Закон України
Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Болгарія про приймання та передачу осіб, що перебувають на територіях обох держав нелегально

Дата набуття чинності:
14 квітня 2002 року

Законом ратифікується Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Болгарія про приймання та передачу осіб, що перебувають на територіях обох держав нелегально. Угода була підписана від імені України в м. Софії 4 вересня 2001 року.

Угода була укладена Договірними Сторонами з метою розвитку співробітництва в сфері боротьби з нелегальною міграцією, полегшити приймання та передачу осіб, що незаконно в'їжджають та/або проживають на території держави однієї із Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона, на прохання іншої Договірної Сторони, без особливих формальностей приймає особу, яка не виконує умови в'їзду чи перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, за умови якщо встановлено, що така особа є громадянином держави запитуваної Договірної Сторони.

Таке ж правило застосовується і щодо особи, яка після в'їзду на територію запитуючої Договірної Сторони втратила громадянство запитуваної Договірної Сторони або позбавлена її громадянства на її прохання, без наявності відкритої процедури набуття громадянства запитуючої Договірної Сторони.

Громадянство вважається встановленим при наявності дійсного національного паспорта або дійсного документа, що посвідчує особу, виданого компетентними органами держави запитуваної Договірної Сторони її громадянам.

Кожна із Договірних Сторін приймає назад без особливих формальностей іноземця, якому відмовлено в праві на в'їзд на територію держави іншої Договірної Сторони, якщо встановлено, що він прибув на територію її держави безпосередньо з території держави першої Договірної Сторони.

У випадку виникнення розбіжностей між Договірними Сторонами щодо громадянства особи, або якщо її особистість не може бути встановлена, запитувана Договірна Сторона приймає особу назад при наявності:
- національного паспорта, іншого проїзного документа або документа, що посвідчує особу, виданого компетентним органом держави запитуваної Договірної Сторони, термін дії якого минув;
- задокументованого у встановленому порядку пояснення особи про належність до громадянства запитуваної Договірної Сторони, наданого нею компетентним органам запитуючої Договірної Сторони при можливій присутності представника компетентних органів запитуваної Договірної Сторони, і за умови визнання цього пояснення запитуваною Договірною Стороною;
- інших доказів, що визнаються запитуваною Договірною Стороною.

Не існує обов'язку зворотного приймання іноземців, що в'їхали на законних підставах на територію держави запитуючої Договірної Сторони або згодом отримали дозвіл на перебування, виданий компетентними органами держави цієї Договірної Сторони. Якщо компетентні органи обох Договірних Сторін видали в'їзну візу або дозвіл на перебування такому іноземцю, Договірна Сторона, термін візи або дозволу на перебування якого минає пізніше, приймає особу назад.

Запитувана Договірна Сторона може відмовити в транзитному проїзді іноземцю у випадку його повернення в третю країну або при відмові у в'їзді, якщо:
а) він становить загрозу для її національної безпеки, громадського порядку або здоров'я населення;
б) йому загрожує небезпека переслідування в державі - місці призначення - та/або в якій-небудь наступній транзитній державі з причини його/її раси, релігії, національності, політичних переконань або приналежності до певної суспільної групи.

Заява про зворотне приймання надається компетентним органам держави запитуваної Договірної Сторони компетентними органами держави запитуючої Договірної Сторони не пізніше 6 місяців з моменту незаконного в'їзду або з дати встановлення незаконного перебування особи на території держави запитуючої Договірної Сторони.

Транспортні витрати по зворотному прийманню бере на себе запитуюча Договірна Сторона до кордону держави запитуваної Договірної Сторони. Транспортні та інші витрати в зв'язку з транзитним перевезенням особи та осіб, що супроводжують її до кордону держави - мети поїздки, приймає на себе запитуюча Договірна Сторона, включаючи витрати, що витікають зі зворотного транспортування.

Після набрання чинності цією Угодою Договірні Сторони повідомляють одна одній дипломатичними каналами про компетентні органи, що відповідають за її виконання, а також їх адреси. Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення по всіх практичних питаннях, необхідних для виконання цієї Угоди.

Угода набуває чинності після закінчення 30 днів з моменту виконання Договірними Сторонами всіх необхідних внутрішньодержавних процедур необхідних для набуття чинності цією Угодою.

Угода укладається на невизначений термін. Кожна Договірна Сторона може припинити дію цієї Угоди письмовим повідомленням про це дипломатичними каналами іншій Договірній Стороні. Угода втрачає чинність по закінченні 30 днів після дати одержання письмового повідомлення іншою Договірною Стороною.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору