Закон України

Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

Дата набуття чинності
1 січня 2001 року

Закон гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до управління соціального захисту населення за місцем проживання.

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:
- інвалідам з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з дитинства II групи - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з дитинства III групи - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму. Розмір прожиткового мінімуму визначається у відповідності до положень Закону України "Про прожитковий мінімум" на відповідний рік.

Закон визначає розмір надбавок, які надаються особам, що здійснюють нагляд за інвалідами з дитинства. Розмір надбавки залежить від вікової групи дитини інваліда, та групи її інвалідності.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.

Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей-інвалідів. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.

Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені органами соціального захисту населення строки. Суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом строку переогляду.

У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 18 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги. Допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою.

Покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору