Закон України

„Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів)
застарілого житлового фонду”

Дата набуття чинності:
16 січня 2007 року

Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів. Дія Закону не поширюється на об'єкти, розташовані на охоронюваних археологічних територіях, в зонах охорони пам'яток та історичних ареалах населених місць, визначених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Закону застарілий житловий фонд – це сукупність об'єктів житла до п'яти поверхів, крім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам щодо безпечного і комфортного проживання, граничний строк експлуатації яких збіг або знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 відсотків.
Інвестиційний проект комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду – це сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються за інвестиційним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім того, також визначається, що реконструкція житлового фонду – це перебудова житлового фонду з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників, або знесення застарілого житлового фонду в кварталі (мікрорайоні) та будівництво нового житлового фонду кварталу (мікрорайону).

Згідно статті 2 Закону державна політика у сфері комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового фонду базується, зокрема, на засадах:
  • сприяння реалізації права громадян України на житло;
  • проведення комплексної реконструкції та забудови територій кварталів (мікрорайонів) відповідно до містобудівної документації, проектів забудови території, проектної документації на будівництво окремих об'єктів у цих кварталах (мікрорайонах);
  • гарантії та забезпечення захисту майнових прав громадян на жилі та нежилі приміщення, які реконструюються;
  • раціонального використання територій кварталів (мікрорайонів) відповідно до встановлених норм і правил тощо.

В статті 5 Закону встановлено, що центральні органи виконавчої влади у сфері будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, земельних ресурсів, екології та природних ресурсів у межах своєї компетенції:
  • готують пропозиції щодо формування державної політики у сфері комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду;
  • координують та контролюють діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в населених пунктах;
  • розробляють і затверджують державні стандарти, норми та правила в межах, установлених законом;
  • забезпечують контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів у сфері земельних та житлових відносин;
  • організують розробку проектів державних програм з реконструкції, заміни житлового фонду;
  • здійснюють нормативно-правове забезпечення та інші повноваження, передбачені законом.

Відповідно до статті 6 Закону Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, відповідно до своєї компетенції:
  • беруть участь у розробленні та забезпечують виконання державних і регіональних програм з реконструкції, заміни житлового фонду;
  • інформують населення про проведення заходів щодо реконструкції, заміни житлового фонду;
  • здійснюють контроль за виконанням місцевих програм реконструкції, заміни житлового фонду, в тому числі за додержанням законодавства України під час проведення конкурсів із залучення інвесторів-забудовників до виконання зазначених програм.
Крім того передбачено, що Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, готують проект рішення про організацію комплексної забудови, реконструкції кварталів (мікрорайонів) та визначають на конкурсних засадах інвестора-забудовника, встановлюють вимоги щодо будівництва об'єктів соціальної сфери на територіях комплексної забудови, реконструкції кварталів (мікрорайонів).

Відповідно до статті 7 Закону органи місцевого самоврядування, зокрема:
  • приймають рішення щодо вилучення (викупу), передачі земельних ділянок у зв'язку з проведенням комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового фонду для задоволення суспільних потреб;
  • сприяють розвитку житлового будівництва і реконструкції, заміні житлового фонду за рахунок усіх джерел фінансування;
  • затверджують та виконують місцеві програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, його заміни, беруть участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм тощо.

Реконструкція застарілого житлового фонду здійснюється згідно з нормативами, встановленими у сфері землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, освітлення територій, охорони здоров'я, довкілля, земель, поводження з відходами. Передбачено, що інвестор-забудовник здійснює заходи з утилізації відходів, що утворюються під час знесення будинків, сприяє вивезенню для повторного використання будівельних матеріалів і конструкцій заінтересованими у цьому фізичними та юридичними особами, які набули право на здійснення такого виду діяльності в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 9 Закону джерелами фінансування реконструкції, заміни житлового фонду є:
  • кошти інвесторів, які беруть участь у реалізації проектів реконструкції, заміни житлового фонду;
  • кошти фондів реконструкції, заміни житлового фонду, утворених відповідно до закону;
  • кошти державного та місцевих бюджетів з подальшим їх поверненням;
  • інші джерела, не заборонені законом.

В статті 11 Закону визначено вичерпний перелік обов’язків органів місцевого самоврядування, до яких, наприклад, відносяться:
  • забезпечення проведення інвентаризації застарілого житлового фонду, що підлягає комплексній реконструкції;
  • прийняття рішення щодо проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду;
  • проведення конкурсу з метою визначення інвестора-забудовника для виконання програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду;
  • затвердження та погодження передпроектної та проектної документації забудови території, підготовленої інвесторами-забудовниками тощо.

Порядок компенсації власникам (наймачам) жилих (нежилих) приміщень, земельних ділянок та іншого майна, відчуженого під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду регулюється статтею 12 Закону.

Згідно статті 15 Закону у разі оголошення конкурсу із залучення інвесторів-забудовників для реалізації проектів реконструкції, заміни житлового фонду орган місцевого самоврядування приймає рішення, в якому визначаються умови та порядок проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору. Інформація про оголошення конкурсу має бути опублікована в засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення конкурсу. Конкурс вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь не менше трьох учасників. У разі відсутності встановленої мінімальної кількості заявок конкурс не проводиться. Повторний конкурс оголошується не раніше ніж через два місяці.

Відповідно до статті 16 Закону території, де повинна здійснюватися реконструкція, заміна житлового фонду, визначаються на підставі генеральних планів та планів земельно-господарського устрою. Обмеження речових прав на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, підлягають державній реєстрації відповідно до закону. Після державної реєстрації рішення про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду в установленому законом порядку забороняється здійснення будь-яких дій, спрямованих на зміну власника таких об'єктів або розширення його прав при переселенні. При цьому встановлено, що план земельно-господарського устрою, затверджений в установленому порядку, є підставою для надання у власність або оренду земельних ділянок для реконструкції, заміни житлового фонду після вилучення, викупу земельних ділянок для суспільних потреб.

Статтею 17 Закону передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду інвестору-забудовнику на період будівництва і до введення об'єктів містобудування в експлуатацію, але не більше ніж на три роки, встановлюється:
  • для земель під об'єктами загального користування (вулицями, скверами, парками, площами тощо) та соціально-побутового призначення (дитячими садками, яслами, школами тощо) - 1 гривня незалежно від площі;
  • для земель під іншими об'єктами - 0,03 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Після введення об'єктів містобудування в експлуатацію річна орендна плата за земельні ділянки справляється відповідно до законодавства.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору