Закон України

“Про безоплатну правову допомогу”

Дата набуття чинності:
9 липня 2011 року

Закон визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги. Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені Законом.

Право на безоплатну правову допомогу – це гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 7 Закону безоплатна первинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України (стаття 8 Закону).

Статтею 9 Закону передбачено, що суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
  • органи виконавчої влади;
  • органи місцевого самоврядування;
  • фізичні та юридичні особи приватного права;
  • спеціалізовані установи.

Порядок розгляду звернень про надання безоплатної первинної правової допомоги встановлено статтею 10 Закону.

Відповідно до статті 13 Закону безоплатна вторинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
  • захист від обвинувачення;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно із статтею 14 Закону мають такі категорії осіб:
  • особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
  • діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
  • особи, до яких застосовано адміністративне затримання;
  • особи, до яких застосовано адміністративний арешт;
  • підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства;
  • особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;
  • особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов'язковою;
  • особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців”;
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • особи, реабілітовані відповідно до законодавства України.

Згідно статті 15 Закону суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
  • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
  • адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;
  • адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

Порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачений статтею 18 Закону.

Стаття 19 Закону встановлює порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до статті 20 Закону особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
  • особа не належить до жодної з категорій осіб, які за Законом мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
  • особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

  • вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
  • особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
  • особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачені статтею 23 Закону.

Статтями 25 та 26 Закону визначені права та обов’язки суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відмова органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, установи у наданні безоплатної первинної правової допомоги, службових та посадових осіб у наданні первинної правової допомоги може бути оскаржена в установленому законом порядку до суду. Рішення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду (стаття 30 Закону).

Закон також вносить відповідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України “Про міліцію”, “Про адвокатуру”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про Державну прикордонну службу України”.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору