Закон України

“Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України”

Дата набуття чинності:
18 травня 1999 року

Закон затверджує Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (надалі - Статут).

Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб. Статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військово-навчальних закладів Збройних Сил України. Дія Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України,  Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до статті 1 Статуту військові частини, штаби, організації, установи та військово-навчальні заклади (надалі - військові частини) Збройних Сил України, розташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті або поза ним, становлять гарнізон. До складу гарнізону також входять військові частини Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Статтею 2 Статуту передбачено, що у кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служби. Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення гарнізонних заходів за їх участю. Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні.

Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт від військових частин гарнізону здійснює начальник гарнізону (стаття 4 Статуту).

До гарнізонної та вартової служб залучаються військові частини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що входять до складу гарнізону.

У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів Збройних Сил України наказом Міністра оборони України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов'язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах - старший за військовим званням. У гарнізонах, де розташовані військові частини Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України призначається старший морський начальник. У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин Збройних Сил України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка (стаття 7 Статуту).

Правовий статус начальника гарнізону визначено статтями 9 – 11 Статуту.

Заступник начальника гарнізону з виховної роботи підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення загальногарнізонних заходів щодо зміцнення військової дисципліни в гарнізоні, соціального, правового, інформаційного, морально-психологічного забезпечення, а також за організацію роботи з питань культури та дозвілля відповідно до вказівок начальника гарнізону (стаття 12 Статуту).

Також розділом 1 Статуту визначається правовий статус:
  • заступника начальника гарнізону з тилу;
  • помічника начальника гарнізону з правової роботи;
  • начальника зв'язку гарнізону;
  • начальника квартирно-експлуатаційної частини гарнізону;
  • начальника фінансово-економічної служби гарнізону;
  • начальника медичної служби гарнізону;
  • начальника служби ветеринарної медицини гарнізону;
  • начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту (начальник служби екологічної безпеки гарнізону);
  • начальника служби пожежної безпеки гарнізону;
  • військового диригента гарнізону;
  • начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні;
  • заступника начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні;
  • начальника гауптвахти Служби правопорядку;
  • військового коменданта залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;
  • старшого військового містечка.

Відповідно до статті 31 Статуту гарнізонний наряд призначається для охорони та оборони гарнізонних об'єктів та для виконання інших завдань гарнізонної служби. У складі гарнізонного наряду передбачається наявність:
  • чергового варт;
  • помічника чергового варт;
  • чергового підрозділу;
  • гарнізонних варт.

Гарнізонний наряд призначається не пізніше ніж за добу до заступання в наряд. Він забезпечується транспортними засобами від тих військових частин, від яких даний наряд призначено (стаття 32 Статуту).

Для безпосереднього керівництва гарнізонними вартами призначається черговий варт з офіцерів військових частин гарнізону, за посадою не нижче командира роти, та його помічник - з молодших офіцерів. Наказом начальника гарнізону обов'язки чергового варт можуть бути покладені на чергового військової частини, від якої призначена гарнізонна варта.

Згідно статті 38 Статуту черговий варт підпорядковується начальникові гарнізону та його заступникові. Він відповідає за правильне несення служби гарнізонними вартами. Черговий варт зобов'язаний:
  • одержати напередодні заступання на чергування в штабі військової частини припис про призначення його на чергування;
  • прибути в призначений час до заступника начальника гарнізону, подати припис про призначення черговим варт, отримати записки з паролями та необхідні вказівки;
  • відрекомендуватися попередньому черговому варт і повідомити йому пароль для зміни;
  • вивчити відомість гарнізонного наряду, схеми розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та патрулів, схему патрулювання;
  • провести розвід гарнізонних варт;
  • перебувати у відведеному для нього приміщенні, відправляючись з нього за службовою необхідністю, залишати за себе свого помічника, повідомивши його, куди і на який час відлучився;
  • перевіряти не менш як двічі на добу (з них один раз уночі) несення служби вартами із вжиттям заходів до термінового усунення виявлених недоліків;
  • давати вказівки щодо змін тривалості перебування вартових на постах залежно від стану погоди;
  • перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику.

У разі надзвичайної події в гарнізонній варті черговий варт негайно доповідає про це начальникові гарнізону та його заступникові, начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, повідомляє командира військової частини, від якої віднаряджено варту, та відбуває на місце події. У разі потреби з дозволу начальника гарнізону викликає черговий підрозділ або його частину, а під час виникнення пожежі - пожежну команду. Про уточнені наслідки події та вжиті заходи доповідає начальникові гарнізону та повідомляє командирові військової частини, від якої віднаряджено варту (стаття 41 Статуту).

Обов’язки помічника чергового варт передбачені статтею 43 Статуту.

У кожному гарнізоні для підтримання порядку серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах наказом начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні організується патрулювання (стаття 46 Статуту).

Порядок патрулювання в гарнізоні встановлено статтями 47 – 63 Статуту.

Статтею 64 Статуту передбачено, що черговий підрозділ гарнізону призначається наказом начальника гарнізону для посилення гарнізонних варт, чергових змін Служби правопорядку або термінового виклику на випадок пожежі, стихійного лиха й інших надзвичайних подій у гарнізоні, а також в окремих випадках, визначених начальником гарнізону, - для виконання завдань Служби правопорядку.

Черговий підрозділ призначається на кожну добу, як правило, від однієї військової частини та підпорядковується начальникові гарнізону, його заступникові, черговому варт (у гарнізонах, де є гарнізонні варти). Виклик чергового підрозділу здійснюється тільки зазначеними військовими службовими особами (стаття 65 Статуту).

Розділ 3 Статуту визначає порядок проведення таких гарнізонних заходів з участю військ:
  • паради військ;
  • почесні варти;
  • віддання військових почестей під час поховання;
  • покладання вінків до пам'ятників і могил воїнів;
  • залучення військ для боротьби з пожежами, стихійним лихом.
Відповідно до статті 97 Статуту несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Для несення вартової служби віднаряджуються варти (озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або гарнізонними, постійними або тимчасовими (стаття 99 Статуту).

Статтею 107 Статуту передбачено, що особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу, озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами). Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю. Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.

Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення. Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти (стаття 111 Статуту).

Згідно статті 113 Статуту пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти (чергової зміни) засобом для переконання, що варта (чергова зміна), яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою. Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини) та його заступника або чергового варт (військової частини), начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або чергового органу управління Служби правопорядку (для чергових змін, віднаряджених від підрозділів Служби правопорядку), дійсно уповноважена на те відповідним начальником.

Розділ 5 Статуту присвячений наряду і підготовці варт.

Порядок несення вартової служби визначений розділом 6 Статуту.

Застосуванню фізичної сили, вогнепальної та холодної зброї, якщо дозволяють обставини, мають передувати попередження про намір їх використання. Без попередження фізичну силу, зброю можуть застосовувати у разі виникнення загрози життю або здоров'ю військовослужбовців, нападу на чатового, на об'єкти, які охороняють, вартове приміщення або зміну, що прямує до постів (з постів). За неможливості уникнення застосування сили (зброї) це не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на чатових обов'язків. У разі заподіяння чатовими шкоди особовий склад варти забезпечує в найкоротший строк подання потрібної допомоги потерпілим. Про застосування фізичної сили (зброї) чатовий або розвідний негайно доповідає начальникові варти, а начальник варти - черговому варт (черговому військової частини). Перевищення повноважень у застосуванні сили (зброї) має наслідком відповідальність, встановлену законом України (стаття 195 Статуту).

Права та обов’язки осіб варти встановлені розділом 7 Статуту.

Відповідно до статті 246 Статуту технічні засоби охорони та засоби пожежної сигналізації застосовують для підвищення надійності охорони військових об'єктів та скорочення кількості особового складу варт. Охорона та оборона об'єктів із застосуванням технічних засобів охорони є виконанням бойового завдання і може здійснюватися вартою з охорони об'єктів, обладнаних технічними засобами охорони, шляхом чергування контрольно-охоронних груп з виставленням чатових.

Статтею 263 Статуту передбачено, що начальник варти з охорони об'єктів, обладнаних технічними засобами охорони й пожежної сигналізації, крім виконання загальних обов'язків, що визначені Статутом, повинен знати схему розташування технічних засобів охорони на об'єктах і порядок їх застосування. Начальник варти з охорони об'єктів зобов'язаний:
  • організовувати та контролювати несення служби помічником начальника варти з технічних засобів охорони або оператором з технічних засобів охорони біля апаратури прийому інформації та управління технічними засобами охорони і ведення журналу обліку роботи технічних засобів охорони;
  • з метою перевірки стану об'єкта, що охороняється, та справності технічних засобів охорони висилати за графіком контрольно-охоронну групу на чолі з помічником начальника варти з технічних засобів охорони (помічником начальника варти, розвідним);
  • особисто допускати у вартове приміщення та на пости, обладнані технічними засобами охорони, експлуатаційну групу для обслуговування і ремонту технічних засобів охорони;
  • віддавати помічникові начальника варти з технічних засобів охорони або оператору з технічних засобів охорони розпорядження на вмикання і вимикання технічних засобів охорони й пожежної сигналізації на об'єктах, що охороняються;
  • проводити інструктаж осіб, що входять до складу контрольно-охоронної групи, перед початком обходу об'єктів, що охороняються.

Особливості організації і несення вартової служби в окремо розташованих підрозділах та під час перевезення військ і вантажів визначені розділом 9 Статуту.

Додатками до Статуту передбачено:
  • приблизне розміщення та обладнання будинку органу управління служби правопорядку в гарнізоні;
  • порядок обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці та у відрядженні;
  • приблизне обладнання вартового приміщення;
  • вимоги до території та обладнання поста;
  • зразок розкладу варт;
  • зразок відомості добового наряду гарнізону;
  • зразок табелю постів варти;
  • зразок постової відомості варти;
  • зразок разового посвідчення на право перевірки варти;
  • зразок книги обліку запасів бойових набоїв;
  • форма допуску для розпечатування об’єкта;
  • положення про гауптвахту;
  • положення зброї у чатового на посту;
  • вимоги до вартової форми одягу. 
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору