Закон України

“Про приватизацію державного майна”

Дата набуття чинності:
15 березня 1992 року

Закон був викладений у новій редакції 19 лютого 1997 року.

Відповідно до Закону приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями. Приватизація здійснюється з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Об'єктами приватизації є:
  • майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є цілісними майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;
  • об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
  • акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Суб'єктами приватизації є:
  • державні органи приватизації;
  • покупці (їх представники);
  • посередники.

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Не можуть бути покупцями об'єктів приватизації:
  • юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
  • органи державної влади;
  • працівники державних органів приватизації.

Згідно статті 11 Закону порядок приватизації державного майна передбачає:
  • опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;
  • прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;
  • опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
  • проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується;
  • затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію .

Приватизація державного майна здійснюється шляхом:
  • продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;
  • продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;
  • продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства;
  • викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями.

Розділ ІІІ присвячений фінансовим відносинам приватизації.

Стаття 25 Закону встановлює пільги працівникам підприємств, що приватизуються.

При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Також Законом встановлюється відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору