Закон України

Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві

Дата набуття чинності:
12 жовтня 2004 року

Законом України „Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві” ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві (далі - Конвенція), прийняту 25 червня 1969 року.

Кожний член Міжнародної організації праці, щодо якого ця Конвенція є чинною, зобов'язаний мати систему інспекції праці в сільському господарстві. Система інспекції праці в сільському господарстві застосовується до сільськогосподарських підприємств, на яких працюють працівники за наймом або учні, незалежно від виду їхньої винагороди і типу, форми або тривалості їхнього трудового договору. Будь-який член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може в заяві, що супроводжує ратифікацію, взяти на себе зобов'язання поширювати свою систему інспекції праці в сільському господарстві також на одну або кілька наступних категорій осіб, які працюють на сільськогосподарських підприємствах:
- орендатори, які не використовують найману працю, здольники та сільськогосподарські працівники аналогічних категорій;
- особи, які беруть участь у колективному господарстві, як, наприклад, члени кооперативу;
- члени сім'ї керівника сільськогосподарського підприємства згідно з визначенням національного законодавства.

Система інспекції праці в сільському господарстві має такі функції:
- забезпечувати застосування положень законодавства в галузі умов праці та захисту працівників на роботі, як, наприклад, положень про робочий час, заробітну плату, щотижневий відпочинок і відпустки, безпеку праці, охорону здоров'я і побутове обслуговування, використання праці жінок, дітей і підлітків, та щодо інших подібних питань в тій мірі, в якій контроль за дотриманням зазначених положень накладено на інспекторів праці;
- надавати підприємствам і працівникам технічну інформацію та консультації щодо найбільш ефективних засобів дотримання законоположень;
- інформувати компетентний орган влади щодо недоліків або зловживань, які не підпадають під дію існуючих законоположень, і надавати їм пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

До складу персоналу, інспекції можуть призначатися як чоловіки, так і жінки. В разі необхідності на інспекторів-чоловіків та інспекторів-жінок можуть відповідно покладатися специфічні завдання.

Компетентний орган влади вживає відповідних заходів для того, щоб сприяти ефективному співробітництву між службою інспекції праці в сільському господарстві, з одного боку, та урядовими службами, а також громадськими або визнаними установами, які здійснюють аналогічну діяльність, з іншого боку. В разі необхідності компетентний орган влади може або доручати відповідним урядовим службам чи громадським установам виконання деяких функцій з інспекції праці на регіональному або місцевому рівні в порядку допоміжної роботи, або залучати ці служби чи установи до виконання цих функцій за умови, що це не завдасть шкоди застосуванню принципів, встановлених цією Конвенцією.

Компетентний орган влади вживає необхідних заходів для того, щоб у розпорядженні інспекторів праці в сільському господарстві були місцеві бюро, розташовані з урахуванням географічного положення сільськогосподарських підприємств та існуючих засобів зв'язку, обладнані відповідно до потреб інспекційної служби і доступні в міру можливості для всіх заінтересованих осіб та транспортні засоби, необхідні для здійснення їхніх функцій в разі, якщо немає відповідних засобів громадського транспорту.

Інспектори праці, забезпечені документами, які засвідчують їхні повноваження, мають право на:
- безперешкодний доступ без попереднього повідомлення і в будь-який час дня або ночі в будь-яке місце роботи, яке підлягає інспектуванню;
- відвідання в денний час усіх приміщень, що їх вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспектуванню;
- здійснення контролю, перевірки або розслідування, що їх вони можуть вважати необхідними, щоб переконатися в тому, що законоположення суворо дотримуються.

Інспектори праці в сільському господарстві повинні інформувати щодо нещасних випадків на виробництві та щодо професійних захворювань у сільськогосподарському секторі в тих випадках і таким чином, як це приписано національним законодавством. Інспектори праці беруть участь в міру можливості в будь-якому розслідуванні на місці причин найбільш серйозних нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, особливо коли вони відбуваються з кількома працівниками або мають смертельний наслідок.

За умови дотримання винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці в сільському господарстві:
- забороняється мати прямий або непрямий інтерес у справах підприємств, які знаходяться під їхнім контролем;
- ставиться за обов'язок, під загрозою відповідних санкцій або дисциплінарних заходів, не розголошувати, навіть після уходу з посади, виробничі або комерційні таємниці або ж виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитись під час здійснення своїх функцій;
- приписується вважати абсолютно конфіденційним джерело всякої скарги на недоліки, небезпеки в трудових операціях, чи порушення законоположень і не повідомляти роботодавцю чи його представнику про те, що інспекційне відвідання було зроблене у зв'язку з отриманням такої скарги.

Особи, які порушують законоположення або ухиляються від дотримання законоположень, здійснення яких покладене на інспекторів праці в сільському господарстві, негайно піддаються судовому або адміністративному переслідуванню без попереднього повідомлення. Однак національне законодавство може передбачати винятки щодо таких випадків, коли повинне робитися попереднє повідомлення про те, щоб виправити становище або вжити запобіжних заходів. Інспектори праці мають право самі вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати поради замість того, щоб порушувати чи рекомендувати порушувати переслідування.

Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, направленим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і в річний термін після закінчення цього десятирічного періоду не скористується своїм правом на денонсацію, буде зв'язаний на наступний період в десять років і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору