Документ 1059-2010-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 16.05.2017, підстава - 295-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 17 листопада 2010 р. № 1059
Київ

{Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 295 від 26.04.2017}

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 26





Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2010 р. № 1059

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), є:

1) наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

2) виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

3) невідповідність кількості працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг);

4) порушення вимог законодавства про працю;

5) наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) які мають заборгованість із виплати заробітної плати більше 60 календарних днів;

2) із чисельністю до 50 осіб включно, у яких 60 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

3) із чисельністю від 51 до 250 осіб включно, у яких 45 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

4) із чисельністю 251 та більше осіб, у яких 30 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

5) кількість найманих працівників яких недостатня для існуючого обсягу виробництва (виконання робіт, надання послуг);

6) у яких за результатами останньої планової або позапланової перевірки виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;

7) у яких розбіжності між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади,  становлять 10 і більше відсотків.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) які виплачують заробітну плату з порушенням строків виплати заробітної плати від 30 до 60 днів включно;

2) із чисельністю до 50 осіб включно, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують 45 і більше, але менше 60 відсотків працівників;

3) із чисельністю від 51 до 250 осіб включно, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують більше 30, але менше 45 відсотків працівників;

4) із чисельністю 251 та більше осіб, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують більше 15, але менше 30 відсотків працівників;

5) у яких за результатами останньої планової або позапланової перевірки виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб’єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;

6) у яких розбіжності між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади, становлять більш як 4, але менш як 10 відсотків.

5. До суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. Планові перевірки суб'єктів господарювання, пов'язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.



вгору