Закон України

“Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”

Дата набуття чинності:
18 травня 1999 року

Законом затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (надалі - Статут).

Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до статті 1 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Статтею 4 Статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
  • додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
  • бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
  • додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
  • виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
  • поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир (стаття 5 Статуту).

Згідно статті 6 Статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.

Розділ ІІ Статуту присвячений заохоченням. Відповідно до статті 15 Статуту до рядових (матросів), сержантів (старшин) застосовуються такі заохочення:
  • оголошення подяки;
  • зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;
  • надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;
  • надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб;
  • повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про отримані заохочення;
  • нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;
  • нагородження військовослужбовця його фотокарткою, в якій він знятий біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;
  • присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос);
  • присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;
  • занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля);
  • нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України.

Права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) визначені статтями 17 – 22 Статуту.

Статтею 23 Статуту передбачено, що до прапорщиків та мічманів застосовуються такі заохочення:
  • оголошення подяки;
  • зняття накладеного раніше дисциплінарного стягнення;
  • нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;
  • занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля);
  • дострокове присвоєння звання старший прапорщик (старший мічман);
  • нагородження заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України.

Згідно статті 27 Статуту до офіцерів застосовуються такі заохочення:
  • оголошення подяки;
  • зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;
  • нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;
  • занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля);
  • дострокове присвоєння чергового військового звання до полковника, капітана 1 рангу включно;
  • нагородження заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України.

Порядок застосування заохочень встановлено статтями 31 – 44 Статуту.

Розділом ІІІ Статуту передбачено стягнення за порушення військової дисципліни. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45 Статуту). Відповідно до статті 48 Статуту на рядових (матросів) строкової військової служби можуть бути накладені такі стягнення:
  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
  • призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;
  • позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос).

На рядових (матросів) військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:
  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • попередження про неповну службову відповідність;
  • призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;
  • позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос);
  • звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю. 

На сержантів (старшин) строкової військової служби можуть бути накладені такі стягнення:
  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
  • пониження в посаді;
  • пониження у військовому званні на один ступінь;
  • пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;
  • позбавлення сержантського (старшинського) звання.   

Відповідно до статті 51 Статуту на сержантів (старшин) військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення:
  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • попередження про неповну службову відповідність;
  • пониження в посаді;
  • пониження у військовому званні на один ступінь;
  • пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду;
  • позбавлення сержантського (старшинського) звання;
  • звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) строкової служби і служби за контрактом встановлені статтями 53 – 61 Статуту.

Згідно статті 62 Статуту на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення:
  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • попередження про неповну службову відповідність;
  • пониження в посаді
  • пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь;
  • звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
  • позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Накладення дисциплінарних стягнень в особливих випадках здійснюється на підставі статей 75 – 82 Статуту.

Статтями 83 – 95 Статуту визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Згідно статті 96 Статуту дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарного стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення. 

Про накладені дисциплінарні стягнення оголошується:
  • рядовим (матросам) - особисто чи перед строєм;
  • сержантам (старшинам) - особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин);
  • офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення.

Забороняється зривання погонів, зрізання нашивок та інші дії, що принижують гідність військовослужбовців. Під час оголошення стягнення про пониження у військовому званні військовослужбовцю надається час для заміни відповідних знаків розрізнення (стаття 101 Статуту).

Статтею 104 Статуту передбачено, що безпосередні командири зобов'язані доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення:
  • щодо рядових (матросів), сержантів (старшин) - командирам рот та їм рівним - щоденно;
  • щодо прапорщиків (мічманів) та офіцерів - командирам військових частин - щотижня;
  • щодо командирів військових частин, генералів і адміралів - до вищого штабу - щомісяця.

Усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (стаття 106 Статуту).

Згідно статті 110 Статуту усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
  • незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
  • незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості (стаття 111 Статуту).

Відповідно до статті 117 Статуту пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не входять до компетенції командира, органу військового управління, вони в строк не більше п'яти днів пересилаються ним за належністю відповідній посадовій особі чи органу, про що сповіщається військовослужбовець, який подав пропозицію, заяву чи скаргу. Якщо пропозиція, заява чи скарга не містять даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються військовослужбовцю з відповідним роз'ясненням. Забороняється надсилати заяви та скарги військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів з часу їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 119 Статуту).

Статтею 121 Статуту передбачено, що командири військових частин, начальники органів військового управління зобов'язані проводити особистий прийом військовослужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосуються їх діяльності.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору