Закон України
Про фермерське господарство

Дата набуття чинності:
29 липня 2003 року

Закон визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп і діє на основі Статуту.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної (відповідна районна державна адміністрація) або комунальної власності (місцева рада).

Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Після державної реєстрації, фермерське господарство одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з іншими підприємствами.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Фермерське господарство має право використовувати для потреб господарства загальнопоширені корисні копалини, лісові угіддя, водні об'єкти та прісні підземні води, що знаходяться на земельній ділянці.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями виключно у межах майна, яке є його власністю. Звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення фермерського господарства, допускається у випадках, коли у фермерського господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

У відповідності до законодавства України, фермерське господарство може бути об'єктом спадкування.

Фермерське господарство веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, статистичну інформацію та інші Данію Оподаткування фермерського господарства провадиться у порядку, встановленому законом.

Діяльність фермерського господарства може припиняється у разі:
1) його реорганізації;
2) ліквідації;
3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом);
4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.













Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору