Закон України

“Про транспорт”

Дата набуття чинності:
11 січня 1995 року

Закон України “Про транспорт” визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту. При цьому, він не поширюється на транспорт, що здійснює перевезення тільки на території підприємств.

Єдина транспортна система України складається з:
транспорту загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);
промислового залізничного транспорту;
відомчого транспорту;
трубопровідного транспорту;
шляхів сполучення загального користування.

Закон визначає:
склад залізничного транспорту та які землі належать до земель залізничного транспорту;
склад морського транспорту та які землі належать до земель морського транспорту;
склад річкового транспорту та які землі належать до земель річкового транспорту;
склад автомобільного транспорту та які землі належать до земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства;
склад авіаційного транспорту та які землі належать до земель авіаційного транспорту;
склад міського електротранспорту та які землі належать до земель міського електротранспорту;
склад відомчого транспорту.

Закон встановлює порядок взаємовідносин підприємств транспорту загального користування з органами влади і місцевого самоврядування. Передбачається встановлення ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту.

Визначаються права та обов'язки підприємств транспорту, їх відповідальність.

Державне управління в галузі транспорту здійснюють:
Міністерство транспорту України;
місцеві ради;
інші спеціально уповноважені органи.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору