Документ 076_008, чинний, поточна редакція — Затвердження від 24.10.2001, підстава - 1392-2001-п
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 11.07.2006, підстава - v5663321-06. Подивитися в історії? )

                          Рамкова угода 
між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія
про співробітництво у використанні космічного простору
в мирних цілях
18 листопада 1999 року
( Угоду затверджено Постановою КМ
N 1392 ( 1392-2001-п ) від 24.10.2001 )

Дата підписання : 18.11.1999 Дата затвердження : 24.10.2001 Дата набуття чинності: 11.07.2006
Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Бразилія, що далі
іменуються Сторони, бажаючи сприяти зміцненню традиційних відносин дружби та
співробітництва між двома країнами; враховуючи взаємну зацікавленість в розширенні використання
космічного простору у мирних цілях; прагнучи зберегти космічний простір відкритим для широкого
міжнародного співробітництва виключно у мирних цілях; приймаючи до уваги умови Договору про принципи діяльності
держав з дослідження та використання космічного простору,
включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 27 січня 1967 року
( 995_480 ), та інші багатосторонні угоди та договори про
дослідження та використання космічного простору, учасницями яких є
обидві Сторони; підтверджуючи свої зобов'язання як члени Режиму контролю за
ракетними технологіями (РКРТ); прагнучи встановити ефективні форми двостороннього
співробітництва у космічній сфері, яке могло б сприяти
соціальному, економічному та культурному розвитку на благо народів
обох країн; з метою підтримки комерційного та промислового
співробітництва між приватними секторами обох країн у космічній
галузі; погодились про наступне:
Стаття 1
Правові засади
Відповідно до чинного законодавства обох держав, а також
загальновизнаних норм та принципів міжнародного права, Сторони
будуть розвивати співробітництво між двома країнами у сфері
дослідження та використання космічного простору в мирних цілях.
Стаття 2
Виконавчі органи
1. Сторони призначають Національне космічне агентство України
(НКАУ) і Бразильське космічне агентство (БКА) виконавчими
органами, що відповідають за розвиток, координацію і контроль
співробітництва, передбаченого цією Угодою. 2. Сторони або виконавчі органи у межах своєї компетенції
можуть призначати інші організації з метою розробки спільних
програм у напрямках співробітництва, визначених у Статті 3 цієї
Угоди.
Стаття 3
Напрямки співробітництва
1. Співробітництво у рамках цієї Угоди може здійснюватись у
таких напрямках: а) фундаментальна космічна наука, метеорологія, дистанційне
зондування, геофізика та космос, радіоінженерія, аерономія,
космічні біотехнології, іоносфера та космічна плазма; б) космічні наукові та технологічні прилади; в) мікросупутники і мінісупутники для наукових та комерційних
цілей; г) дослідження та розробка бортових систем дистанційного
зондування; д) космічні телекомунікаційні системи; є) космічні транспортні системи; ж) спільні науково-дослідницькі роботи, конструювання,
виробництво, запуски, управління і використання ракет-носіїв,
супутників та інших космічних систем; з) наземна інфраструктура космічних систем, включаючи центри
запусків. 2. Додаткові сфери співробітництва визначаються за взаємною
домовленістю Сторін.
Стаття 4
Форми співробітництва
1. Співробітництво у рамках цієї Угоди може здійснюватись у
наступних формах: а) планування та реалізація спільних космічних проектів; б) реалізація навчальних програм для фахівців, сприяння
участі наукових, інженерних та технічних фахівців у спільних
проектах; в) обмін вченими та технічним персоналом; г) обмін обладнанням, документацією, даними, результатами
експериментів, науковою та технічною інформацією; д) розробка промислових і комерційних програм у сфері
вивчення і використання космічних систем та надання пускових
послуг; є) використання носіїв та інших космічних систем для
реалізації спільних проектів; ж) організація симпозіумів та інших спільних наукових
заходів. 2. Додаткові форми співробітництва визначаються за взаємною
домовленістю Сторін.
Стаття 5
Додаткові угоди та спільні програми
1. Для виконання цієї Угоди Сторони можуть укладати додаткові
угоди. 2. Виконавчі органи та інші уповноважені організації можуть
згідно з нормами чинних законодавств їхніх відповідних держав
укладати угоди про спеціальні спільні програми, в яких
визначатимуться принципи, правила та порядок їх організації та
виконання, і у разі необхідності, фінансової підтримки таких
програм. 3. За взаємною згодою, Сторони, їхні виконавчі органи та інші
уповноважені організації можуть залучати до участі у виконанні
спільних програм у рамках цієї Угоди державні та приватні
організації, фірми та фізичні особи з третіх країн.
Стаття 6
Робочі групи
З метою досягнення цілей цієї Угоди, Сторони або з їхнього
дозволу виконавчі органи та інші уповноважені організації, можуть,
при необхідності, організовувати двосторонні технічні робочі
групи.
Стаття 7
Участь приватного сектору
Сторони сприятимуть налагодженню та розвитку співробітництва
у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних
цілях, у тому числі використання космічних систем державними або
приватними промисловими та комерційними організаціями або
підприємствами обох країн, забезпечуючи відповідні умови для
їхньої участі у спільних програмах, що реалізуються в рамках цієї
Угоди.
Стаття 8
Принципи фінансування
1. Головні виконавчі органи та інші уповноважені організації
відповідатимуть за фінансування спільних програм у рамках цієї
Угоди відповідно до їхньої дольової участі. 2. Спільні програми, передбачені цією Угодою, повинні
враховувати інтереси Сторін та виконавчих органів, відповідну
промислову та комерційну політику і будуть залежати від
можливостей фінансування.
Стаття 9
Інтелектуальна власність
Якщо інше не визначено Сторонами, їхніми виконавчими органами
та іншими уповноваженими організаціями у додаткових угодах та
спільних програмах, розподіл прав на інтелектуальну власність,
створену або передану у процесі виконання спільних робіт у рамках
цієї Угоди, здійснюється відповідно до Додатка, який є невід'ємною
частиною цієї Угоди.
Стаття 10
Обмін інформацією
1. Дотримуючись умов конфіденційності, передбачених Додатком
до цієї Угоди, Сторони, їхні виконавчі органи та інші уповноважені
організації на взаємній основі протягом визначеного часу будуть
забезпечувати доступ до результатів наукових досліджень та
розробок, що спільно проводились у рамках цієї Угоди. Після їх здійснення Сторони будуть підтримувати обмін
відповідною науковою та технічною інформацією та даними, які не
можуть передаватися третім сторонам без взаємної попередньої
згоди. 2. Сторони через їхні виконавчі органи, відповідно до
національного законодавства про інформацію обмеженого доступу,
сприятимуть взаємному обміну інформацією щодо основних напрямків
національних космічних програм.
Стаття 11
Митне регулювання та обмін фахівцями
1. Згідно з чинними національними законодавствами кожна
Сторона буде: а) проводити заходи по забезпеченню безмитного ввезення
обладнання для виконання спільних програм, що здійснюються у
рамках цієї Угоди; б) здійснювати необхідні заходи щодо спрощення процедури
документального оформлення в'їзду на національну територію,
перебування на території та виїзду з території країн фахівців для
їх участі у спільних програм у рамках цієї Угоди. 2. Такі заходи здійснюються на основі повної взаємності.
Стаття 12
Відповідальність
1. Сторони та їхні відповідні виконавчі органи зобов'язуються
розробити особливе положення про розподілення відповідальності за
понесені з їх вини втрати та збитки як складову частину кожної
спільної програми. Відповідно до чинних національних законодавств,
Сторони забезпечуватимуть персональну відповідальність
підрядників, субпідрядників та інших учасників, які пов'язані зі
Сторонами. 2. При відповідальності, що визначається згідно Конвенції про
міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними
об'єктами, від 29 березня 1972 р. ( 995_126 ), Сторони будуть
проводити термінові консультації щодо застосування основних
положень зазначеної Конвенції.
Стаття 13
Врегулювання спорів
1. Будь-які спори щодо тлумачення або застосування цієї Угоди
повинні вирішуватись шляхом прямих переговорів між Сторонами або
іншими способами, визначеними Сторонами та визнаними міжнародним
правом.
Стаття 14
Заключні положення
1. Ця Угода набуває чинності з дати останнього повідомлення
про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних
для набуття нею чинності. 2. Ця Угода діятиме протягом десяти (10) років і буде
автоматично подовжена на наступні десяти (10) річні періоди. Ця
Угода може бути припинена кожною із Сторін, шляхом направлення
дипломатичної ноти. Договір вважається розторгнутим через шість
(6) місяців після повідомлення. 3. Якщо інше не визначено Сторонами, то у випадку припинення
дії цієї Угоди, її положення зберігають силу для всіх незавершених
програм та проектів. Припинення дії цієї Угоди не є підставою для
перегляду чи зупинення діючих зобов'язань фінансового або
договірного характеру і не торкається прав та обов'язків фізичних
та юридичних осіб, набутих до скасування цієї Угоди.
Вчинено у Києві, 18 листопада 1999 року у двох примірниках,
українською, португальською та англійською мовами, при цьому всі
тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо
тлумачення цієї Угоди перевагу матиме текст англійською мовою.
За Уряд За Уряд Федеративної
України Республіки Бразилія
Додаток
Інтелектуальна власність
У цій Угоді термін "інтелектуальна власність" має таке ж
значення, що й у Статті 2 Конвенції, підписаної у м. Стокгольмі
14 липня 1967 року, якою була заснована Всесвітня організація
інтелектуальної власності ( 995_169 ). Для цілей цього Додатка термін "організації-учасники
співробітництва" означає виконавчі органи та інші уповноважені
організації. Сторони приймають зобов'язання щодо ефективного захисту
інтелектуальної власності, яка виникає у процесі виконання
спільних проектів у рамках цієї Угоди. Організації-учасники погоджуються своєчасно повідомляти одна
одну про будь-які винаходи або роботи, захищені авторським правом,
які створені у рамках цієї Угоди, а також забезпечувати у
найкоротший термін захист цієї інтелектуальної власності.
I. Сфера дії
А. Даний Додаток застосовується до будь-якого спільного
співробітництва, що здійснюється в рамках цієї Угоди, якщо інше не
обумовлено у письмовій формі Сторонами. Б. Цей Додаток регулює розподіл прав між Сторонами або
організаціями-учасниками співробітництва. Кожна Сторона
гарантуватиме іншій Стороні чи її організації-учаснику
співробітництва можливість отримання прав на інтелектуальну
власність, розподілених відповідно до цього Додатка. В. Даний Додаток ніяким іншим чином не змінює і не
перешкоджає розподілу прав між Сторонами та їхніми
організаціями-учасниками співробітництва, який визначатиметься
національним законодавством та практикою Сторони. Цей Додаток
також не змінює взаємовідносин між організаціями-учасниками
співробітництва кожної із Сторін та відносин між Сторонами та цими
організаціями. Крім того, положення цього Додатка не перешкоджає
виконанню міжнародних зобов'язань Сторін. Г. Всі права на інтелектуальну власність, які отримані раніше
чи є результатами незалежних досліджень, не будуть змінені
положеннями цього Додатка. Д. Спори стосовно інтелектуальної власності у рамках цієї
Угоди повинні вирішуватися шляхом дружнього обговорення між
організаціями-учасниками співробітництва або, при необхідності,
Сторонами або їх уповноваженими. Якщо такий спір не може бути
врегульований протягом шести місяців з моменту порушення спірного
питання, і в разі відсутності взаємної згоди щодо інших способів
врегулювання спору, будь-яка Сторона подає для остаточного
вирішення питання запит до арбітражу, одного з членів якого
призначає Сторона, що ініціює арбітражний розгляд, одного з членів
призначає друга Сторона і третій член, який буде головою, спільно
обирається першим та другим членом арбітражу; якщо будь-яка
Сторона не зможе призначити члена арбітражу протягом 60 днів з
моменту призначення арбітра другою Стороною або якщо ці члени
арбітражу не дійдуть згоди щодо призначення третього арбітра
протягом 60 днів з моменту їх призначення, Голова Міжнародного
Суду може зробити необхідні призначення у відповідь на запит
будь-якої Сторони. Рішення арбітражу є остаточним і оскарженню не
підлягає. Кожна Сторона несе витрати свого арбітра та адвоката під
час арбітражного процесу. Витрати, пов'язані з роботою голови
арбітражу та інші витрати обидві Сторони несуть порівну. Є. Припинення дії або закінчення строку дії цієї Угоди не
впливатиме на права та обов'язки, набуті раніше у рамках положень
цього Додатка.
II. Передача прав
А. Якщо інше не визначено Сторонами, їхніми виконавчими
органами та спільними програмами, права інтелектуальної власності
будуть розподілятись відповідно до економічного, наукового та
технічного внеску кожної Сторони у створенні цієї інтелектуальної
власності. Б. Авторське право розповсюджується на публікації. Сторони
або їхні виконавчі органи матимуть право на безоплатну ліцензію,
яка не дає ексклюзивних прав, не може бути скасована і має
чинність у будь-якій країні, на переклад, передрук та публікацію
статей із науково-технічних журналів, доповідей, книг, що
з'явилися як безпосередній результат співробітництва у рамках цієї
Угоди. Усі оприлюднені примірники праць із забезпеченням
авторського права повинні вказувати імена авторів. В. Права на всі об'єкти інтелектуальної власності, крім
зазначених у розділі II-А, мають розподілятися таким чином: 1. Права на інтелектуальну власність, яка створена в
результаті діяльності фахівців у рамках цієї Угоди, передаються та
дають право на отримання відповідної винагороди, як їх
організаціям так і їм самим, шляхом ліцензування цієї власності
відповідно до національного законодавства кожної зі Сторін. 2. За інтелектуальну власність, створену під час спільних
робіт за участю обох Сторін, кожна Сторона має право отримувати
всі права та переваги на власній території. 3. Права та прибутки у третіх країнах визначатимуться
спеціальними додатковими угодами або спільними проектами,
укладеними згідно Статті 5 цієї Угоди. 4. У випадку, якщо у відповідних спеціальних додаткових
угодах або спільних проектах, укладених згідно Статті 5 цієї
Угоди, дослідження чи робота не визначені як "спільне дослідження"
чи "спільна робота", права на інтелектуальну власність, що є
результатом дослідження чи роботи, є предметом домовленостей у
процесі переговорів між Сторонами чи їхніми
організаціями-учасниками співробітництва. 5. У випадку, коли спільна науково-дослідницька діяльність
згідно цієї Угоди призводить до утворення та розповсюдження
інтелектуальної власності, яка не захищена відповідними законами
однієї із Сторін, Сторони повинні негайно провести обговорення з
метою досягнення взаємоприйнятного рішення.
III. Програмне забезпечення
А. Абсолютно всі права власності на програмне забезпечення,
яке спільно розроблялося та/або спільно фінансувалося у рамках
спільних робіт, розподіляються між організаціями-учасниками
співробітництва, враховуючи їх внесок у розробку та фінансування. Б. Розподіл прибутків, отриманих внаслідок використання
програмного забезпечення, яке спільно розроблялося та/або спільно
фінансувалося, з комерційною метою, також може бути визначено
окремими угодами або контрактами.
IV. Конфіденційна інформація
А. Конфіденційна інформація повинна бути визначена у
відповідній формі. Відповідальність за таке визначення
покладається на Сторони або їхні організації-учасники
співробітництва, які вимагають надання конфіденційності. Кожна із
Сторін або її організація-учасник співробітництва повинна захищати
таку інформацію відповідно до чинних законів та правил своєї
держави. Б. Термін "конфіденційна інформація" означає будь-який
технічний винахід, будь-які технічні дані чи інформацію
фінансового характеру, незалежно від форм та носія, яка
передається для цілей здійснення діяльності у рамках цієї Угоди та
відповідає наступним умовам: 1. володіння такою інформацією може забезпечити досягнення
здобутків, насамперед економічного, наукового чи технічного
характеру, які забезпечують конкурентну перевагу перед тими
особами, хто нею не володіє; 2. ця інформація не є загальновідомою або загальнодоступною з
інших джерел; 3. ця інформація раніше не була передана її користувачем
третім особам без попередніх зобов'язань зберігати її
конфіденційність; 4. ця інформація вже не знаходиться у отримувача без його
попередніх зобов'язань зберігати її конфіденційність. В. Конфіденційна інформація може передаватися Сторонами або
їх організаціями-учасниками співробітництва власним службовцям,
якщо інше не передбачено окремими угодами та контрактами.
Інформація, яка передана таким шляхом може використовуватись лише
у межах дії положень додаткових угод та спільних програм, в яких
передбачено умови та строки дії положень про конфіденційність. Г. Сторони та організації-учасники співробітництва
зобов'язуються приймати всі необхідні міри по відношенню до своїх
службовців, основних виконавців робіт та субпідрядників для
дотримання зобов'язань щодо збереження конфіденційності, які
визначені вище.
V. Треті сторони
Передача результатів спільних досліджень третім сторонам має
бути об'єктом письмової угоди між Сторонами або відповідними
організаціями-учасниками співробітництва. Така угода визначає
порядок розповсюдження результатів третім сторонам.



вгору