Закон України

„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Дата набуття чинності:
1 квітня 1991 року

Закон „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших соціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Підставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією.

Виробництво та реалізація продукції, радіоактивна забрудненість якої перевищує допустимі рівні вмісту радіонуклідів, за винятком продукції науково-виробничого та дослідного характеру, забороняються. У разі неможливості використання та переробки продукції, забрудненої радіонуклідами понад затверджені допустимі рівні, вона підлягає вилученню та знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з відшкодуванням пов'язаних із цим витрат виробниками забрудненої продукції.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
- потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
- евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
  - особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, тощо.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
- пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
- матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Підставами для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і таких, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення. Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Розділ третій Закону присвячений питанням організації єдиного державного обліку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медичного обстеження і оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, норм харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах.

Розділ четвертий Закону призначений соціальному захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тут висвітлюються проблеми надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конкретно визначаються компенсації та пільги громадянам, віднесеним до 1-4 категорій, визначено пільги особам, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розділ п'ятий присвячений захисту дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. В ньому визначаються діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, порядок їх лікування, забезпечення харчуванням, пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам.

Розділ шостий присвячений захисту населення, яке потерпіло від Чорнобильської катастрофи. В ньому визначено порядок забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені або самостійно переселилися, жилими приміщеннями, позачерговим забезпечення житлом осіб, які самостійно переселяються на жилу площу близьких родичів та забезпечення житлом осіб, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і виявили бажання повернутись в Україну, а також компенсації громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням та компенсацій та надання пільг громадянам, які евакуйовані, відселені або самостійно переселилися на нове місце проживання. Також вказуються компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Розділ сьомий визначає особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Так, встановлено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, визначено умови оплати праці військовослужбовців, військовозобов'язаних, вільнонайманих, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення та працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення, працівників закладів охорони здоров'я, народної освіти і культури, працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, а також контролем, ремонтом і спеціальною обробкою радіоактивно забруднених технічних засобів.

Розділ восьмий Закону присвячений пенсіям і компенсаціям осіб, віднесених до 1-4 категорії. Так, Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
- інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
- дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;
- сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат;
- батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Вказано, що час роботи (служби, в тому числі державної) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - в потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.


Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору