Закон України

Про зерно та ринок зерна в Україні

Дата набуття чинності:
31 липня 2002 року

Закон визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України.

Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

Держава визнає пріоритетність ринку зерна, сприяє його розвитку та стабільному функціонуванню.

Законом надається визначення таким термінам і поняттям, як акредитовані біржі, виробництво зерна, державні ресурси невитребуваного заставного зерна, заставна закупка зерна, заставне зерно, зерносховище, інтервенційні операції, інтервенційний фонд, реєстр зерна (заставного зерна) та інші.

Відповідно до Закону суб'єктами ринку зерна є:
- суб'єкти виробництва зерна;
- суб'єкти зберігання зерна;
- суб'єкти заставних закупок зерна та проведення інтервенційних операцій;
- акредитовані біржі;
- інші суб'єкти підприємницької діяльності, які діють на ринку зерна.

При цьому суб'єктами виробництва зерна є власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна.

Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання ринку зерна шляхом:
- впровадження механізму державних заставних закупок зерна;
- створення інтервенційного фонду зерна;
- забезпечення фінансування інтервенційного фонду та заставних закупок зерна за рахунок коштів державного бюджету;
- сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки;
- проведення цінової політики на ринку зерна та страхування ризиків для суб'єктів зернового ринку;
- впровадження механізму експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами та інші заходи.

Закон визначає порядок формування та використання зернових ресурсів. Зернові ресурси України складаються із: зерна державного резерву; зерна інтервенційного фонду; невитребуваного заставного державного зерна; зерна державного насіннєвого страхового фонду; регіональних ресурсів зерна; власних ресурсів зерна суб'єктів ринку.

Інтервенційні ресурси зерна формуються Державним агентом із проведення інтервенційних операцій за рахунок коштів державного бюджету. Формування державних ресурсів невитребуваного заставного зерна здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і кредитів банків Державним агентом із забезпечення заставних закупок зерна.

Регіональні ресурси зерна формуються шляхом укладення угод на акредитованих біржах за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя в межах визначених ними обсягів.

Законом запроваджені механізми декларування та контролю якості зерна. Порядок декларування зерна визначається Кабінетом Міністрів України. Зернові склади зобов'язані щомісячно подавати декларації щодо обсягів заставного зерна, зерна державного резерву, невитребуваного заставного зерна, зерна інтервенційного фонду та іншого зерна, що зберігається.

Зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Відповідно до Закону зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво або складську квитанцію.

Кабінет Міністрів України щорічно передбачає в проекті Державного бюджету України виділення коштів на закупівлю зерна для продовольчих і насіннєвих потреб. Заставні закупки зерна здійснюють Державний агент із забезпечення заставних закупок зерна та уповноважені із забезпечення заставних закупок зерна в межах своїх повноважень.

Державний агент із забезпечення заставних закупок зерна визначається Кабінетом Міністрів України на конкурсних засадах.

Законом визначено порядок формування та використання інтервенційного фонду, який створюється з метою регулювання рівня внутрішніх цін на продукти переробки зерна. Інтервенційна ціна на зерно є складовою політики ціноутворення і спрямовується на підтримання рівня цін та прибутків сільськогосподарських товаровиробників.

Також Законом визначено порядок експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами України. Діяльність Державного агента із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки, пов'язана із здійсненням експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору