Закон України

„Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах

Дата набуття чинності:
24 жовтня 2005 року

Законом ратифікується Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах. Договір було підписано 21 травня 2004 року у м. Києві.

Договірні Сторони уклали дану Угоду прагнучи удосконалювати співробітництво в галузі правової допомоги.

Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким самим правовим захистом своїх особистих і майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони.

Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно та безперешкодно звертатися до органів юстиції другої Договірної Сторони, до компетенції яких належать цивільні справи і захищати у цих органах свої права на таких самих умовах, як і громадяни іншої Договірної Сторони.

При застосуванні положень цього Договору центральний орган України користуватиметься українською мовою, а центральний орган Республіки Болгарія - болгарською мовою. Прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються засвідченим перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони. Відповідь на прохання про правову допомогу та додані документи складаються мовою запитуваної Договірної Сторони.

Органами юстиції визнаються органи Договірних Сторін, які мають право приймати рішення та здійснювати відповідні дії передбачені умовами даної Угоди. Центральним органом в Україні є Міністерство юстиції України, центральним органом у Республіці Болгарія - Міністерство юстиції Республіки Болгарія.

Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони звільняються від сплати державного мита та інших судових витрат на тих же підставах і в тому ж обсязі, що і власні громадяни останньої.

Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом здійснення окремих процесуальних дій:
- складання, направлення та вручення документів;
- проведення експертиз, допиту сторін, свідків, експертів та інших учасників процесу;
- виконання рішень органів юстиції.

В Угоді наведено перелік вимог, які висуваються Договірними Сторонами до Прохання особи яка має бажання отримати правову допомогу.

У виконанні прохання про надання правової допомоги може бути відмовлено, якщо запитувана Договірна Сторона дійде висновку, що таке виконання може зашкодити її суверенітетові чи безпеці або суперечить її законодавству.

Положення цього Договору не обмежують права Договірних Сторін вручати також через свої дипломатичні представництва або консульські установи судові та інші документи власним громадянам за умови, що не будуть застосовані примусові заходи.

Договірні Сторони надсилають одна одній за клопотанням безплатно і без перекладу документи про цивільний стан, про освіту, стаж роботи та інші документи, що стосуються особистих або майнових прав та інтересів громадян.

Кожна з Договірних Сторін несе усі витрати, пов'язані з наданням правової допомоги на своїй території, за винятком надмірних витрат.

У визнанні та наданні дозволу на виконання рішення може бути відмовлено, якщо:
1) справа належить до виключної компетенції органів юстиції Договірної Сторони на території якої рішення повинно бути визнане та виконане;
2) відповідач у справі був позбавлений можливості захисту своїх прав, а у випадку недієздатності або обмеженої дієздатності - належного представництва;
3) на території запитуваної Договірної Сторони по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже було постановлено рішення, яке набрало законної сили, або є визнане і надано дозвіл на виконання рішення органу юстиції третьої держави, або якщо органом юстиції цієї Договірної Сторони раніше було порушено справу по цьому ж спору;
4) пропущено передбачений законодавством запитуваної Договірної Сторони строк пред'явлення рішення до виконання.

Рішення органів юстиції однієї Договірної Сторони, визнані відповідно до цього Договору на території іншої Договірної Сторони, мають таку ж силу, як і рішення, постановлені органами юстиції іншої Договірної Сторони.

Договір підлягає ратифікації та набуде чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами.

Договір укладається на невизначений строк. Кожна з Договірних Сторін може денонсувати його шляхом письмового повідомлення дипломатичними каналами. Договір втрачає чинність через 6 місяців від дати отримання такого повідомлення.


Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору