прийняття рішення про відмову у виконанні запиту
орган внутрішніх справ, який направив запит, негайно сповіщається
про це письмово з наведенням причин відмови.
Стаття 7
Органи внутрішніх справ прикордонних регіонів обмінюються
досвідом своєї діяльності в сфері попередження злочинності й
боротьби з нею, а також охорони правопорядку.
Стаття 8
Сторони домовилися, що органи внутрішніх справ прикордонних
регіонів у разі виникнення надзвичайних ситуацій, викликаних,
зокрема лихами природного та техногенного характеру, пожежами,
епідеміями та епізоотіями, втечами осіб, які перебувають під
вартою та становлять підвищену суспільну небезпеку, організують в
межах своєї компетенції відповідні скоординовані дії, включаючи
забезпечення:
- блокування та охорони районів катастрофи, організації
заслонів, контрольно-пропускних пунктів, пересувних нарядів
міліції;
- безперешкодного проїзду спеціального автотранспорту;
- евакуації населення із зони катастрофи;
- попередження та припинення проявів масових безладів,
порушень громадського порядку.
Органи внутрішніх справ прикордонних регіонів у разі
необхідності розробляють плани скоординованих дій на випадок
виникнення надзвичайних ситуацій.
З метою підвищення ефективності взаємодії у разі виникнення
надзвичайних ситуацій органи внутрішніх справ прикордонних
регіонів можуть за погодженням проводити практичні навчання щодо
відпрацювання скоординованих дій під час виникнення надзвичайних
ситуацій.
Стаття 9
З метою оперативного обміну інформацією органи внутрішніх
справ прикордонних регіонів можуть встановлювати канали зв'язку
для екстреної її передачі.
Стаття 10
Для забезпечення співробітництва органів внутрішніх справ
прикордонних регіонів Сторони на паритетних засадах можуть
утворювати двосторонні комітети (далі - Комітет), співголовами
яких призначаються особи, що займають посади не нижче заступника
керівника органу внутрішніх справ прикордонного регіону.
Засідання Комітету проводяться щонайменше один раз на шість
місяців по черзі в кожному з прикордонних регіонів. Головуючим на
засіданнях Комітету є співголова приймаючого органу внутрішніх
справ.
Рішення Комітету носять рекомендаційний характер й можуть
впроваджуватися у життя наказами відповідних органів внутрішніх
справ прикордонних регіонів або наказами Сторін.
Стаття 11
Сторони самостійно здійснюють витрати, які виникатимуть в
ході реалізації цієї Угоди, якщо не буде узгоджений інший порядок.
Стаття 12
З метою реалізації та розвитку положень цієї Угоди органи
внутрішніх справ прикордонних регіонів можуть, керуючись
положеннями статей 2 і 3 цієї Угоди, підписувати додаткові
документи.
Стаття 13
Спірні питання, які можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням
або вживанням положень цієї Угоди, будуть вирішуватись шляхом
консультацій та переговорів у рамках Комітету або між
представниками Сторін.
Стаття 14
Ця Угода набуває чинності з дня її підписання та буде діяти
до закінчення шести місяців з дня одержання однією з Сторін
письмового повідомлення іншої Сторони про наміри припинити її дію.
Вчинено в м. Києві 12 травня 1997 р., в двох примірниках,
українською та болгарською мовами кожний, причому обидва тексти є
автентичними.
За Міністерство внутрішніх За Міністерство внутрішніх
справ України справ Республіки Білорусь
(підпис) (підпис)



вгору