Закон України

“Про поштовий зв'язок”

Дата набуття чинності:
31 жовтня 2001 року

Цей Закон регулює відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку. Відповідно до Закону послуги поштового зв'язку надаються операторами поштового зв'язку на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Національний оператор забезпечує надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закон визначає засади державного регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку (ст.9), компетенцію органів виконавчої влади у цій сфері (ст.8) та повноваження органів місцевого самоврядування (ст.12).

Відповідно до Закону у сфері надання послуг поштового зв'язку застосовується єдиний обліково-звітний час, що діє в Україні, та вживається українська мова. Питання про застосування мов у міжнародному поштовому зв'язку вирішується відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Питання охорони таємниці інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку висвітлюється в ст.6 Закону.

Закон також визначає засади тарифного регулювання у сфері надання послуг поштового зв'язку ( ст.9), стандартизації і сертифікації засобів поштового зв'язку (ст.10), функціонування мереж поштового зв'язку в умовах воєнного чи надзвичайного стану або надзвичайних ситуацій (ст.20).

Права та обов'язки операторів визначаються в ст.17 Закону, а права та обов'язки користувачі - в ст.19 Закону.

За порушення законодавства у сфері надання послуг поштового зв'язку оператори несуть відповідальність згідно із ст.18 Закону.

Крім того в Законі визначаються особливості використання засобів поштового зв'язку (ст.23), економічні основи діяльності операторів (ст.24), засади міжнародного співробітництва (ст.27).
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору