Друкувати   Шрифт: або Ctrl + mouse wheel
Закон України

Про трубопровідний транспорт

Дата набуття чинності:
15 червня 1996 року

Закон України „Про трубопровідний транспорт” (далі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту. Дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку, виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування. Особливості застосування цього Закону щодо функціонування промислового трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Систему трубопровідного транспорту України становлять магістральний трубопровідний транспорт та промисловий трубопровідний транспорт.

Суб'єктами правового регулювання відносин у галузі трубопровідного транспорту є юридичні і фізичні особи, діяльність яких безпосередньо стосується:
- оборони держави;
- експлуатації трубопроводів;
- забезпечення безпеки на трубопровідному транспорті;
- зовнішньоекономічних відносин у сфері трубопровідного транспорту, інше.

Основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є:
- забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту;
- додержання екологічної безпеки трубопровідного транспорту;
- сприяння міжнародному співробітництву у сфері трубопровідного транспорту, інше.

Магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. Приватизація, а також зміна власності державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту забороняється. Зміна форм власності промислового трубопровідного транспорту здійснюється згідно з чинним законодавством.

Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства України. На особливий період безпосереднє керівництво підприємствами трубопровідного транспорту та контроль за їх діяльністю забезпечуються органами Міністерства оборони України.

Контроль у сфері трубопровідного транспорту спрямовується на забезпечення додержання вимог законодавства про трубопровідний транспорт органами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та видів діяльності і громадянами. Державний контроль у сфері трубопровідного транспорту здійснюється відповідними міністерствами та відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами, а також представницькими органами та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виникають у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту регулюється актами законодавства України, що регламентують зовнішньоекономічні відносини.

Діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії) і підлягає обов'язковій сертифікації. Ліцензії видаються уповноваженими на те центральними органами державної виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту мають право:
контролювати виконання робіт, визначених Правилами охорони магістральних трубопроводів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
на пріоритетне забезпечення на їх вимогу матеріально-технічними ресурсами в необхідних обсягах, асортименті та належної номенклатури через систему державного замовлення;
на енергозабезпечення об'єктів трубопровідного транспорту за першою категорією надійності, інше.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати:
приймання в експлуатацію об'єктів, побудованих без порушень будівельних норм і правил;
відшкодування власникам землі і землекористувачам заподіяної шкоди під час ліквідації аварій і проведення ремонту;
охорону об'єктів трубопровідного транспорту, інше.

Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт несуть особи, винні у:
- недотриманні вимог Правил охорони магістральних трубопроводів;
- допущенні браку в процесі випуску неякісних будівельних та конструкційних матеріалів, комплектуючого обладнання об'єктів трубопровідного транспорту;
- недотриманні правил безпеки підприємствами трубопровідного транспорту, в тому числі екологічної безпеки;
- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль і нагляд;
- невиконанні погоджених планів взаємодії під час здійснення робіт в умовах надзвичайного стану, інше.