Закон України
 
“Про підприємництво”
 
Дата набуття чинності:
1 березня 1991 року
 
Закон втратив чинність з 1 січня 2004 року, крім статті 4
(згідно із Господарським кодексом України
від 16 січня 2003 року N 436-IV)
 
Законом визначені загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлені гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.
Підприємництвом визначається безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, інших держав та особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності та дієздатності, юридичні особи всіх форм власності, об'єднання юридичних осіб, що здійснює діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.
Законом обмежено право на здійснення підприємницької діяльності певних категорій громадян, до яких, зокрема, відносяться військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
Також Законом встановлені обмеження у здійсненні підприємницької діяльності пов'язані з виробництвом та реалізацією певної продукції, до якою, зокрема, віднесені військова зброя та боєприпаси, бензинів моторних сумішевих, високооктанових кисневих добавок.
Умовами здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності. Законом визначений порядок проведення такої реєстрації та виключний перелік документів для її здійснення. Після проведення державної реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності видається свідоцтво про державну реєстрацію. Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України або інших держав.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів України. 
У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про підприємництво, то застосовуються правила міжнародного договору.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору