Закон України

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів”

Дата набрання чинності:
       22 липня 2005 року

Законом внесено зміни до Кодексу торгівельного мореплавства України (статті 218 та 383), у відповідності до яких недотримання сторонами досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до суду в порядку, встановленому законом. Також встановлюється, що до вчинення перевізнику вантажу позову, що виникає з морського перевезення вантажу, заявлення йому претензії є можливим, а не обов'язковим, як це передбачено в нині діючій редакції.

Також внесено зміни до підпункту 12.4.2 пункту 12.4 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у відповідності до яких, у разі, коли за висновком відповідного уповноваженого органу обставини непереборної сили, стихійного лиха носять тимчасовий характер і не впливають на дієспроможність дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор може (у діючій редакції - зобов'язаний) надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості.

Законом внесено зміни і до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", згідно з якими сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю (крім іншого) у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, або коли позов подано недієздатною особою. Положення, згідно з яким сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах, або якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розв'язання спору і можливість застосування цього порядку втрачено, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету пропонується виключити.

З Господарського кодексу України виключено положення, у відповідності до якого у разі порушення встановлених строків розгляду претензії або залишення її без відповіді суд при вирішенні господарського спору стягує в доход держави з винної особи штраф у розмірі, встановленому законом. Також вказується, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим (а не обов'язковим, як в діючій редакції) є пред'явлення йому претензії.

У Господарський процесуальний кодекс внесено зміни, у відповідності до яких сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Виключаються положення, згідно яких:

  • спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання;

  • справи за заявою прокурора чи його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.

Законом виключено статтю 9 "Відповідальність за порушення строків розгляду претензії" та частина 2 статті 24 "Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача" Господарського процесуального кодексу, у відповідності до якої клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача може бути задоволено за умови вжиття щодо нього заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 "Основні положення досудового врегулювання господарського спору" цього Кодексу. Залучення до участі у справі відповідача з ініціативи господарського суду може здійснюватися незалежно від додержання порядку досудового врегулювання спору.

Також Закон вніс і інші зміни, направлені на те, щоб ліквідувати обов'язковість досудового врегулювання спору.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору