Закон України

„Про Державну програму приватизації”

Дата набуття чинності
22 червня 2000 року

Цей Закон затверджує Державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки. Вона діє до затвердження Верховною Радою України чергової Державної програми приватизації.

Одночасно цей Закон вносить зміни до Закону „Про приватизацію державного майна”. Відповідно до них:
- Державна програма приватизації (далі – Програма) визначає цілі, пріоритети та умови приватизації. Вона розробляється Фондом державного майна України і затверджується один раз на три роки Верховною Радою України шляхом прийняття закону України. Програма вноситься на розгляд Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на відповідний рік;
- Програма затверджується не пізніше як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року. Програма діє до затвердження чергової Державної програми приватизації;
- пропозиції про внесення змін до Державної програми приватизації щодо кількості об'єктів, які підлягають приватизації, та уточнення завдань щодо надходження коштів до Державного бюджету України подаються до Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на наступний бюджетний рік.

Закон містить текст затвердженої Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки. Програма визначає способи:
  • приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим;
  • відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації.

Для раціонального та ефективного застосування способів приватизації Програма встановила класифікацію об'єктів приватизації:
  • група А – цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси;
  • група В – цілісні майнові комплекси підприємств з середньообліковою чисельністю працюючих понад 100 осіб та вартість основних фондів яких достатня для формування статутних фондів ВАТ; акції ВАТ, випуск яких зареєстрований або продаж акцій яких розпочався до набрання чинності цією Програмою (крім підприємств групи Г); акції ВАТ, створених на базі підприємств агропромислового комплексу, в разі, якщо вартість основних фондів достатня для формування статутного фонду ВАТ.
  • група Г – цілісні майнові комплекси підприємств або пакети акцій ВАТ, що на момент прийняття рішення про приватизацію займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
  • група Д – об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти;
  • група Е – акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за кордоном;
  • група Ж. – незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України ”Про приватизацію державного майна”.

Фонд державного майна України (далі - Фонд) здійснює приватизацію державного майна на засадах індивідуальної приватизації.

До прийняття рішення про приватизацію Фонд та органи, уповноважені управляти державним майном, здійснюють передприватизаційну підготовку:
  • державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, мають у своєму складі відокремлені виробництва, розвинену соціальну інфраструктуру, майно, що не підлягає приватизації, структурні підрозділи, які реалізують аналогічні види товарів (робіт, послуг);
  • відкритих акціонерних товариств (ВАТ), створених у процесі корпоратизації.

Програма визначає, яким чином визначається ціна об’єктів приватизації.

При приватизації враховуються вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за їх дотриманням цих вимог здійснює Антимонопольний комітет України.

Програма встановлює способи та порядок:
1. Приватизації об’єктів груп А. Продаж об'єктів цієї групи здійснюється відповідно до Закону України ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та цією Програмою. Покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).
За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на термін не менш як 10 років.

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію об'єктів групи А, які створюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежилих приміщень, об'єктів, щодо яких знято заборону на приватизацію у встановленому законом порядку, та інших об'єктів групи А, які не були приватизовані.

У разі якщо державний орган приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна, державний орган приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах. При цьому договір оренди зберігає свою силу для нового власника. Продаж орендованих нежилих приміщень, будівель та споруд незалежно від відомчого підпорядкування здійснюється шляхом приватизації відповідно до законодавства України.

Майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у результаті ліквідації державного підприємства за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, передається ліквідаційною комісією до відповідного державного органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі в порядку, що встановлюється Фондом. Акт приймання-передачі підписується головою ліквідаційної комісії, створеної цим органом, і представником державного органу приватизації. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах.

Майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням господарського суду, у разі якщо господарський суд виніс ухвалу про його ліквідацію, передається ліквідаційною комісією до відповідного державного органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі у порядку, що встановлюється Фондом.

Акт приймання-передачі майна ліквідованого підприємства підписується ліквідатором та представником державного органу приватизації. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах.

Приватизація готелів, об'єктів санаторно-курортних закладів та будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах, здійснюється у порядку, встановленому Законом України ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” з урахуванням таких особливостей:
  • оцінка вартості майна здійснюється експертним шляхом;
  • продаж об'єктів здійснюється переважно на аукціонах, за конкурсами;
  • закріплення акцій у державній власності в планах приватизації (розміщення акцій) об'єктів не передбачається.

2. Державні органи приватизації протягом 2000 року пропонують до продажу непродані акції об'єктів груп Б, В (віднесених до таких груп відповідно до Державної програми приватизації на 1998 рік), продаж акцій яких здійснювався з 1995 по 1999 роки включно, для забезпечення продажу 100 відсотків шляхом пропозиції зазначених акцій на організаційно оформлених ринках цінних паперів у встановленому порядку. У разі якщо ці пакети не будуть продані, державний орган приватизації пропонує їх для викупу акціонерам, які придбали акції відповідних ВАТ на пільгових умовах, за кошти за ціною на рівні половини номінальної вартості акцій. У разі відмови від придбання зазначених акцій, державний орган приватизації вносить на загальні збори акціонерів питання про зменшення статутного фонду та анулювання таких акцій відповідно до статей 32, 39 Закону України ”Про господарські товариства”.

Державні органи приватизації здійснюють продаж 100 відсотків акцій ВАТ, створених на базі об'єктів групи В, приватизацію яких розпочато до 2000 року.

3. Об'єкти групи Г, крім цілісних майнових комплексів, підлягають приватизації шляхом продажу акцій ВАТ з врахуванням таких особливостей:
1) продажу підлягає контрольний пакет акцій ВАТ.
Контрольний пакет акцій – це пакет акцій розміром більш ніж 50 відсотків статутного фонду ВАТ, який дає можливість юридичній або фізичній особі здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб'єкта господарювання;
2) продаж контрольного пакета акцій здійснюється за конкурсом, на відкритих торгах без визначення державним органом приватизації інвестиційних зобов'язань покупця. Переможцем визначається учасник конкурсу, який запропонував найвищу ціну за пакет акцій. Під час проведення конкурсу, відкритих торгів учасник конкурсу може подати пропозицію про внесення ним інвестиції в розмірі, необхідному для реалізації запропонованої ним концепції розвитку підприємства. Для продажу може пропонуватися блок пакетів акцій підприємств різних груп, якщо це підвищує ефективність впливу промислового інвестора на структурну перебудову відповідного ринку, економіки регіону тощо;
3) умовами конкурсу можуть визначатися зобов'язання держави щодо сприяння реструктуризації заборгованості ВАТ та щодо передачі в управління переможцю конкурсу пакета акцій, закріпленого у державній власності, або його частини, а також інші умови;
4) продаж здійснюється у визначені Фондом терміни виходячи з кон'юнктури ринку;
5) для учасників конкурсу, відкритих торгів з продажу контрольного пакета акцій Фондом можуть встановлюватися кваліфікаційні вимоги, які відповідають цілям та пріоритетам приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. При цьому покупцем контрольного пакета акцій підприємств інвестиційно привабливих галузей (паливно-енергетичного комплексу, металургійної, нафтохімічної промисловості, радіоелектроніки, авіаційного транспорту, машинобудування) може бути тільки промисловий інвестор;
6) до договору купівлі-продажу контрольного пакета акцій включається положення щодо права покупця на придбання пакета акцій, закріпленого у державній власності, в разі прийняття рішення про його продаж. Зазначене право покупець може реалізувати за умови виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу. При цьому ціна пакета визначається на підставі ринкової вартості акцій;
7) особи (зазначені в пп. 1 п. 60 Державної програми приватизації) за їх бажанням можуть передати Фонду акції, придбані ними на пільгових умовах, для їх продажу разом з контрольним пакетом акцій, який є у державній власності і продається Фондом. Після продажу пакета акцій зазначені особи одержують кошти за акції за ціною, яка склалася на конкурсі. Повернення коштів здійснюється відповідно до порядку, встановленого Фондом;
8) у разі якщо особи (зазначені в пп. 1 п. 60 Державної програми приватизації) відмовилися від придбання акцій на пільгових умовах, акції, призначені відповідно до плану приватизації, (розміщення акцій) для пільгового продажу, включаються Фондом до пакета акцій, який пропонується для продажу;
9) для кожного підприємства, що підлягає приватизації, або групи таких підприємств здійснюється інформаційна підтримка у засобах масової інформації, визначених Фондом;
10) у разі закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція Фонд пропонує для продажу на конкурсі єдиним пакетом всі акції, непродані на момент прийняття рішення про його продаж за конкурсом. При цьому переможцю конкурсу за його бажанням може бути передано в управління пакет акцій, закріплений у державній власності, або його частина, якщо таке зобов'язання держави було визначено умовами конкурсу.

Для підвищення ефективності функціонування фондового ринку Фонд пропонує до продажу через організаторів торгівлі цінними паперами пакети акцій підприємств групи Г у розмірі до 5 відсотків статутного фонду цих підприємств, за винятком пакетів акцій, які підлягають продажу.

4. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі в статутних фондах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), здійснюється відповідно до установчих документів цих підприємств та в порядку, що визначається Фондом за погодженням з Антимонопольним комітетом України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Продаж цінних паперів, паїв, іншого майна, що є державною власністю і входить до складу майна підприємств, розташованих за кордоном, здійснюється з урахуванням установчих документів цих підприємств у порядку, що визначається Фондом за погодженням з Антимонопольним комітетом України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оцінка вартості об'єктів групи Е, незалежно від способу продажу, здійснюється експертним шляхом. Якщо пакет акцій або розмір частки (паю) становить менш як 10 відсотків статутного фонду господарського товариства та (або) має номінальну вартість, меншу ніж 5000 гривень, оцінка здійснюється відповідно до Методики оцінки.

Приватизації часток (паїв) підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, може передувати передприватизаційна підготовка об'єкта відповідно до розділу III Державної програми приватизації, під час якої визначаються наявність та розмір державних часток (паїв), а також склад засновників (учасників) цих підприємств.

У разі відсутності згоди інших засновників (учасників) підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, на викуп державної частки (паю) за ціною (визначеною відповідно до п. 92 Державної програми приватизації) державна частка (пай) цього підприємства приватизується шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом та іншими конкурентними способами в порядку, встановленому законодавством України.

Акції (частки, паї), що належать державі в міжгосподарських підприємствах та в статутних фондах господарських товариств, створених на їх базі, приватизуються у порядку, що визначається Фондом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

5. Приватизація майна об'єктів, віднесених до групи Ж, здійснюється способами, передбаченими Державною програмою приватизації.

З метою збереження профілю діяльності зазначених об'єктів продаж їх здійснюється переважно за некомерційним конкурсом.

Продаж об'єктів групи Ж здійснюється у порядку, що встановлюється Фондом.

Вартість об'єктів групи Ж визначається відповідно до Методики оцінки.

У разі надання покупцем достатнього економічного обґрунтування в установленому Фондом порядку можливе перепрофілювання об'єктів без зміни їх призначення щодо надання соціальних послуг.

Органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи Ж, подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими державними адміністраціями щоквартально затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації. У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим.

Одночасно з поданням про включення до переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, об'єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта.

Рішення про приватизацію об'єктів групи Ж, – приймається державними органами приватизації на підставі заяв покупців або за власною ініціативою.

Підприємство, яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів об'єкт групи Ж, має першочергове право на викуп об'єкта за експертною оцінкою.

Розташовані у сільській місцевості об'єкти освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури, які не були передані у власність територіальних громад і утримуються за рахунок коштів підприємства, в разі відсутності заяв на приватизацію можуть бути передані безоплатно у власність цьому підприємству за умови збереження функціонального призначення зазначених об'єктів.

Об'єкти соціально-культурного призначення, які не функціонують більше трьох років або знаходяться в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані за погодженням з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.

Ініціатива щодо включення об'єктів групи Ж до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, які використовуються не за призначенням, передані в оренду або не функціонують, може виходити від державних органів приватизації, орендарів або підприємств, на балансі яких вони перебувають. Зазначена ініціатива погоджується з органами, уповноваженими управляти відповідним майном, і відповідними місцевими органами виконавчої влади.

У разі якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не надають згоди на приватизацію об'єктів групи Ж, зазначені органи повинні надати державному органу приватизації інформацію про джерела фінансування об'єкта та відповідні гарантії щодо надходження коштів.

У разі відсутності заяв на приватизацію об'єктів соціальної сфери протягом 30 календарних днів з дня опублікування переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, державний орган приватизації приймає рішення про повторний продаж таких об'єктів на аукціоні, за конкурсом. При цьому за погодженням з органами, уповноваженими управляти відповідним майном, може бути змінено умови продажу, включаючи зміну початкової ціни. Якщо після повторного аукціону, конкурсу заяв на приватизацію об'єкта не надійшло, державний орган приватизації приймає рішення про продаж індивідуально визначеного майна такого об'єкта.

Переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, затверджуються регіональними відділеннями Фонду.

6. Об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, а також за ініціативою органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, об'єкти незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації (далі - об'єкти незавершеного будівництва), приватизуються шляхом:
  • продажу на аукціоні, за конкурсом;
  • продажу під розбирання;
  • продажу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;
  • внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією в порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта.

Обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:
  • встановлення терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва;
  • заборона продажу об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію. У разі неможливості завершення будівництва в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання вищевказаних умов, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Земельні ділянки, відведені в установленому порядку для будівництва, за ініціативою покупця приватизуються разом з об'єктами незавершеного будівництва. Земельні ділянки, що не підлягають приватизації згідно із статтею 4 Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.

Іноземним юридичним особам, іноземцям, особам без громадянства, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям за участю іноземних юридичних осіб та іноземців, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, іноземним державам земельні ділянки надаються тільки в довгострокову оренду.

Для включення об'єкта незавершеного будівництва державної форми власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, органи, які здійснюють управління відповідними об'єктами незавершеного будівництва, обов'язково подають державним органам приватизації такі документи:
  • лист-пропозицію щодо приватизації відповідного об'єкта незавершеного будівництва;
  • погодження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, або витяг з плану приватизації (розміщення акцій) підприємства (ВАТ), до статутного фонду якого не був включений відповідний об'єкт незавершеного будівництва;
  • довідку про наявність та перелік проектно-кошторисної та технічної документації щодо об'єкта незавершеного будівництва, в разі потреби разом з проектно-кошторисною та технічною документацією;
  • документи про відведення земельної ділянки під об'єкт незавершеного будівництва, а у разі відсутності документа про відведення - пояснення про причини.

Державні органи приватизації повідомляють органи, які здійснюють управління об'єктами незавершеного будівництва, про включення відповідних об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у місячний термін з дня прийняття такого рішення.

У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва протягом 30 календарних днів з дня опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, державний орган приватизації приймає рішення про повторний продаж. При цьому може бути змінено умови продажу, включаючи зменшення початкової ціни.

Органи приватизації мають право прийняти рішення про проведення аукціону за методом зниження ціни лоту до придбання об'єкта. Порядок проведення аукціону за методом зниження ціни лоту встановлюється Фондом.

У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва, який повторно пропонується для продажу на аукціоні, за конкурсом або продажу іншими способами, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж об'єкта незавершеного будівництва під розбирання. Продаж об'єктів незавершеного будівництва під розбирання може бути визначений органом приватизації як самостійний спосіб приватизації без попередніх пропозицій для продажу іншими способами. Ціна продажу об'єкта незавершеного будівництва в разі його продажу під розбирання за рішенням державного органу приватизації може визначатися експертним шляхом.

Громадянам України та юридичним особам, зареєстрованим на території України, які відповідно до законодавства України є покупцями об'єктів незавершеного будівництва, після сплати ними 50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - 30 відсотків) вартості цих об'єктів може надаватися розстрочка платежу на термін до п'яти років (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - до 10 років). Кошти, що сплачуються в розстрочку, визначаються з урахуванням зміни ціни на дату внесення коштів за об'єкт незавершеного будівництва з урахуванням індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України.

Представник державного органу приватизації та власник приватизованого об'єкта незавершеного будівництва в п'ятиденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, а в разі надання розстрочки платежу - 50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - 30 відсотків) вартості цього об'єкта, підписують акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва.

У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва під розбирання державний орган приватизації приймає рішення про виключення такого об'єкта з переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та повертає його відповідному органу, який здійснював управління зазначеним об'єктом, для прийняття рішення про подальше використання.

Вартість об'єкта незавершеного будівництва для продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, а також для передачі до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією визначається за даними балансу без урахування суми індексації вартості об'єкта незавершеного будівництва, обчисленої за індексами, встановленими Державним комітетом статистики України.

Вартість земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах або його органами на місцях на підставі експертної оцінки. Кошти, одержані від продажу таких земельних ділянок, зараховуються до бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташовані приватизовані земельні ділянки.

Будівельні матеріали, які знаходяться на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва, або невстановлене устаткування, придбане для функціонування об'єкта після завершення будівництва, можуть бути продані на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і окремо. Початкова ціна продажу будівельних матеріалів та устаткування визначається згідно з Методикою оцінки.

У разі якщо в процесі підготовки до продажу будівельних матеріалів та устаткування надійшла заява від одного покупця, такі будівельні матеріали, устаткування можуть бути продані цьому покупцеві за початковою ціною.

У разі якщо після повторного оголошення про продаж будівельних матеріалів, устаткування від покупців не надійшло жодної заяви, питання про подальше використання таких будівельних матеріалів, устаткування розглядається органом виконавчої влади, до сфери управління яких належить відповідний об'єкт незавершеного будівництва.

 Органи, уповноважені управляти державним майном, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади щоквартально складають переліки об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, та передають їх відповідним державним органам приватизації.

Державні органи приватизації у тритижневий термін з дня отримання переліків приймають рішення щодо приватизації об'єктів незавершеного будівництва.

Місцевим органам виконавчої влади забороняється вимагати від покупців, з якими укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, виконання умов, не передбачених цим договором, у тому числі щодо будь-яких грошових стягнень або пайової участі в розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів.

7.  Способи продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації та корпоратизації.

Організацію продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації та корпоратизації, здійснюють державні органи приватизації, в тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб, шляхом:
1) продажу акцій, сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожному з працівників підприємств, майно яких приватизується, а також колишнім працівникам цих підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особам, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, інвалідам, звільненим у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, та працівникам, звільненим за станом здоров'я, а також працівникам соціально-культурних і оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають. Керівники, їх заступники, головні спеціалісти та керівники структурних підрозділів підприємств, а також диспетчери підприємств енергетики, їх структурних одиниць і підрозділів мають право на додаткове придбання акцій ВАТ, що створюються в процесі приватизації та корпоратизації підприємств, на яких вони працюють, на загальну суму 5 відсотків статутного фонду товариства. Ціна однієї акції при такому пільговому продажу встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції;
2) продажу акцій через організаторів торгівлі цінними паперами відповідно до правил їх діяльності та в порядку, що встановлюється Фондом, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України;
3) продажу за кошти громадянам та фінансовим посередникам пакетів акцій об'єктів групи В через Державну акціонерну компанію "Національна мережа аукціонних центрів" (далі - Національна мережа аукціонних центрів) у порядку, встановленому Фондом;
4) продажу пакетів акцій за конкурсом відповідно до Положення, затвердженого Фондом, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України;
5) продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках відповідно до законодавства та норм і правил функціонування зазначених ринків, у тому числі через депозитарні розписки, а також із залученням радників;
6) продажу пакетів акцій на відкритих торгах у порядку, що встановлюється Фондом за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України.

У разі продажу пакета акцій ВАТ розміром до 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція покупцями можуть бути особи, визначені у статті 8 Закону України ”Про приватизацію державного майна”. У разі придбання пакета акцій, що становить більш як 25 відсотків статутного фонду, суб'єктами фондового ринку, в тому числі фінансовими посередниками, обов'язковою умовою продажу є надання органам приватизації інформації, визначеної Фондом, щодо особи, в інтересах якої придбано пакет акцій.

Програма визначає, що у разі придбання пакетів акцій ВАТ, створених на базі підприємств паливно-енергетичного комплексу, зазначена інформація подається органам приватизації незалежно від розміру пакета акцій.

У разі продажу пакета акцій, на який нараховані дивіденди за час, коли цей пакет перебував у державній власності, сума нарахованих дивідендів підлягає перерахуванню товариством до Державного бюджету України.

Умови проведення конкурсів, відкритих торгів з продажу контрольних пакетів акцій ВАТ, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, обов'язково повинні передбачати недопущення до участі у конкурсі, відкритих торгах покупців, якщо на підставі інформації щодо контролю, яка надана ними за умовами конкурсу, відкритих торгів, неможливо встановити суб'єктів господарювання, які будуть контролювати подальшу діяльність ВАТ.

У місячний термін після набрання чинності цією Програмою Фонд публікує інформацію щодо ВАТ, пакети акцій яких підлягають продажу, з метою визначення способу їх продажу на підставі попиту потенційних покупців.

У разі якщо на конкурс з продажу пакета акцій надійшла заява від одного покупця, такий пакет акцій може бути проданий безпосередньо цьому покупцеві за умови забезпечення ним реалізації визначених продавцем умов.

Приватизація орендованого державного майна здійснюється відповідно до Закону України ”Про приватизацію державного майна” з урахуванням вимог Державної програми приватизації. Рішення про перетворення орендних підприємств у ВАТ приймається на підставі планів приватизації у десятиденний термін з дня їх затвердження.

У разі перетворення орендних підприємств у ВАТ його засновниками виступають з боку держави державні органи приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарем.

Підготовка до приватизації та продаж акцій здійснюються Фондом, його регіональними відділеннями самостійно або з залученням юридичних осіб - радників, з якими державні органи приватизації укладають відповідні договори.

Продаж акцій на відкритих торгах здійснюється Фондом із залученням на конкурсних засадах радників.

Радником відповідно до Державної програми приватизації визнається юридична особа (або об'єднання юридичних осіб), яка за договором з Фондом бере на себе зобов'язання щодо надання за відповідну плату послуг з підготовки об'єкта до приватизації, пошуку потенційних покупців та організації продажу пакета акцій. Відбір радників здійснюється в порядку, встановленому Фондом.


Державна програм приватизації визначає особливості приватизації підприємств агропромислового комплексу. Радгоспи, інші сільськогосподарські підприємства та підприємства рибного господарства можуть приватизуватися шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства.

Кошти, одержані від продажу державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації зараховуються відповідно до:
  • позабюджетного Державного фонду приватизації;
  • позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов відповідно до законодавства про приватизацію.

Забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону чи викупу.

У разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність.

Фонд разом з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державним інформаційним агентством України, Державним комітетом зв'язку України, Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України проводять заходи щодо інформування громадян України та іноземців про умови приватизації в Україні.

Контроль за виконанням цієї Програми здійснюють:
  • Верховна Рада України – шляхом заслуховування на своїх засіданнях звітів Фонду;
  • Кабінет Міністрів України – шляхом періодичного заслуховування на своїх засіданнях керівників Фонду, органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.







Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору