Закон України

„Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”

Дата набуття чинності:
6 липня 2000 року

Згідно Закону право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Стаття 4 Закону встановлює порядок надання державної соціальної допомоги. Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до органу праці та соціального захисту населення за місцем його проживання або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Стаття 7 Закону передбачає випадки обмеження права на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї державними підприємствами зв'язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім'ї в банку.

Покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору