Закон України

“Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України”

Дата набуття чинності:
15 грудня 2013 року

Закон доповнює Кримінальний кодекс України двома новими статями.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України (нова стаття 96-1 Кримінального кодексу України).

Відповідно до нової статті 96-2 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
  • одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
  • призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
  • були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
  • були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Законом передбачено застосування спеціальної конфіскації за вчинення таких злочинів:
  • зловживання владою або службовим становищем (стаття 364 Кримінального кодексу України);
  • службове підроблення (стаття 366 Кримінального кодексу України);
  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу України);
  • незаконне збагачення (стаття 368-2 Кримінального кодексу України);
  • пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369 Кримінального кодексу України);
  • зловживання впливом (стаття 369-2 Кримінального кодексу України).

Частину 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України Закон викладає у новій редакції. Відповідно до цієї нової редакції питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання. При цьому:
  • гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);
  • гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;
  • майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;
  • майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
  • гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
  • гроші, цінності та інше майно, які одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;
  • документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Закон доповнює статтю 100 Кримінального процесуального кодексу України двома новими частинами, відповідно до яких:
  • під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави;
  • у разі якщо власник (законний володілець) вищезазначених грошей, цінностей та іншого майна, був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про їх незаконне використання, він має право вимагати повернення належного йому майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна.

У зв’язку із вищезазначеним Закон також вносить відповідні зміни до статей 91, 167, 169, 170, 172, 174, 374 Кримінального процесуального кодексу України.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору