Закон України

Про автомобільний транспорт

Дата набуття чинності:
11 травня 2001 року

Згідно з Законом України „Про автомобільний транспорт” (далі - Закон) визначає засади організації та експлуатації автомобільного транспорту. Автомобільний транспорт загального користування як підгалузь галузі транспорту покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали, вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти. Автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального користування. Автомобільні транспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до відомчого автомобільного транспорту. Автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до індивідуального автомобільного транспорту.

Основними функціями державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є:
- формування ринку послуг, контроль за виконанням законодавства;
- нормативно-правове регулювання з питань автомобільного транспорту;
- ліцензування діяльності перевізників, стандартизація і сертифікація;
- організація та контроль автомобільних перевезень;
- тарифна, інноваційна та інвестиційна політика, тощо.

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації. Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через свої територіальні органи, службу міжнародних автомобільних перевезень та урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті.

Державна система стандартизації на автомобільному транспорті спрямована на:
- реалізацію єдиної технічної політики;
- взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію;
- економію всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників діяльності;
- забезпечення обороноздатності та мобілізаційної готовності держави, тощо.

Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Ліцензування на автомобільному транспорті загального користування спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Тарифна політика на автомобільному транспорті загального користування повинна задовольняти підприємницький інтерес, розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних зразків автомобільних транспортних засобів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, його територіальні органи, у тому числі служба міжнародних автомобільних перевезень, та урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті, а також інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до закону. При виявленні порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт територіальні органи центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту мають право не пізніше десяти робочих днів з дня виявлення цього порушення внести припис про усунення порушення, застосувати відповідно до цього Закону фінансові санкції, тощо.

Розвиток автомобільного транспорту загального користування забезпечується підтримкою органів державної влади шляхом створення умов для:
- надання соціально значущих його послуг;
- придбання автомобільних транспортних засобів та засобів їх технічного обслуговування;
- стимулювання розвитку ринку його послуг.

До персоналу автомобільного транспорту загального користування належать працівники, які безпосередньо здійснюють надання послуг автомобільного транспорту загального користування. Трудові відносини персоналу автомобільного транспорту загального користування регулюються трудовим законодавством, у тому числі положенням про дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Автомобільні транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на пасажирські, вантажні, вантажопасажирські автомобілі, причепи. Автомобільні транспортні засоби повинні відповідати таким вимогам:
- не загрожувати безпеці осіб, які ними користуються, або іншим учасникам руху;
- не спричиняти нищення доріг та їх облаштування;
- не спричиняти радіоелектричних перешкод вище встановленого рівня, тощо.

До інфраструктури автомобільних шляхів сполучення належать: автомобільні дороги, автовокзали, автостанції, зупинки автобусних маршрутів загального користування, майданчики для розвороту і відстою автобусів у початкових і кінцевих пунктах маршрутів, стоянки таксі, вантажні термінали, вантажні автомобільні станції, контейнерні пункти, об'єкти дорожнього сервісу. До об'єктів дорожнього сервісу, призначених для надання послуг перевізникам, водіям та пасажирам, належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, пункти громадського харчування, зв'язку та медичної допомоги.

Послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування поділяються на автобусні, таксі та вантажопасажирські перевезення пасажирів та багажу. Пільгові перевезення осіб, які відповідно до законодавства користуються такими правами, здійснюються пасажирськими перевізниками усіх форм власності та підпорядкування. Пасажирському перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Документами на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування є:
- для пасажирського перевізника - ліцензія, договір із замовником на перевезення пасажирів, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах;
- для водія автобуса - посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, квитково-обліковий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, дозвіл замовника на перевезення;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі і на перевезення багажу.

Статті 39 - 43 Закону визначають основні права та обов'язки водія автобуса, таксі при перевезенні пасажирів, засади діяльності пасажирського перевізника, відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з власниками автовокзалів, автостанцій, вимоги до пасажирського перевізника.

Статті 44 - 47 Закону присвячені порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, вимогам до пасажирських перевізників, які допускаються до участі в конкурсі, визначенню переможця такого конкурсу.

Глава 11 Закону висвітлює питання організації туристичних перевезень та перевезень пасажирів на замовлення, встановлює загальні засади перевезень пасажирів на таксі та вимоги до таких перевезень.

Глава 12 Закону визначає особливості договору про перевезення пасажира автомобільним транспортом, основні права та обов'язки пасажира та пасажирського перевізника.

Розділ третій Закону встановлює загальні положення внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, засади діяльності вантажного перевізника та вимоги до нього, особливості договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування та права та обов'язки сторін за таким договором.

Розділ четвертий Закону присвячений організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, міжнародному співробітництву у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В Розділі п'ятому Закону містяться норми, які стосуються відповідальності перевізника,  суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, порядок розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору