Закон України
„Про ратифікацію Протоколу про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення”
Дата набуття чинності:
27 березня 2007 року
Законом ратифіковано Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, підписаний в м. Софія 14 червня 2002 року.
Мета Протоколу - підтримувати екосистему Чорного моря в доброму екологічному стані, а його ландшафти - у сприятливих умовах, захищати, зберігати й стало управляти біологічним та ландшафтним різноманіттям Чорного моря для збагачення біоресурсів.
Положення Протоколу передбачають розвиток, гармонізацію та посилання необхідних кроків в екологічній політиці, стратегію та вжиття заходів, спрямованих на збереження, захист та стале управління природними, історичними, культурними та естетичними ресурсами.
Територією, на яку поширюється дія цього Протоколу, є район Чорного моря на північ від мисів Келагра та Дал'ян, води, морське дно, підґрунтя до лінії прісних вод. Вона також уключає:
- Азовське море як частину Чорноморського басейну, що має надзвичайно важливе значення для збереження біорізноманіття й ландшафтів;
- прибережні зони, визначені кожною Договірною Стороною, зокрема водно-болотні угіддя.
Відповідно до Протоколу кожна Договірна Сторона зобов'язана здійснювати заходи для:
- охорони, збереження, поліпшення та управління в сталий та екологічно безпечний спосіб районами особливої біологічної або ландшафтної цінності, перш за все шляхом створення заповідних територій;
- забезпечення підтримки сприятливого природоохоронного статусу й стану середовища існування, наближеного до недоторканого, для видів, що трапляються на території, до якої застосовується цей Протокол;
- забезпечення сталого використання економічно важливих видів, особливо живих морських ресурсів;
- відродження та відновлення порушених територій, що мали раніше високу цінність з погляду біорізноманіття й ландшафтів;
- відродження та підтримання в доброму стані ландшафтів високої природної, історичної, культурної та естетичної цінності.
Згідно норм Протоколу Договірні Сторони зважають на традиційний спосіб життя й культурну діяльність місцевих громад.
В разі потреби можуть бути зроблені винятки із заходів стосовно охорони та збереження природи, які не повинні:
- загрожувати збереженню ландшафтів високої естетичної цінності або екосистем, або біологічних процесів, які сприяють збереженню цих екосистем;
- спричиняти суттєве зменшення кількості особин, що складають популяції видів флори й фауни, особливо тих, що перебувають під загрозою зникнення, мігруючих або ендемічних видів, руйнування середовищ їхнього перебування або ландшафтів, особливо регіонального значення;
- завдавати незворотних збитків ландшафтам, що складають природну, культурну, історичну або естетичну спадщину.
Протоколом встановлено, що кожна Договірна Сторона затверджує правила й положення стосовно відповідальності за шкоду, завдану фізичними та юридичними особами біологічному та ландшафтному різноманіттю Чорного моря.
Договірні Сторони співробітничають у галузі розробки та гармонізації своїх законів, правил і процедур, що стосуються відповідальності, оцінки та компенсації за шкоду, завдану людською діяльністю та (або) забрудненням морського середовища Чорного моря.
Протокол містить чотири Додатки, а саме:
- Додаток 1. Території, що охороняються;
- Додаток 2. Тимчасовий перелік видів, що мають важливе значення для Чорного моря;
- Додаток 3. Збереження видів та управління їхніми середовищами існування;
- Додаток 4. Список видів, використання яких підлягає регулюванню Протоколом про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря.
Відповідно до Додатка 1 метою територій, що охороняються є збереження:
- репрезентативних типів берегових та морських екосистем, водно-болотних угідь та ландшафтів в розмірах, адекватних для забезпечення довготривалої життєздатності й підтримання їхньої унікальної біологічної та ландшафтної різноманітності;
- середовищ існування, біоценозів, екосистем чи ландшафтів, які перебувають під загрозою зникнення на їхніх природних територіях чи в районах поширення в Чорному морі або які характеризуються зменшенням природної території поширення чи естетичної цінності;
- середовищ існування, критичних для виживання, репродукції та відновлення видів флори й фауни, що перебувають під загрозою зникнення;
- місць, які мають важливе наукове, естетичне, ландшафтне, культурне чи освітнє значення.
Додатком 3 визначено, Договірні Сторони управляють видами флори й фауни для їхнього підтримання в сприятливому для збереження стані.
Стосовно видів фауни, які підлягають охороні, Договірні Сторони в разі необхідності заборонять:
- ловлю, утримання чи знищення, комерційну торгівлю, транспортування та представлення на виставках для комерційних цілей таких видів, їхніх яєць, частин чи продуктів;
- порушення спокою дикої фауни, особливо під час розмноження, сплячки чи міграції, а також у період інших біологічних стресів.
У разі якщо для окремих видів стан збереження є несприятливим, Договірні Сторони запроваджують план їх відновлення.