Закон України

Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів

Дата набуття чинності:
1 січня 1998 року

Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів. Ця державна підтримка полягає, зокрема, у:
звільненні періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва від податку на додану вартість операцій з продажу (передплати) і доставки;
пільговому оподаткуванні редакцій (юридичних осіб) засобів масової інформації;
звільненні від ввізного мита обладнання та матеріалів, призначених для власної інформаційної діяльності засобів масової інформації, виробництва і розповсюдження їхньої інформаційної продукції, якщо таке обладнання і матеріали не виробляються в Україні;
встановленні розміру плати за землю для державних підприємств зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, який не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.
наданні редакції (юридичній особі) засобу масової інформації пільгового кредиту для розвитку цих засобів масової інформації та розв'язанні соціальних проблем їх трудових колективів.

Державна адресна підтримка надається виключно:
засобам масової інформації для дітей та юнацтва;
спеціалізованим науковим виданням, що видаються науковими установами та навчальними закладами не нижче третього рівня акредитації;
засобам масової інформації, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин України.

Також цей Закон поширюється на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і зв'язку, які забезпечують діяльність вищевказаних засобів масової інформації. Але норми державної підтримки не поширюються на засоби масової інформації:
рекламного характеру;
еротичного характеру;
заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;
в яких понад 50% загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації.

Одночасно, Закон встановлює додаткову державну економічну підтримку (дотацію) за рахунок коштів і протекціоністських заходів органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій для:
районних, міських та міськрайонних газет;
районного, міського, міськрайонного телерадіомовлення.

Розповсюдженням друкованої та аудіовізуальної інформаційної продукції займаються організації державної, комунальної, приватної форм власності. І тариф на оформлення передплати та доставку друкованих періодичних видань не повинен становити більше 40% собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання.

Закон встановлює особливості охорони праці журналістів, їх заробітної плати, пенсійного забезпечення. Також визначається порядок відрядження журналістів у місця надзвичайних подій та умови їх діяльності в цих відрядженнях.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується в своїй роботі. У випадку вчинення злочину проти журналіста - у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності - це прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору