Закон України

Про землеустрій

Дата набуття чинності:
8 липня 2003 року

Цей Закон визначає правові, організаційні основи діяльності у сфері землеустрою. Він спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами по забезпеченню сталого розвитку землекористування.

Суб'єктами землеустрою є:
органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій;
землевласники та землекористувачі.

Об'єктами землеустрою є:
територія України;
території адміністративно-територіальних утворень або їх частин;
території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Закон визначає повноваження у сфері землеустрою:
Верховної Ради України;
Кабінету Міністрів України;
Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
місцевих державних адміністрацій;
центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
органів місцевого самоврядування.

Встановлюється перелік випадків, коли землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форм власності. Зокрема, у разі:
встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Підставами для проведення землеустрою можуть бути:
рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;
судові рішення.

Закон передбачає створення Державного фонду документації із землеустрою. Він формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою. Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами, які містяться у цьому Державному фонді документації із землеустрою.

Визначається порядок проведення землеустрою на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Наукове забезпечення землеустрою здійснюють Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, мережа науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Джерелом фінансування робіт із землеустрою є Державний бюджет України, місцеві бюджети, кошти юридичних осіб, громадяни та інші джерела, не заборонені законом.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору