Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Програма, Заходи від 04.03.2004109-р
Документ 109-2004-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 04.03.2004

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 4 березня 2004 р. N 109-р
Київ

Про затвердження Комплексної програми розвитку
системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС
на 2004-2010 роки

1. Затвердити Комплексну програму розвитку системи зв'язку,
оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки (додається).
2. Мінфіну передбачати під час розроблення проекту державного
бюджету на відповідний рік видатки на фінансування Програми,
затвердженої цим розпорядженням, у межах реальних можливостей
бюджету.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 4 березня 2004 р. N 109-р
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
розвитку системи зв'язку, оповіщення
та інформатизації МНС на 2004-2010 роки

1. Загальна частина
Ця Комплексна програма розроблена відповідно до завдань,
покладених на МНС Законами України "Про Цивільну оборону України"
( 2974-12 ), "Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ), "Про
пожежну безпеку" ( 3745-12 ), іншими законодавчими актами, актами
Президента України та Кабінету Міністрів України, і з урахуванням
положень Комплексної програми створення Єдиної національної
системи зв'язку України.
Розв'язання завдань із захисту населення і територій від
надзвичайних ситуацій неможливе без сучасної системи зв'язку,
оповіщення та інформатизації МНС.
На цей час основою системи зв'язку є комплекс взаємозв'язаних
стаціонарних і рухомих вузлів зв'язку пунктів управління МНС,
розроблених і виготовлених для Збройних Сил колишнього СРСР, які
потребують заміни, і каналів (ліній) Єдиної національної системи
зв'язку (далі - ЄНСЗ). Система зв'язку побудована за принципом
використання каналів, що належать МНС, та каналів (трактів,
потоків) мережі загального користування ЄНСЗ як комутованих, так і
некомутованих.
Автоматизовані системи централізованого оповіщення побудовані
за принципом автоматичного відбору постійно діючих каналів (ліній)
зв'язку ЄНСЗ. Апаратура оповіщення, яка використовується у
загальнодержавній, регіональних та спеціальних системах
оповіщення, вичерпала ресурс експлуатації і знята з виробництва.
Ремонтні комплекти використано повністю. Через надмірні строки
експлуатації збільшується кількість технічних несправностей.
З упровадженням на деяких напрямах зв'язку ЄНСЗ сучасних
цифрових телекомунікаційних систем використання застарілих зразків
апаратури оповіщення за аналоговим принципом стало неможливим.
Підрозділи зв'язку та підрозділи, які здійснюють заходи з
технічного захисту інформації, не забезпечені спеціальною технікою
для оперативного виявлення засобів технічної розвідки і контролю
за рівнем захищеності, технічними засобами захисту інформації.
Таким чином, функціонування системи зв'язку, оповіщення та
інформатизації малоефективне, а у деяких випадках і неможливе
через:
невідповідність аналогової відомчої мережі зв'язку МНС
сучасним вимогам та принципам побудови телекомунікаційної мережі
загального користування;
відсутність можливості використання мереж супутникового і
стільникового рухомого зв'язку, автоматизації процесів управління;
застарілість загальнодержавної, регіональних, спеціальних і
локальних систем централізованого оповіщення;
недостатній рівень інформаційно-аналітичної підтримки
заходів, пов'язаних із запобіганням і ліквідацією надзвичайних
ситуацій та пожеж;
недосконалість забезпечення захисту інформації з обмеженим
доступом на об'єктах інформаційної діяльності, що створює загрозу
її просочення.
Виконання цієї Комплексної програми забезпечить підвищення
рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій,
удосконалення та розвиток телекомунікаційної інфраструктури,
проведення інформатизації МНС, його територіальних органів,
підрозділів сил МНС, систем оповіщення усіх рівнів.
2. Мета, завдання та етапи виконання
Комплексної програми
Основною метою Комплексної програми є створення умов для
забезпечення безпеки населення і територій, підвищення рівня їх
захисту від впливу шкідливих техногенних, природних та екологічних
факторів за рахунок підвищення ефективності функціонування системи
зв'язку, оповіщення та інформатизації.
Для досягнення поставленої мети необхідно:
створити сучасну відомчу мережу зв'язку МНС із застосуванням
новітніх технологій передачі та обробки інформації;
підвищити надійність та сталість відомчої мережі зв'язку МНС;
забезпечити сумісність відомчої мережі зв'язку МНС з мережами
загального користування ЄНСЗ, Національної системи конфіденційного
зв'язку (далі - НСКЗ) і відомчими мережами зв'язку центральних
органів виконавчої влади;
забезпечити ефективну роботу чергової (диспетчерської) служби
МНС, служби інформації та допомоги населенню шляхом їх технічного
переоснащення;
вдосконалити загальнодержавну та регіональні системи
централізованого оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайної
ситуації;
розробити типові уніфіковані для усіх галузей національної
економіки спеціальні, локальні та об'єктові системи оповіщення на
потенційно небезпечних об'єктах;
забезпечити у повному обсязі інформатизацію органів
управління та сил МНС, автоматизацію технологічних процесів;
забезпечити надійний захист інформації з обмеженим доступом
від просочення та несанкціонованого доступу.
Комплексна програма виконується у два етапи.
На першому етапі (2004-2006 роки) передбачається:
проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт з метою визначення принципів побудови та шляхів
удосконалення відомчої мережі зв'язку МНС, загальнодержавної,
регіональних систем централізованого оповіщення про загрозу та
виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та
об'єктових систем оповіщення, забезпечення сумісності з відомчими
мережами зв'язку центральних органів виконавчої влади;
розроблення типового проекту периферійного вузла зв'язку;
визначення принципів створення автоматизованої системи
управління зв'язком МНС;
підготовка та прийняття нормативно-правових актів та інших
документів, які визначають порядок розвитку системи зв'язку,
оповіщення та інформатизації;
розроблення комплексу математичних моделей, методів,
алгоритмів і програмних засобів оцінки ризиків виникнення,
прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій, оптимізації
розподілу матеріальних і фінансових ресурсів;
створення першої черги єдиної корпоративної комп'ютерної
мережі та банку інформаційних ресурсів МНС, технології
інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності;
розроблення типових програмно-апаратних комплексів збирання,
накопичення, передачі, оброблення і відображення даних на базі
сучасної комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів,
інформаційно-програмних продуктів підрозділів обласного і
районного рівня та їх дослідну експлуатацію;
створення єдиного Веб-порталу МНС;
переоснащення Кризового центру МНС;
розроблення та впровадження регіональних підсистем державного
реєстру потенційно небезпечних об'єктів та інформаційних підсистем
моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів;
утворення регіональних лабораторій спеціальних досліджень для
проведення атестаційних робіт;
забезпечення об'єктів інформаційної діяльності ліцензованими
операційними системами, програмами і антивірусним захистом;
розроблення уніфікованої апаратури та програмно-технічних
комплексів оповіщення, а також необхідного для їх функціонування
телекомунікаційного обладнання з урахуванням потреб центральних
органів виконавчої влади і покладених на них завдань;
переоснащення та підключення вузлів зв'язку пунктів
управління МНС, головних вузлів зв'язку Державного департаменту
страхового фонду документації, Державної спеціальної
(воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (відповідно до Указу
Президента України від 21 листопада 2003 р. N 1328 ( 1328/2003 )
"Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"),
Головного центру координації авіаційних робіт з пошуку і рятування
(далі - центральні вузли зв'язку) до цифрової транспортної мережі
загального користування СНСЗ і НСКЗ;
резервування існуючих наземних ліній каналами супутникового
зв'язку;
розгортання комплексів засобів зв'язку мобільних пунктів
управління, територіальних органів та підрозділів сил МНС;
створення системи зв'язку та передачі даних для органів
управління та аварійно-рятувальних загонів Державної спеціальної
(воєнізованої) аварійно-рятувальної служби;
оснащення робочих місць єдиної диспетчерської служби
підрозділів державної пожежної охорони, служби інформації та
допомоги населенню необхідними сучасними телекомунікаційними
засобами;
реконструкція загальнодержавної системи централізованого
оповіщення "Сигнал-У";
дослідна експлуатація, розроблення типової
проектно-кошторисної документації, здійснення реконструкції та
поставлення на чергування програмно-апаратних комплексів
регіональних автоматизованих систем централізованого оповіщення
"Сигнал-ВО";
розроблення типової проектно-кошторисної документації
спеціальної, локальної та об'єктової системи оповіщення;
створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі МНС;
дослідна експлуатація програмно-апаратних комплексів
центрального апарату, територіальних органів та підрозділів сил
МНС, їх супровід і доопрацювання за її результатами.
На об'єктах інформаційної діяльності розпочнеться створення
комплексних систем захисту інформації, забезпечення підрозділів
технічного захисту інформації спеціальною апаратурою.
Під час проведення науково-дослідних і проектних робіт буде
вивчено питання відповідності системи зв'язку та інформатизації
МНС, обладнання, сертифікованого в Україні, міжнародним стандартам
і вимогам.
На другому етапі (2007-2010 роки) передбачається:
коригування заходів Комплексної програми з урахуванням їх
виконання на першому етапі;
дооснащення вузлів зв'язку територіальних органів МНС, які є
центрами комутації в певному регіоні (далі - центри комутації),
підрозділів сил МНС, спеціалізованих формувань, які підключаються
до центрів комутації (далі - периферійні вузли зв'язку),
високоефективним кінцевим обладнанням, цифровими міні-АТС з
включенням до загального номерного поля МНС;
створення в центрах комутації та периферійних вузлах зв'язку
комплексів радіочастотного контролю і моніторингу;
додаткове розгортання комплексів засобів зв'язку мобільних
пунктів управління у МНС, створення таких комплексів у
територіальних органах та підрозділах сил МНС;
установлення та підключення міні-АТС аварійно-рятувальних
загонів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної
служби та розширення системи цифрового зв'язку і передачі даних;
розгортання елементів автоматизованої системи управління
зв'язком в периферійних вузлах зв'язку різного рівня;
завершення реконструкції регіональних автоматизованих систем
централізованого оповіщення "Сигнал-ВО";
завершення створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі
МНС, банку інформаційних ресурсів, системи
інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності;
забезпечення сталої роботи інформаційних та
апаратно-програмних складових комп'ютерної мережі, їх модернізація
та розвиток;
створення комплексних систем захисту інформації на об'єктах
інформаційної діяльності у МНС.
Розвиток системи зв'язку
Основним напрямом розвитку системи зв'язку є поступовий
перехід від аналогової (з окремим використанням телефонних і
телеграфних каналів) до цифрової системи, яка забезпечує обмін
усіма видами інформації (телефон, факс, передавання даних тощо),
проходження інформації в установлений строк у всіх режимах
функціонування, а також надання різних телекомунікаційних послуг,
у тому числі мультимедійних.
Цифрова відомча система зв'язку МНС накладається на
аналогову, функціонує та взаємодіє з нею, поступово замінюючи її.
На першому етапі переходу на цифрові технології зберігається
існуюча структура та схема організації зв'язку.
Технічною основою розвитку системи зв'язку є:
волоконно-оптичні та кабельні лінії зв'язку з цифровими
системами передачі як засоби прив'язки до ЄНСЗ;
система супутникового зв'язку МНС (стаціонарна, мобільна та
аеромобільна);
цифрові засоби радіорелейного зв'язку (радіоезернет);
засоби передачі відеоінформації;
радіозасоби, що забезпечують доступ мобільних абонентів до
вторинних мереж зв'язку.
Система зв'язку розвивається за принципом повної сумісності з
ЄНСЗ, НСКЗ і відомчими мережами центральних органів виконавчої
влади, максимальної уніфікації та інтеграції програмних і
технічних засобів. Крім того, під час розгортання цифрової
транспортної мережі між вузлами зв'язку органів управління МНС
буде збережено принцип повного резервування каналів на
інформаційних напрямах з використанням наземної інфраструктури і
мережі супутникового зв'язку, що забезпечить її надійність та
сталість і можливість обміну інформацією у разі настання
надзвичайної ситуації.
Впровадження комплексу технічних засобів автоматизованої
системи управління зв'язком дасть змогу підвищити оперативність
прийняття рішень з організації управління діючим зв'язком у мирний
час та в особливий період.
Передбачається трирівневий поділ вузлів зв'язку МНС:
перший рівень - центральні вузли зв'язку, які є головними і
забезпечують зв'язок керівництва МНС з його територіальними
органами, підрозділами сил та спеціалізованими формуваннями;
другий рівень - окремо визначені центри комутації, які
забезпечують у певному регіоні транзитне проходження інформації
центральними та периферійними вузлами зв'язку;
третій рівень - периферійні вузли зв'язку територіальних
органів, підрозділів сил та спеціалізованих формувань МНС.
Організація управління ліквідацією наслідків надзвичайних
ситуацій неможлива без наявності мобільних пунктів управління
різного рівня, комплекси зв'язку яких дадуть змогу керівному
складу та іншим посадовим особам МНС обмінюватися інформацією,
вести переговори з будь-яким абонентом як у зоні надзвичайної
ситуації, так і в іншому місці каналами супутникового і
проводового зв'язку, що сприятиме підвищенню оперативності
управління, а також забезпечить взаємодію різних органів
управління у зонах надзвичайних ситуацій.
Технічною базою комплексів зв'язку та інформатизації
мобільних пунктів управління будуть розміщені на транспортній базі
підвищеної прохідності засоби супутникового зв'язку, цифрові
радіо- та радіорелейні станції, засоби перерозподілу та виділення
цифрових потоків, відповідні засоби автоматизації (передачі
даних).
Для розвитку системи зв'язку необхідно:
розробити принципи побудови та генеральної схеми сучасної
цифрової відомчої мережі зв'язку МНС (топологія, застосування
новітніх технологій, схема організації зв'язку тощо);
дотримуватися умов сумісності відомчої мережі зв'язку МНС з
мережею зв'язку загального користування ЄНСЗ (вибір обладнання з
максимальною уніфікацією та інтеграцією програмних і технічних
засобів, що використовуються в мережі зв'язку загального
користування ЄНСЗ тощо), НСКЗ, відомчими мережами зв'язку
центральних органів виконавчої влади;
забезпечити відповідний рівень надійності відомчої мережі
зв'язку МНС (резервування каналів на інформаційних напрямах за
рахунок використання супутникового зв'язку тощо);
забезпечити високу мобільність сучасної відомчої мережі
зв'язку МНС шляхом впровадження сучасних мобільних пунктів
управління та повітряних пунктів управління МНС (розроблення
типових проектів центрів комутації та периферійних вузлів зв'язку,
рекомендацій щодо обладнання мобільних пунктів управління
підрозділів МНС, повітряних пунктів управління засобами зв'язку та
автоматизації);
підвищити оперативність прийняття рішень з організації
управління діючим зв'язком (визначення принципів побудови
автоматизованої системи управління зв'язком, її складу тощо);
резервувати наземну мережу шляхом розгортання мережі цифрових
абонентських станцій супутникового зв'язку, яка з'єднає МНС з
територіальними органами та підрозділами сил МНС;
поступово розгорнути цифрову мережу, яка з'єднає центральні
вузли зв'язку з центрами комутації та периферійними вузлами
зв'язку, із залученням цифрових потоків наземної інфраструктури
ЄНСЗ та відомчої мережі супутникового зв'язку;
забезпечити сучасними телекомунікаційними засобами робочі
місця диспетчерських служб на базі єдиного телефонного номера 01,
служби інформації та допомоги населенню;
розгорнути комплекс засобів зв'язку мобільного пункту
управління (перший комплект) у МНС, деяких підрозділах МНС та
повітряному пункті управління;
обладнати центри комутації високоефективним термінальним
обладнанням, цифровими міні-АТС з включенням до загального
номерного поля МНС;
розгорнути елементи автоматизованої системи управління
зв'язком на центральних вузлах;
дообладнати периферійні вузли зв'язку високоефективним
кінцевим обладнанням, цифровими міні-АТС з включенням до
загального номерного поля МНС;
створити на центральних вузлах зв'язку МНС, у центрах
комутації та периферійних вузлах зв'язку регіональні комплекси
радіочастотного контролю та моніторингу;
розгорнути елементи автоматизованої системи управління
зв'язком у центрах комутації, периферійних вузлах зв'язку та
мобільних пунктах управління органів управління усіх рівнів;
додатково розгорнути комплекси засобів зв'язку мобільного
пункту управління (другий комплект) у МНС, повітряних пунктах
управління, завершити створення сучасних мобільних пунктів
управління в територіальних органах та підрозділах сил МНС.
У результаті створення повітряних пунктів управління МНС буде
забезпечено:
управління з повітря роботами наземних пошуково-рятувальних
команд та наземних пошуково-рятувальних груп МНС;
управління та координація дій пожежних підрозділів під час
виконання завдань з гасіння великих пожеж, а також наземних
пошуково-рятувальних команд інших органів виконавчої влади
(Міноборони, МВС тощо);
дублювання команд з пунктів управління МНС для управління
наземними пошуково-рятувальними групами, пожежними командами у
разі неможливості застосування інших видів зв'язку;
дублювання команд з пунктів управління МНС, керівника
польотів для проведення авіаційних операцій з пошуку і рятування
літаками та вертольотами у разі неможливості застосування інших
видів зв'язку.
Одним з найважливіших завдань забезпечення діяльності МНС є
модернізація операторських центрів диспетчерських служб і
створеної на їх базі служби інформації та допомоги населенню з
наступним присвоєнням їй загальноєвропейського індексу 112, що
дасть змогу:
ідентифікувати абонентів вхідних викликів єдиного телефонного
номера 01 через вузол спецзв'язку з автоматичним визначенням
телефонного номера;
автоматично розподіляти виклики з урахуванням категорії
абонентів (їх важливості), зайнятих на цей час робочих місць
операторів, визначеного алгоритму (порядку) розподілу викликів між
ними (за зонами їх відповідальності - районами міста, важливістю
об'єктів тощо), практичного досвіду або навантаження операторів;
додержуватися черги обслуговування у разі зайнятості
операторів відповідно до визначених категорій обслуговування із
застосуванням системи інтерактивного голосового супроводження
виклику, інформувати абонентів про зайнятість операторів,
черговість обслуговування, про відомості, які необхідно надати
оператору після з'єднання з абонентом, або забезпечити
першочергове чи позачергове з'єднання абонента з операторами;
видавати оператору на монітор автоматизованого робочого місця
відомості з відповідної бази даних диспетчерської служби про
абонента, який зробив виклик, та про кількість абонентів у черзі;
документувати телефонні переговори оператора з абонентом
шляхом звукозапису;
взаємодіяти з базами даних диспетчерської служби щодо
розроблення відповідних документів на застосування підрозділів сил
МНС;
обслуговувати вихідні виклики у формі голосових, факсимільних
або електронних повідомлень, підготовлених заздалегідь або
оперативно;
готувати та передавати розпорядчі документи підрозділам сил
МНС;
застосовувати систему автоматизованого централізованого
оповіщення особового складу та підрозділів сил МНС каналами
зв'язку (міська телефонна мережа, міжміський зв'язок, відомчі
канали зв'язку МНС тощо) відповідно до визначених сигналів та
категорій оповіщення у формі голосових, факсимільних або
електронних повідомлень, підготовлених заздалегідь або оперативно,
документувати підтвердження про отримання таких сигналів
абонентами. Інтерактивне голосове супроводження виклику через
систему розпізнання мови дає змогу телефонним абонентам
підтверджувати у голосовому режимі отримання сигналу оповіщення
шляхом озвучення визначених слів або фраз, що доцільно у разі
неможливості використання багаточастотного режиму набору номера;
збирати та накопичувати в режимі реального часу статистичну
інформацію про обслуговування викликів та реагування на них
(передачу відповідних розпоряджень підрозділам сил МНС, надання
необхідної інформації, консультацій тощо), про результати
проведення централізованого оповіщення, доведення розпоряджень,
зберігання такої інформації та видачу аналітичних довідок про дії
кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та інших
осіб за вимогою;
утворити територіально-розподільний операторський центр, в
якому вхідні виклики можуть автоматично переадресовуватися
відповідним підрозділам сил МНС;
створити автоматичну інформаційно-довідкову службу МНС, яка з
використанням функцій системи інтерактивного голосового
супроводження виклику без залучення операторів може видавати
довідки або переадресовувати вхідні виклики відповідним службам
МНС;
надавати оперативно та кваліфіковано консультаційні послуги
населенню, необхідну інформацію про дії у разі виникнення або
загрози виникнення надзвичайних ситуацій, організацію екстреної
допомоги та оперативної ліквідації аварійних ситуацій,
експлуатаційних порушень у системі забезпечення населеного пункту,
своєчасного розгляду пропозицій та заяв населення стосовно роботи
відповідних служб і підприємств міста.
Важливим елементом системи зв'язку МНС є служба радіо- та
радіотехнічного контролю, яка забезпечить:
організацію радіотехнічного контролю за використанням
підрозділами сил МНС радіочастотного спектра у мирний час та в
особливий період;
взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади з
питань використання радіоелектронних засобів та радіоелектронного
спектра;
здійснення заходів щодо дотримання порядку використання
радіоелектронних засобів з метою забезпечення їх електромагнітної
сумісності;
ефективний розподіл радіочастотних номіналів та радіопозивних
у МНС.
Розвиток автоматизованих систем оповіщення
Автоматизовані системи оповіщення розвиваються в основному
шляхом розроблення і впровадження нових засобів і комплексів
оповіщення стаціонарного базування та оснащення органів управління
МНС мобільними комплексами системи передачі даних, транкінгового
зв'язку та радіовиклику.
Модернізація (реконструкція) загальнодержавної та
регіональних автоматизованих систем централізованого оповіщення
здійснюється на основі створення корпоративних мереж шляхом
накладення відповідного програмно-апаратного комплексу на
транспортну телекомунікаційну мережу, що створюється. Це дасть
змогу значно скоротити загальні витрати на створення підсистеми
оповіщення і забезпечити комплексне використання ресурсів системи
зв'язку та оповіщення.
Основними завданнями з розвитку автоматизованих систем
оповіщення є:
удосконалення нормативно-правового та
організаційно-методичного забезпечення оповіщення;
розроблення уніфікованого комплексу апаратури та
програмно-технічних засобів оповіщення з урахуванням інтересів
центральних органів виконавчої влади;
розроблення перспективної автоматизованої системи
централізованого оповіщення Цивільної оборони;
створення та поставлення на чергування програмно-апаратного
комплексу загальнодержавної автоматизованої системи
централізованого оповіщення чергових служб центральних і місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,
територіальних органів та підрозділів сил МНС про загрозу або
виникнення надзвичайної ситуації;
розроблення технічного проекту, створення і дослідна
експлуатація макета програмно-апаратного комплексу, розроблення
типової проектно-кошторисної документації нової регіональної
автоматизованої системи оповіщення "Сигнал-ВО";
розроблення типової проектно-кошторисної документації
спеціальної, локальної та об'єктової системи оповіщення;
створення та поставлення на чергування регіональних
автоматизованих систем оповіщення "Сигнал-ВО".
Запровадження нових систем оповіщення про загрозу або
виникнення надзвичайної ситуації на основі новітніх технологій
забезпечить їх функціонування відповідно до сучасних вимог та
адаптацію до нових телекомунікаційних мереж ЄНСЗ і НСКЗ. Крім
того, враховуючи різнотипність апаратури оповіщення, яка
використовується у центральних і місцевих органах виконавчої
влади, буде забезпечено можливість уніфікації телекомунікаційного
обладнання і об'єднання відомчих систем оповіщення в єдину
загальнодержавну систему.
Розвиток системи інформатизації
Основними завданнями з розвитку системи інформатизації є:
удосконалення нормативно-правового та
організаційно-методичного забезпечення інформаційної взаємодії в
єдиній державній системі запобігання і реагування на надзвичайні
ситуації техногенного та природного характеру;
розроблення та реалізація концепції інформатизації МНС;
розроблення та впровадження комплексу математичних моделей,
методів, алгоритмів і програмних засобів оцінки ризиків
виникнення, прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій,
оптимізації розподілу матеріальних і фінансових ресурсів;
розроблення та впровадження програмно-апаратних комплексів
моніторингу, збирання, накопичення, передачі, оброблення і
відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки,
телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів
підрозділів обласного та районного рівнів, у тому числі віддалених
та мобільних абонентських пунктів;
забезпечення робочих місць диспетчерських служб на базі
єдиного телефонного номера 01, служби інформації та допомоги
населенню необхідними сучасними комп'ютерними, телекомунікаційними
та інформаційно-програмними засобами;
створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі МНС та
банку інформаційних ресурсів МНС, легалізація програмного
забезпечення;
створення автоматизованої інформаційної системи страхового
фонду документації;
запровадження дієвих механізмів інформаційно-аналітичної
підтримки за напрямами діяльності, єдиного електронного
документообігу та контролю за виконанням доручень у системі МНС;
створення єдиного Веб-порталу МНС;
створення системи ефективного функціонування, адміністрування
системного та спеціалізованого програмного забезпечення, захисту
інформаційних ресурсів.
Захист інформації
Захист інформації від несанкціонованого доступу, а також
криптографічний захист під час її передачі каналами системи
зв'язку МНС здійснюється комплексно з урахуванням як новітніх
технологій у телекомунікаційних системах, так і засобів (систем)
несанкціонованого отримання інформації, її спотворення або
знищення.
Комплексні системи захисту інформації на об'єктах
інформаційної діяльності від просочення технічними каналами
створюються власними силами та із залученням організацій, що мають
відповідні ліцензії (дозволи).
Комплексні системи захисту інформації в автоматизованих
системах усіх рівнів створюються організаціями, які мають
спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з
державною таємницею, а також відповідні ліцензії на право
провадження господарської діяльності у сфері криптографічного і
технічного захисту інформації.
Для захисту інформації під час її передачі каналами зв'язку
повинні використовуватися засоби криптографічного захисту,
допущені до експлуатації.
Антивірусний захист інформаційних ресурсів забезпечується за
допомогою програмних продуктів щодо яких є експертний висновок
департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту
інформації СБУ.
Основними завданнями із захисту інформації є:
утворення підрозділів технічного захисту інформації (в тому
числі в автоматизованих системах), регіональних лабораторій
спеціальних досліджень, отримання у встановленому порядку ліцензій
на виконання робіт у сфері криптографічного і технічного захисту
інформації;
забезпечення територіальних органів, підрозділів сил МНС
спеціальною апаратурою, обладнанням і технічними засобами захисту;
впровадження засобів захисту інформації з обмеженим доступом
від просочення технічними каналами, програмних засобів
антивірусного захисту в автоматизованих системах,
програмно-апаратних засобів захисту від несанкціонованого доступу
в автоматизованих системах, програмно-апаратних засобів
криптографічного захисту в телекомунікаційних мережах;
використання можливостей НСКЗ;
проведення атестації комплексів технічного захисту інформації
на об'єктах інформаційної діяльності;
проектування комплексних систем захисту інформації в
автоматизованих системах усіх рівнів;
забезпечення захисту автоматизованих робочих місць,
транспортних мереж передачі даних локальних обчислювальних мереж;
впровадження програмно-апаратних засобів криптографічного
захисту інформації в локальних обчислювальних мережах усіх рівнів;
створення захищених систем електронного документообігу;
проведення тестування комплексних систем захисту інформації з
метою виявлення їх вразливості;
проведення державної експертизи комплексних систем захисту
інформації в автоматизованих системах.
Ресурсне забезпечення
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для виконання
Комплексної програми, становить 223124,1 тис. гривень (у цінах
2001 року), в тому числі коштів загального фонду -
222324,1 тис. гривень.
Обсяг фінансування з місцевих бюджетів визначається місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Обсяги та джерела фінансування Комплексної програми
(тис. гривень у цінах 2001 року) -------------------------------------------------------------------------------------- Джерело | Разом | У тому числі за роками фінансування | |------------------------------------------------------------- | | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 -------------------------------------------------------------------------------------- Державний
бюджет 223124,1
з них
загальний
фонд 222324,1
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 8650,8 5035 3100 100
капітальні
вкладення 27238 59307 39916,6 44458 36418,2 11184,2 7079,3
інші потреби 954,3 379,3 554,3 24,3 24,3 24,3 19,3
спеціальний
фонд 800
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 300 300 200
Усього 15000 64721,3 43870,9 44782,3 36442,5 11208,5 7098,6
Обсяги та джерела фінансування розділу
"Розвиток системи зв'язку"
(тис. гривень у цінах 2001 року) -------------------------------------------------------------------------------------- Джерело | Разом | У тому числі за роками фінансування | |------------------------------------------------------------- | | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 -------------------------------------------------------------------------------------- Державний
бюджет 153705,4
з них загальний
фонд 153705,4
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 2378 2222 100 100
капітальні
вкладення 24588,6 23801,4 20047,2 43434,9 35895,1 10661,1 6687
інші потреби 170 215 140 10 10 10 5
Усього 10366,7 26238,4 20287,2 43544,9 35905,1 10671,1 6692
Обсяги та джерела фінансування розділу
"Розвиток автоматизованих систем оповіщення"
(тис. гривень у цінах 2001 року) -------------------------------------------------------------------------------------- Джерело | Разом | У тому числі за роками фінансування | |------------------------------------------------------------- | | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 -------------------------------------------------------------------------------------- Державний
бюджет 8100
з них загальний
фонд 7300
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 200 600 3000
капітальні
вкладення 900 1500 500
інші потреби 50 150 400
спеціальний
фонд 800
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 300 300 200
Усього 550 1650 5200 700
Обсяги та джерела фінансування розділу
"Розвиток системи інформатизації"
(тис. гривень у цінах 2001 року) -------------------------------------------------------------------------------------- Джерело | Разом | У тому числі за роками фінансування | |------------------------------------------------------------- | | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 -------------------------------------------------------------------------------------- Державний
бюджет 56580
з них загальний 56580
фонд
у тому числі
на:
науково-
дослідні та
дослідно-
конструкторські
роботи 3350 6072,8 2213
капітальні
вкладення 52510 1740 33310 17460
інші потреби 720 720
Усього 3597 35523 17460
Обсяги та джерела фінансування розділу
"Захист інформації"
(тис. гривень у цінах 2001 року) -------------------------------------------------------------------------------------- Джерело | Разом | У тому числі за роками фінансування | |------------------------------------------------------------- | | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 -------------------------------------------------------------------------------------- Державний
бюджет 4738,7
з них загальний
фонд 4738,7
у тому числі
на:
капітальні
вкладення 472 1295,6 909,4 523,1 523,1 523,1 392,3
інші потреби 14,3 14,3 14,3 14,3 14,3 14,3 14,3
Усього 486,3 1309,9 923,7 537,4 537,4 537,4 406,6
Обсяг фінансування Комплексної програми з державного бюджету
становить:
перший етап - 123592,2 тис. гривень;
другий етап - 99531,9 тис. гривень.
За результатами здійснення заходів Комплексної програми в
кінці кожного року уточнюються заходи на наступний період, обсяги
видатків з державного і місцевих бюджетів, а також з інших джерел,
у тому числі коштів міжнародних грантів та інвестиційних програм.
Для виконання Комплексної програми необхідно здійснити заходи
згідно з додатком.
Механізм виконання Комплексної програми
МНС розробляє та подає Мінфіну зведене замовлення на
фінансування Комплексної програми за рахунок коштів державного
бюджету на наступний бюджетний рік.
Місцеві органи виконавчої влади розробляють і подають органам
місцевого самоврядування регіональні програми розвитку системи
зв'язку, оповіщення та інформатизації з урахуванням заходів,
передбачених Комплексною програмою, щодо забезпечення захисту
населення і територій регіону від наслідків надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру.
МНС з урахуванням коштів, що виділяються на виконання
Комплексної програми, та результатів роботи за минулий період
уточнює заходи, проміжні строки їх здійснення та обсяги
фінансування.
Комплексна та регіональні програми уточнюються і коригуються
у процесі виконання в кінці кожного року з урахуванням змін
загальної економічної ситуації, стану фінансування, кон'юнктури
попиту на послуги зв'язку і результатів використання технологій у
розвитку мережі зв'язку.
Заходи Комплексної та регіональних програм здійснюються
шляхом укладення договору між державним замовником (МНС, місцевий
орган виконавчої влади) та підприємствами і організаціями, що
визначаються на основі тендера.
Технічні проекти, розроблені виконавцями регіональних
програм, погоджуються з МНС.
Контроль за виконанням Комплексної програми
Система контролю за виконанням Комплексної програми
визначається державним замовником згідно із законодавством.
Державним замовником Комплексної програми є МНС, державними
замовниками регіональних програм - місцеві органи виконавчої
влади.
За дорученням МНС Держкомзв'язку або інший уповноважений
орган, визначений законодавством, координує міжвідомчу взаємодію,
пов'язану з використанням мереж загального користування та інших
мереж (Мінпаливенерго, Мінтранс, Міноборони тощо), в інтересах
відомчої мережі МНС у повсякденній діяльності та в умовах
надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану і в особливий період.
Очікувані результати
У результаті виконання Комплексної програми буде створено
сучасну цифрову систему зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС,
місцевих органів виконавчої влади, яка забезпечить ефективне
функціонування та виконання завдань відповідно до законодавства і
дасть змогу:
оперативно консолідувати центральні та місцеві органи
виконавчої влади, залучати необхідні людські, фінансові,
матеріальні та інші ресурси для виконання завдань із запобігання
надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків;
своєчасно інформувати відповідні органи державної влади і
населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій;
забезпечити надійне управління територіальними органами,
підрозділами сил МНС та відповідними службами Цивільної оборони
під час загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Додаток
до Комплексної програми
ЗАХОДИ
щодо розвитку системи зв'язку, оповіщення та
інформатизації МНС на 2004-2010 роки
(тис. гривень у цінах 2001 року) ------------------------------------------------------------------------------------------------- Найменування заходу |Строк,|Фінансові| У тому числі |роки | витрати,|---------------------------------------------------------- | | усього | державний бюджет |загальні | | |-------------------------------------------------|витрати | | | загальний фонд | спеціальний фонд | у 2004 | | |----------------------------+--------------------| році | | |науково- |капітальні| інші |науково- |капітальні| | | |дослідні |вкладення |потреби|дослідні |вкладення | | | | та | | | та | | | | |дослідно-| | |дослідно-| | | | |конструк-| | |конструк-| | | | |торські | | |торські | | | | | роботи | | | роботи | | ------------------------------------------------------------------------------------------------- Розвиток системи зв'язку
1. Розроблення 2004 550 500 50 550 принципів побудови та
генеральної схеми
сучасної відомчої
мережі зв'язку МНС
2. Організація 2004 250 100 150 250 взаємодії вузлів
зв'язку міського та 2005 550 200 350
позаміського пунктів 250 управління МНС з 2006 700 650 50
ЄНСЗ, НСКЗ
(розроблення проектів
організації взаємодії
вузлів зв'язку
пунктів управління
МНС з ЄНСЗ та
будівельно-монтажні
роботи)
3. Реконструкція 2005 634,7 300 324 10
центрального вузла
зв'язку МНС з метою 2006 716 696 20
створення центру
цифрового зв'язку,
модернізація вузла
зв'язку пункту
управління Державного
департаменту
страхового фонду
документації
(розроблення проекту
реконструкції,
закупівля обладнання
та
будівельно-монтажні
роботи із спорудження
центру цифрового
зв'язку)
4. Реконструкція 2005 810 300 500 10
вузла зв'язку
позаміського пункту 2006 557 537 20
управління МНС з
метою створення
центру цифрового
зв'язку (розроблення
проекту
реконструкції,
закупівля обладнання
та
будівельно-монтажні
роботи із спорудження
центру цифрового
зв'язку)
5. Розгортання 2005 2659 100 2519 40
цифрової мережі із
залученням цифрових 2006 2077 100 1937 40
потоків наземної
інфраструктури 2007 305 100 200 5
ЄНСЗ,НСКЗ
(підключення до 2008 205 200 5
цифрової мережі
центрального вузла 2009 205 200 5
зв'язку МНС,
організація цифрових 2010 81 76 5
каналів з Центрами
комутації та
периферійними вузлами
зв'язку, підключення
до цифрової мережі
вузла зв'язку
позаміського пункту
управління МНС,
організація цифрових
каналів з центрами
комутації та
периферійними вузлами
зв'язку)
6. Резервування 2004 13780 1118 12602 60 13780 існуючої наземної
мережі зв'язку 2005 1000 282 678 40
системою
супутникового зв'язку
(розгортання мережі
цифрових абонентських
станцій супутникового
зв'язку на
периферійних вузлах
зв'язку)
7. Розгортання 2007 31 350 31 350
комплексів
радіочастотного 2008 26 350 26 350
моніторингу
використання 2009 1 350 1 350
радіочастотного
ресурсу, забезпечення 2010 540 540
радіозасобами
УКХ-діапазону
8. Обладнання вузлів 2004 64,2 64,2 64,2 зв'язку Центрального
та регіональних 2005 115 115
органів управління
Державної спеціальної 2006 73 73
(воєнізованої)
аварійно-рятувальної 2008 53 53
служби МНС
9. Обладнання центрів 2004 110 100 10 110 комутації кінцевим
устаткуванням та 2005 2580 2565 15
цифровими міні-АТС
(розроблення типового
центру комутації)
10. Обладнання 2006 2955 2945 10
периферійних вузлів
зв'язку кінцевим 2007 800 795 5
устаткуванням та
цифровими міні-АТС 2008 805 800 5
(розроблення типового
проекту периферійного 2009 705 700 5
вузла зв'язку)
2010 805 805
11. Обладнання 2004 9 400 9 400 9400 периферійних вузлів
зв'язку 2005 9 400 9 400
територіальних
органів управління 2006 7 050 7 050
МНС кінцевим
устаткуванням та 2007 7 050 7 050
цифровими міні-АТС
2008 4 700 4 700
2009 4 700 4 700 7 050
2010 4 700 4 700 7 050
12. Реконструкція 2004 8,4 8,4 8,4 вузла зв'язку,
автоматизованих 2005 662,3 662,3
систем управління та
радіотехнічного 2006 2201,5 2201,5
забезпечення польотів
спеціального 2007 538,1 538,1
авіаційного загону
2008 144,9 144,9
2009 60 60
13. Обладнання 2004 176 176 176 периферійних вузлів
зв'язку 2005 167,4 167,4
аварійно-рятувальних
загонів Державної 2006 52,98 52,98
спеціальної
(воєнізованої) 2007 151,8 151,8
аварійно-рятувальної
служби МНС 2008 257,2 257,2
2009 301,1 301,1
2010 106 106
14. Розгортання 2004 2100 60 2040 2100 комплексу засобів
зв'язку мобільних 2005 2000 40 1960
пунктів управління у
МНС (розроблення
рекомендацій щодо
обладнання зв'язку
мобільних пунктів
управління МНС,
вузлів зв'язку
управлінь пожежної
безпеки та
аварійно-рятувальних
робіт, забезпечення
мобільними засобами
супутникового та
іншого зв'язку)
15. Розгортання 2005 484 484
комплексу засобів
зв'язку повітряного
пункту управління на
літаку Ан-26
16. Розгортання 2006 608,1 608,1
комплексу засобів
зв'язку повітряного
пункту управління на
вертольоті Мі-8МТ
17. Розгортання 2005 3500 3500
комплексів засобів
зв'язку мобільних 2006 2800 2800
пунктів управління
територіальних 2007 2800 2800
органів управління
МНС 2008 2800 2800
2009 2800 2800
18. Розгортання 2004 148 148 148 комплексів засобів
зв'язку мобільних 2005 546 546
пунктів управління
мобільних оперативних 2006 398 398
груп Державної
спеціальної 2007 400 400
(воєнізованої)
аварійно-рятувальної 2008 440 440
служби МНС
2009 400 400
2010 300 300
19. Розроблення 2004 550 500 50 550 принципів створення
та структурної схеми
автоматизованої
системи управління
зв'язком
20. Розроблення 2005 1100 1000 100
програмно-апаратного
комплексу
автоматизованої
системи управління
зв'язком
21. Розгортання 2005 30 30
автоматизованої
системи управління 2006 25 25
зв'язком (розгортання
елементів 2007 150 150
автоматизованої
системи управління 2008 150 150
зв'язком на вузлах
зв'язку міського та 2009 150 150
позаміського пунктів
управління МНС, у 2010 160 160
центрах комутації та
периферійних вузлах
зв'язку)
Разом 170475,3 4800 165115,3 560 27136,6
Розвиток автоматизованих систем оповіщення
22. Розроблення 2004 550 200 50 300 550 принципів створення
перспективної
загальнодержавної
автоматизованої
системи
централізованого
оповіщення
23. Розроблення та 2005- 1650 600 900 150
впровадження у 2006
виробництво
необхідних технічних
засобів перспективної
загальнодержавної
автоматизованої
системи
централізованого
оповіщення
24. Реконструкція 2006- 3850 2500 1000 350
загальнодержавної 2007
системи
централізованого
оповіщення
(проведення
дослідно-
конструкторських
робіт, створення
дослідного комплексу,
поставлення на
чергування)
25. Реконструкція 2006- 1550 500 500 50 500 регіональних систем 2007
централізованого
оповіщення
(проведення
дослідно-
конструкторських
робіт, створення
дослідного комплексу,
розроблення типової
проектно-кошторисної
документації)
26*. Реконструкція 2007
регіональних систем
централізованого
оповіщення
(розроблення
проектно-кошторисної
документації та
проведення
будівельно-монтажних
робіт у мм. Києві та
Севастополі)
27. Розроблення 2007 500 500
типової
проектно-кошторисної
документації
спеціальних,
локальних та
об'єктових систем
оповіщення
28*. Реконструкція 2007-
регіональних систем 2010
централізованого
оповіщення
(розроблення
проектно-кошторисної
документації,
проведення
будівельно-монтажних
та
пусконалагоджувальних
робіт, державні
випробування,
поставлення на
чергування в
Автономній Республіці
Крим, областях
Разом 8100 3800 2900 600 800 550
Розвиток системи інформатизації
29. Удосконалення 2004 140 140 140 механізму
нормативно-правового 2005 110 110
та організаційно-
методичного
забезпечення
інформаційної
взаємодії в системі
МНС
30. Розроблення 2004 110 110 110 концепції
інформатизації МНС
31. Розроблення та 2004 190 190 190 впровадження
комплексу 2005 1080 1080
математичних моделей,
методів, алгоритмів і
програмних засобів
оцінки ризиків
виникнення
надзвичайних
ситуацій,
прогнозування їх
розвитку, оптимізації
розподілу
матеріальних і
фінансових ресурсів
32*. Розроблення та 2004 140 140 140 впровадження
програмно-апаратних 2005 9400 9400
комплексів
моніторингу, 2006 7095 7095
збирання,
накопичення,
передачі, оброблення
і відображення
даних на базі
сучасної комп'ютерної
техніки,
телекомунікаційних
засобів,
інформаційно-програмних
продуктів підрозділів
обласного та
районного рівня, у
тому числі віддалених
і мобільних
абонентських пунктів
33. Обладнання 2004 1120 50 1070 1120 робочих місць
диспетчерських служб 2005 9300 9300
МНС на базі
телефонного номера 01 2006 8320 8320
необхідними сучасними
комп'ютерними,
телекомунікаційними
та
інформаційно-програмними
засобами
34*. Створення єдиної 2004 755 85 670 755 корпоративної
комп'ютерної мережі 2005 3200 3200
та банку
інформаційних 2006 2045 2045
ресурсів, легалізація
програмного
забезпечення
35. Створення єдиного 2004 30 30 30 Веб-порталу МНС
2005 930 930
36*. Впровадження 2004 165 165 165 дієвих механізмів
інформаційно- 2005 540 540
аналітичної
підтримки за
напрямами діяльності
та єдиного
електронного
документообігу і
контролю за
виконанням доручень у
системі МНС
37. Створення системи 2004 770 50 720 770 ефективного
функціонування, 2005 8750 8750
адміністрування
системного та
спеціалізованого
програмного
забезпечення, захисту
інформаційних
ресурсів
38. Створення 2004 240 240 240 автоматизованої
інформаційної системи 2005 2213 2213
страхового фонду
документації
(розроблення та
упровадження
регіональних
підсистем Державного
реєстру потенційно
небезпечних об'єктів,
інформаційної
підсистеми
моніторингу стану
потенційно
небезпечних об'єктів)
Разом 56580 3350 52510 720 3597 3597
Захист інформації
39*. Технічне 2004 100 85,7 14,3 100 оснащення об'єктів
інформаційної 2005 537,4 523,1 14,3
діяльності
(забезпечення 2006 537,4 523,1 14,3
ліцензованими
операційними 2007 537,4 523,1 14,3
системами,
прикладними 2008 537,4 523,1 14,3
програмами,
програмними засобами 2009 537,4 523,1 14,3
антивірусного
захисту, технічними 2010 406,6 392,3 14,3
та
програмно-апаратними
засобами захисту,
спеціальною
апаратурою),
проведення державної
експертизи
комплексних систем
захисту інформації в
автоматизованих
системах усіх рівнів
40. Створення 2004 386,3 386,3 386,3 регіональних
лабораторій 2005 772,5 772,5
спеціальних
досліджень 2006 386,3 386,3
(забезпечення
спеціальними
комплексами та
приладами)
Разом 4738,7 4638,6 100,1 486,3 486,3
Усього 223124,1 11950 208394 1980,1 800 15000
_______________
* Обсяги фінансування з місцевих бюджетів визначаються
місцевими органами виконавчої влади.



вгору