Закон України

„Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті”

Дата набуття чинності:
9 вересня 2006 року

Законом ратифіковано Міжнародну конвенцію про боротьбу з допінгом у спорті, вчинену 18 листопада 2005 року у м. Парижі.

Мета Конвенції полягає у сприянні попередженню використання допінгу в спорті і боротьбі в інтересах його викорінення.

Для досягнення цілей Конвенції держави-учасниці зобов'язуються:
- вживати на національному й міжнародному рівнях належних заходів;
- заохочувати всі форми міжнародного співробітництва, спрямованого на забезпечення захисту спортсменів, дотримання етичних принципів у спорті й спільного використання результатів досліджень;
- сприяти міжнародному співробітництву між державами-учасницями й провідними організаціями у сфері боротьби з допінгом у спорті, зокрема, співробітництву з Всесвітнім антидопінговим  агентством.

З метою координації дій стосовно боротьби з допінгом у спорті на національному й міжнародному рівнях держави-учасниці зобов'язуються дотримуватись принципів Всесвітнього антидопінгового кодексу, прийнятого Всесвітнім антидопінговим агентством 5 березня 2003 року в Копенгагені та внесеного у Додаток 1 до цієї Конвенції.
Додаток є невід'ємною частиною Конвенції.

Конвенція передбачає, що кожна держава-учасниця зобов’язана вживати відповідних заходів, які можуть включати заходи у сфері законодавства, нормативного регулювання, політики й адміністративної практики.

Відповідно до Конвенції для виконання своїх зобов’язань держави-учасниці можуть використовувати антидопінгові організації, а також спортивні установи й організації.

Згідно Конвенції держави-учасниці вживають заходів стосовно обмеження доступності заборонених речовин і методів. Ці заходи включають:
  • боротьба з продажем заборонених речовин і методів спортсменам;
  • контроль за виробництвом, переміщенням, ввезенням, розподілом і продажем заборонених речовин і методів спортсменам.

Заборонені речовини і методи у спорті дозволено використовувати спортсменам лише на підставі дозволу на їх терапевтичне використання.

Держави-учасниці самостійно вживають або сприяють тому, щоб спортивні та антидопінгові організації вдавалися до заходів, у тому числі санкцій або штрафів стосовно допоміжного персоналу спортсмена, який порушує антидопінгове правило або скоює інше порушення, пов'язане з допінгом у спорті.      

Нормами Конвенції передбачено, що держави-учасниці, коли це доцільно застосовують такі заходи стосовно сприяння допінг-контролю:
  • заохочують і підтримують проведення спортивними й антидопінговими організаціями допінг-контролю, в тому числі контроль без попереднього повідомлення, тестування поза змаганнями та під час них;
  • заохочують і підтримують укладання спортивними організаціями та антидопінговими організаціями угод, що дозволяють їхнім учасникам проходити тестування належним чином уповноваженими групами допінг-контролю з інших країн;
  • зобов'язуються надавати сприяння спортивним організаціям і антидопінговим організаціям в отриманні доступу до акредитованої лабораторії допінг-контролю для проведення аналізів з метою допінг-контролю.

Конвенцією передбачена міжнародна співпраця у сфері допінг-контролю. Для ефективної боротьби з допінгом у спорті держави-учасниці:
  • надають сприяння Всесвітньому антидопінговому агентству і антидопінговим організаціям в проведенні допінг-контролю своїх спортсменів під час та поза змаганнями;
  • надають сприяння у забезпеченні своєчасного перетину кордонів належним чином уповноважених груп допінг-контролю під час проведення заходів із допінг-контролю;
  • співробітничають з метою сприяння своєчасному транспортуванню або переміщенню через кордони проб таким чином, щоб забезпечити їхню безпеку й збереження;
  • надають допомогу в забезпеченні міжнародної координації заходів із допінг-контролю, які здійснюються різними антидопінговими організаціями;
  • розвивають співпрацю між лабораторіями допінг-контролю;
  • сприяють укладенню й реалізації домовленостей про взаємне тестування між призначеними антидопінговими організаціями;
  • визнають на взаємній основі процедури допінг-контролю і післятестові процедури.

Відповідно до Конвенції засновується "Фонд для викорінення допінгу у спорті" (далі – Добровільний фонд). Добровільний фонд засновується з цільових коштів, що залучаються відповідно до Положення про фінанси ЮНЕСКО. Усі внески держав-учасниць, а також інших учасників носять добровільний характер.  

Кошти Добровільного фонду виділяються Конференцією сторін для надання державам-учасницям допомоги в розробці і здійсненні антидопінгових програм.

Згідно з нормами Конвенції держави-учасниці повинні підтримувати, розробляти або здійснювати програми освіти боротьби з допінгом.
Для цього ці програми повинні бути направлені на надання оновленої і точної інформації з наступних питань:
  • збиток, що наноситься допінгом етичним цінностям спорту;
  • наслідки застосування допінгу для здоров'я.

Конвенція встановлює, що держави-учасниці заохочують розробку і здійснення відповідними компетентними професійними асоціаціями та установами належних кодексів поведінки.

Відповідно до Конвенції держави-учасниці сприяють активності спортсменів і допоміжного персоналу спортсменів у всіх аспектах антидопінгової діяльності.

Держави-учасниці зобов'язуються в рамках наявних коштів сприяти й заохочувати проведення антидопінгових досліджень у співпраці зі спортивними та іншими відповідними організаціями з таких питань:
  • попередження використання й методи виявлення допінгу, поведінкові та соціальні аспекти, а також наслідки використання допінгу для здоров'я;
  • шляхи й засоби розробки науково обґрунтованих програм фізіологічної та психологічної підготовки, які не шкодять здоров'ю спортсмена;
  • використання всіх нових речовин і методів, які є результатом наукового прогресу.   

Антидопінгові дослідження повинні носити такий характер:
  • відповідати визнаній на міжнародному рівні етичній практиці;
  • не допускати використання спортсменами заборонених речовин і методів;
  • здійснюватися лише з дотриманням належних запобіжних заходів з метою попередження неправомірного застосування результатів антидопінгових досліджень та їхнього використання з метою допінгу.

Конвенцією передбачено створення Конференції сторін.

Конференція сторін є вищим органом цієї Конвенції. Чергові сесії Конференції сторін проводяться, як правило, раз у два роки. Конференція сторін може проводити позачергові сесії, якщо нею буде ухвалено відповідне рішення або якщо з таким проханням звернеться не менше однієї третини держав-учасниць. На Конференції сторін кожна держава-учасниця має один голос. Конференція сторін затверджує свої Правила процедури.

У Конвенції визначені функції Конференції сторін:
  • сприяння досягненню цілей Конвенції;
  • затвердження плану використання коштів Добровільного фонду;
  • розгляд звітів, що надаються державами-учасницями;
  • розгляд на постійній основі результатів моніторингу дотримання Конвенції;
  • розгляд проекту поправок до Конвенції для їхнього подальшого прийняття;
  • розгляд поправок до Забороненого списку (заборонені речовини і методи) і Стандартів видачі дозволів на терапевтичне використання заборонених речовин;
  • визначення напрямів та механізмів співпраці між державами-учасницями й Всесвітнім антидопінговим агентством в рамках Конвенції тощо.

Держави-учасниці кожні два роки подають до Конференції сторін через Секретаріат однією з офіційних мов ЮНЕСКО всю відповідну інформацію про заходи, вжиті ними з метою виконання положень цієї Конвенції.

Конвенція має ряд Доповнень (Заборонений список препаратів для вживання, Стандарти видачі дозволів на терапевтичне використання) та Додатків (Всесвітній антидопінговий кодекс, Міжнародні стандарти для лабораторій та Міжнародні стандарти для тестування) які є невід’ємною його частиною.

Заборонений список препаратів для вживання містить перелік заборонених речовин, які включають в себе:
  • анаболічні речовини;
  • гормони та подібні їм речовини;
  • Бета-2 агоністи;
  • речовини з антиестрогенною активністю;  
  • діуретики та інші маскуючи речовини.

Стандарти видачі дозволів на терапевтичне використання передбачають, що спортсмену, у разі необхідності може бути видано такий дозвіл.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору