Закон України

“Про Національний архівний фонд та архівні установи”

Дата набуття чинності:
29 січня 1994 року

Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” Законом України від 13 грудня 2001 року N 2888-III, викладено у новій редакції.

Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, в подальшому - Закон, регулює відносини, пов'язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи.

Архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі власності. Засновниками архівних установ можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи. Центральні державні архіви України створюються за рішенням КМУ для зберігання документів Національного архівного фонду відповідно до свого профілю, що мають загальнодержавне значення.

Національний архівний фонд формується з архівних документів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також архівних документів громадян і їх об'єднань. Підприємства, установи та організації передаючи документи на зберігання до Національного архівного фонду не втрачають право власності на них. Документи Національного архівного фонду є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території України або підлягають поверненню в Україну. Вивезення з території України документів Національного архівного фонду забороняється, крім випадків тимчасового їх експонування, наукової експертизи або реставрації за кордоном.

Внесення документів до Національного архівного фонду, або вилучення документів з нього, здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців.

Державну реєстрацію документів Національного архівного фонду проводять центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства та уповноважені ним архівні установи.

Громадяни України та іноземці мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу. Доступ до документів Національного архівного фонду, що належать державі або територіальним громадам, може бути обмежено на строк до одного року. Підстави - науково-технічне опрацювання документів або їх реставрація. Окрім того, на документи що містять державну таємницю, або іншу інформацію, яка охороняється законом, може бути встановлено обмеження щодо її оприлюднення та ознайомлення з наявною в них інформацією.

Положення Закону визначають перелік прав та обов'язків користувачів документами Національного архівного фонду.

Фінансування державних архівних установ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а інших архівних установ - за рахунок коштів їх засновників або власників.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору