Закон України

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства”

Дата набуття чинності:
7 травня 2008 року

Законом встановлено внести зміни до статті 52 Кодексі України про адміністративні правопорушення (надалі – Кодекс), якими передбачено, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень).

Згідно змін, які вносяться до статті 53 Кодексу, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 425 гривень) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень).

Законом встановлено статтю 53-2 Кодексу викласти в новій редакції, якою передбачено, що перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 340 гривень).

Кодекс доповнено новою статтею 53-3, згідно якої зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 850 гривень).

Статтю 54 Кодексу встановлено викласти в новій редакції, відповідно до якої порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень). Передбачено також, що непроведення рекультивації порушених земель тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 гривень) і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 гривень).

Законом статтю 55 Кодексу також встановлено викласти в новій редакції, згідно якої відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 340 гривень) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 гривень).

Вносяться зміни до статті 56 Кодексу, якими передбачено, що знищення громадянами межових знаків меж землекористувань тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 гривень).

Вносяться зміни й до статті 188-5 Кодексу. Відповідно до цих змін невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 гривень) і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 гривень).

Статтю 238-1 Кодексу встановлено викласти в новій редакції, якою передбачено, що органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (статті 52-56 та 188-5 Кодексу). При цьому від імені вищезазначених органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель і його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і їх заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель і державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

Змінами до частини 2 статті 255 Кодексу встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення має право складати, в тому числі, громадський інспектор з контролю за використанням та охороною земель (статті 52 - 53-1, 53-3 Кодексу).

Згідно змін до статті 259 Кодексу, у разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідні зміни Законом внесено й до частини 1 статті 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”.

Згідно змін до статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено, що:
  • межа земельної ділянки – це умовна замкнена ламана лінія, що розмежовує земельні ділянки;
  • межовий знак – це спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
  • самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору