Закон України

„Про ратифікацію Конвенції щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай)”

Дата набуття чинності:
22 лютого 2002 року

Законом ратифікується Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай), далі – Конвенція, -  підписана від імені України 29 червня 1994 року в м. Софія.

Договірні сторони наскільки можливо прагнуть досягнути мети сталого та збалансованого управління водними ресурсами, включаючи збереження, покращання та раціональне використання наземних і підземних вод водозбірної площі. Крім того, Договірні сторони докладають всіх зусиль для контролю можливої небезпеки, що виникає внаслідок аварій, включаючи речовини, небезпечні для води, а також повені і криги ріки Дунай. Крім того, вони докладають зусиль щодо зменшення навантаження забруднення Чорного моря від джерел на водозбірній площі.

Договірні сторони, відповідно до положень цієї Конвенції, співробітничають з основних питань управління водним господарством та вживають всіх відповідних правових, адміністративних і технічних заходів, принаймні для підтримки та покращання умов існуючого навколишнього середовища та якості води ріки Дунай і вод її водозбірної площі, для запобігання та зменшення, наскільки можливо, несприятливих існуючих або можливих впливів і змін.

Конвенція стосується водозбірної площі ріки Дунай. Предметом цієї Конвенції, зокрема, є вказана в Конвенції запланована діяльність і діючі заходи в тому обсязі, наскільки вони спричиняють або можуть спричинити транскордонні впливи.

Формами співробітництва за цією Конвенцією, як правило, є наступні:
а) консультації і спільна діяльність в рамках Міжнародної комісії згідно положень цієї Конвенції;
б) обмін інформацією по дво- і багатостороннім угодам, законодавчим правилам і заходам щодо управління водними ресурсами; обмін юридичними документами та директивами, іншими публікаціями; інші форми для обміну інформацією та досвідом.

Договірні сторони розробляють, приймають і впроваджують відповідні законодавчі, адміністративні і технічні заходи щодо забезпечення внутрішніх передумов і підстави, які вимагаються щоб гарантувати ефективну охорону якості води і стале використання води, а також для запобігання, контролю і зменшення транскордонного впливу.

Договірні сторони, враховуючи пропозиції Міжнародної комісії, повинні встановити ліміти скидів, що застосовуються в окремих промислових секторах або галузях промисловості, стосовно навантаження забруднення і концентрацій, що базуються на кращих можливих мало- та безвідходних технологіях у джерела. Там, де є скиди небезпечних речовин, ліміти скидів повинні засновуватися на кращих доступних методиках щодо зниження у джерела і/або очищення стічних вод. Для муніципальних стічних вод ліміти скидів повинні засновуватися на вживанні принаймні біологічного або еквівалентного ступеню очистки.

Договірні сторони повинні гарантувати надання в найкоротший термін їх компетентними органами наявної інформації про стан або якість річкового середовища Дунайського басейну будь-якій фізичній або юридичній особі на будь-яку обгрунтовану вимогу з оплатою помірних витрат, не вимагаючи доказів заінтересованості.

З метою впровадження цілей і положень цієї Конвенції засновується Міжнародна комісія по захисту ріки Дунай, яка визначена у цій Конвенції як Міжнародна комісія. Договірні сторони співробітничають у рамках Міжнародної комісії. Для виконання зобов'язань Договірних сторін Міжнародна комісія розробляє пропозиції і рекомендації, адресовані Договірним сторонам.

В будь-який час після п'яти років з дати набуття чинності цієї Конвенцією по відношенню до Сторони, Сторона може вийти з цієї Конвенції за шляхом направлення письмового повідомлення Депозитарію. Будь-який такий вихід здійснюється протягом одного року після дати одержання повідомлення Депозитарієм.

Також до цієї Конвенції є Додатки:
- Додаток 1, який містить визначення „найкращої доступної методики” та „найкращого екологічного досвіду”;
- Додаток 2 „Промислові сектори та небезпечні речовини”;
- Додаток 3 „Загальне керівництво щодо цілей і критеріїв якості води”;
- Додаток 4 „Статут Міжнародної комісії щодо захисту ріки Дунай”;
- Додаток 5 „Арбітраж”.

Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору