Закон України

“Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів”

Дата набуття чинності:
16 листопада 2012 року

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів (надалі - Угода) була підписана 10 листопада 2011 року у Києві.

Закон ратифікує Угоду.

Положення Угоди поширюються на автомобільні перевезення пасажирів і вантажів автобусами та вантажівками, які зареєстровано в одній з держав Договірних Сторін, між територіями держав Договірних Сторін, транзитом через їхні території, і в/з третіх країн. Положення Угоди також поширюються на проїзд порожніх автотранспортних засобів, що пов'язані з перевезеннями вантажів та пасажирів (стаття 1 Угоди).

Стаття 2 Угоди надає визначення термінам, які в ній застосовуються.

Всі пасажирські перевезення, що виконуються автобусами, зареєстрованими на території однієї з держав Договірних Сторін, між двома державами і транзитом через їхні території виконуються на основі дозволів. Оригінал дозволу повинен бути на борту транспортного засобу (стаття 3 Угоди).

Згідно статті 4 Угоди регулярні перевезення – це перевезення пасажирів з визначеною частотою за визначеним маршрутом, при яких пасажири можуть сідати в транспортний засіб і залишати його на визначених пунктах посадки/висадки. Регулярні перевезення здійснюються на основі спільної експлуатації маршрутів перевізниками Договірних Сторін із дотриманням принципу паритету. Регулярні перевезення між двома державами або транзитом через їхні території здійснюються за попереднім узгодженням між Компетентними органами держав Договірних Сторін. Кожний Компетентний орган держави Договірної Сторони видає дозвіл лише на ту частину маршруту, яка проходить через територію його країни. Пропозиції щодо організації таких перевезень завчасно надсилаються один одному Компетентними органами держав Договірних Сторін. Ці пропозиції повинні містити відомості відносно найменування перевізника, маршруту, розкладу руху, тарифів, пунктів зупинки, де перевізник може здійснювати посадку/висадку  пасажирів, а також графіку праці та відпочинку водіїв.

Нерегулярні перевезення пасажирів автобусами між територіями держав Договірних Сторін і транзитом через їхні території, здійснюються на основі дозволів, що видаються Компетентними органами держав Договірних Сторін. Компетентні органи Договірних Сторін видають дозвіл на ту частину маршруту, що проходить через територію держав Договірних Сторін. На кожне нерегулярне перевезення пасажирів автобусом має бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу до місця призначення та в зворотному напрямку, якщо інше не обумовлено в цьому дозволі (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 6 Угоди дозволів не потрібно для виконання нерегулярних перевезень пасажирів автобусами у випадках:
  • перевезень „із зачиненими дверима”, коли група пасажирів того самого складу перевозиться тим самим автобусом протягом всієї поїздки, яка починається і закінчується на території держави тієї Договірної Сторони, де зареєстровано автобус;
  • перевезень, коли поїздка починається на території держави Договірної Сторони, де зареєстровано автобус, і закінчується на території держави іншої Договірної Сторони, за умови, що автобус залишає цю територію порожнім;
  • в’їзду на територію іншої Договірної Сторони пустого автобусу з метою повернення групи пасажирів що була раніше відвезена одним і тим самим  автобусом.
Дозволу не потрібно при в’їзді порожнього автобусу, направленого для подальшої заміни несправного автобусу.

Перевезення вантажів, передбачені Угодою здійснюються вантажівками на основі дозволів, які видані Компетентними органами держав Договірних Сторін. На кожну поїздку вантажівки має бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу до пункту призначення та в зворотному напрямку, якщо інше не обумовлено в самому дозволі. Оригінал дозволу повинен знаходитись на борту транспортного засобу (стаття 7 Угоди).

Статтею 8 Угоди передбачено, що дозволів не потрібно для перевезень:
  • експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарок і виставок;
  • транспортних засобів, тварин, а також різноманітного інвентарю і майна, призначених для проведення спортивних та циркових заходів;
  • театральних декорацій і реквізиту, музичних інструментів, обладнання і приладдя для кінозйомок, радіо - і телевізійних передач;
  • тіл або праху померлих;
  • пошти;
  • пошкоджених транспортних засобів;
  • бджіл і мальків риб;
  • гуманітарної допомоги при стихійних лихах;
  • вантажів транспортними засобами, загальна вага яких разом з причепом не перевищує 6 тон, або вантажопідйомність, включаючи причеп, не перевищує 3.5 тонни.

Дозволу не потрібно для в’їзду і зворотної подорожі:
  • автомобілів технічної допомоги;
  • порожньої вантажівки, що прямує на заміну пошкодженої вантажівки на території держави однієї з Договірних Сторін.

Якщо габарити або вага транспортного засобу однієї з держав Договірних Сторін, що прямують з вантажем або без нього, перевищують встановлені на території держави іншої Договірної Сторони норми, а також при перевезеннях небезпечних вантажів, перевізник, окрім дозволу зазначеного у статті 7 Угоди, повинен отримати спеціальний дозвіл відповідного Компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони (стаття 9 Угоди).

Стаття 10 Угоди забороняє здійснення транспортних перевезень перевізником однієї з держав Договірних Сторін між двома пунктами, розташованими на території держави іншої Договірної Сторони, якщо на це немає відповідного дозволу компетентного органу держави цієї іншої Договірної Сторони.

Автобуси і вантажівки, які зареєстровані на території держави однієї з Договірних Сторін і тимчасово в'їжджають на територію держави іншої Договірної Сторони звільняються від всіх мит, зборів та інших платежів, пов'язаних з володінням або використанням транспортних засобів на цій території (стаття 12 Угоди). Вищезазначені звільнення не поширюватимуться на дорожні і митні збори, якщо інше не передбачено самим дозволом, що використовується автобусами та вантажівками на території держави Договірної Сторони згідно чинного законодавства, за винятком:
  • палива, яке міститься в ємностях, передбачених для кожної моделі транспортного засобу, які технологічно і конструктивно зв'язані з системою живлення двигуна. Це також поширюватиметься на паливо, яке міститься в стандартних ємностях, встановлених на причепах і напівпричепах, і передбачених для роботи рефрижераторів;
  • мастильних матеріалів у кількості, необхідній для використання під час перевезення;
  • запасних частин і інструментів, передбачених для ремонту транспортного засобу, який виконує міжнародне перевезення.
Невикористані запасні частини підлягають реекспорту, а замінені запасні частини повинні бути вивезені з держави, або знищені, або здані в порядку, який встановлено діючим законодавством на території держави відповідної Договірної Сторони.

Згідно статті 14 Угоди Компетентні органи держав інших Договірних Сторін здійснюватимуть контроль за дотриманням перевізниками положень Угоди. У випадках порушення перевізниками або водіями автобусів та вантажівок однієї з держав Договірних Сторін під час їх перебування на території держави іншої Договірної Сторони положень Угоди, законодавчих актів, правил автомобільних перевезень, або правил дорожнього руху, що діють на території держави останньої, на прохання Компетентного органу держави цієї Договірної Сторони, Компетентним органом держави реєстрації автобусу або вантажівки можуть бути вжиті такі заходи до перевізника-порушника:
  • попередження;
  • тимчасове позбавлення права на виконання перевезень на територію країни тієї Договірної Сторони, де сталося порушення;
  • повне позбавлення права на виконання перевезень на територію країни тієї Договірної Сторони, де сталося порушення.

Статтею 15 Угоди Компетентними органами, відповідальними за застосування Угоди є:
  • з боку України - Міністерство інфраструктури України;
  • з боку Республіки Сербія - Міністерство інфраструктури та енергетики Республіки Сербія.

З метою забезпечення ефективного застосування Угоди, Договірні Сторони створюють Змішану Комісію, до складу якої входять представники Компетентних органів держав Договірних Сторін і експерти з будь-яких визначених питань. Змішана Комісія розглядатиме питання в галузі міжнародних автомобільних перевезень, які представляють взаємний інтерес, і вирішуватиме будь-які спірні питання, які можуть виникнути при застосуванні Угоди. Усі зазначені питання оформлюються відповідним Протоколом засідання Змішаної Комісії (стаття 16 Угоди).

Закон спрямований на:
  • забезпечення надійного міжнародно-правового механізму для реалізації та активізації процесу двосторонніх міждержавних зв’язків між Україною та Сербією;
  • створення сприятливих умов для покращення транспортних зв’язків між Україною та Сербією;
  • сприяння розвитку співробітництва у галузі автомобільного транспорту та налагодженні ділових зв’язків між Україною та Сербією.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору