Закон України

„Про ратифікацію Додаткового протоколу
до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією”

Дата набуття чинності:
19 листопада 2006 року

Законом ратифіковано Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, підписаний від імені України 15 травня 2003 року в м. Страсбурзі (надалі - Протокол).

Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією підписана від імені України 27 січня 1999 року в м. Страсбурзі (надалі - Конвенція). Закон України щодо ратифікації цієї Конвенції був прийнятий 18 жовтня 2006 року, але на сьогоднішній день не набув чинності.

Статтею 2 Протоколу передбачається, що кожна держава-член Ради Європи та інша держава, яка підписала цей Протокол (надалі - Сторони) вживатиме таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для встановлення у своєму національному законодавстві кримінальної відповідальності за умисне обіцяння, пропонування чи надання будь-якою особою прямо чи опосередковано будь-якої неправомірної переваги арбітру, який здійснює свої функції відповідно до арбітражного законодавства такої Сторони, для нього особисто чи для інших осіб, з метою заохочення його до виконання чи невиконання своїх функцій.

В статті 3 Протоколу визначається, що Кожна Сторона вживатиме таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для встановлення у своєму національному законодавстві кримінальної відповідальності за умисне вчинення вимагання чи одержання арбітром, який здійснює свої функції відповідно до арбітражного законодавства такої Сторони, прямо чи опосередковано будь-якої неправомірної переваги, для нього особисто чи для інших осіб, або прийняття пропозиції чи обіцянки надання такої переваги з метою виконання чи невиконання ним своїх функцій.

Зокрема передбачено, що кожна Сторона вживатиме таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для встановлення у своєму національному законодавстві кримінальної відповідальності за дії, згадані у статтях 2 і 3 Протоколу, якщо вони вчиняються:
  • особою, яка виконує функції присяжного засідателя в рамках судової системи такої Сторони;
  • арбітром, який здійснює свої функції відповідно до арбітражного законодавства будь-якої іншої держави;
  • особою, яка виконує функції присяжного засідателя в рамках судової системи будь-якої іншої держави.

Відповідно до статті 7 Протоколу контроль за виконанням його положень Сторонами здійснює Група держав проти корупції (ГРЕКО).

Передбачено, що положення Конвенції застосовуються настільки, наскільки вони є сумісними з Протоколом. Крім того, встановлено, що якщо Сторона зробила заяву відповідно до статті 36 Конвенції, вона може зробити подібну заяву щодо статей 4 і 6 Протоколу під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання.

Згідно статті 10 Протокол відкрито для підписання державами, які підписали Конвенцію. Такі держави можуть висловити свою згоду на його обов'язковість для них шляхом:
  • підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або
  • підписання із застереженням щодо ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям чи затвердженням.

Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження Протоколу здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

Встановлено, що для будь-якої держави, що висловлюватиме свою згоду на обов'язковість для неї Протоколу після набуття ним чинності, Протокол набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати висловлення нею своєї згоди про обов'язковість для неї Протоколу. Крім того, передбачено, що держава, яка підписала цей Протокол, не може ратифікувати, прийняти або затвердити його без одночасного чи попереднього висловлення своєї згоди на обов'язковість для неї Конвенції.

Статтею 12 Протоколу передбачено, що будь-яка держава або Європейське Співтовариство під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання може визначити територію (території), до якої застосовуватиметься цей Протокол.

Відповідно до статті 13 Протоколу будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати Протокол шляхом повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради Європи. Така денонсація набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем. При цьому денонсація Конвенції автоматично приводить до денонсації цього Протоколу.

Передбачається, що Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави-члени Ради Європи та будь-яку державу або Європейське Співтовариство, що приєдналися до Протоколу, про:
  • будь-яке підписання цього Протоколу;
  • здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття, затвердження чи приєднання;
  • будь-яку дату набуття чинності Протоколом;
  • будь-яку заяву чи будь-яке застереження;
  • будь-яку іншу дію, будь-яке повідомлення або інформацію, що стосується цього Протоколу.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору