Закон України

“Про прикордонний контроль”

Дата набуття чинності:
8 грудня 2009 року

Закон визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам, які в ньому вживаються.

Відповідно до статті 2 Закону прикордонний контроль – це державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Прикордонний контроль здійснюється щодо:
  • осіб, які перетинають державний кордон;
  • транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі;
  • вантажів, що переміщуються через державний кордон.

Прикордонний контроль включає:
  • перевірку документів;
  • огляд осіб, транспортних засобів, вантажів;
  • виконання доручень правоохоронних органів України;
  • перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України;
  • реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;
  • перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

Принципи організації та здійснення прикордонного контролю передбачені статтею 4 Закону.

Згідно статті 5 Закону прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються:
  • у пунктах пропуску через державний кордон;
  • поза пунктами пропуску;
  • на території суміжних держав (на державному кордоні може здійснюватися спільний контроль за перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами і переміщенням через нього вантажів шляхом співробітництва державних органів України та відповідних органів суміжних держав).

Пропуск через державний кордон може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі:
  • прибуття яхти до порту чи відходу яхти з порту (у разі виникнення обставин непереборної сили яхта, що прибула з іншої держави, може зайти до порту, розташованого на території України, в якому не відкрито пункт пропуску через державний кордон, без дозволу капітана порту, але з наступним його повідомленням про прихід);
  • прибережного рибальства;
  • плавання річкових і морських суден внутрішніми водними шляхами;
  • сходження на берег екіпажу судна для перебування на території населеного пункту, в якому розташований порт;
  • виникнення особливих потреб гуманітарного характеру особи або групи осіб за умови відсутності загроз національній безпеці України;
  • виникнення невідкладних обставин, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України. 

Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України. Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами. А у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем (стаття 6 Закону).

Прикордонний контроль осіб здійснюється в порядку передбаченому статтею 7 Закону.

Відповідно до статті 8 Закону уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови:
  • наявності в нього дійсного паспортного документа;
  • відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну;
  • наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України;
  • підтвердження мети запланованого перебування;
  • наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України (для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку). 

Процедура прикордонного контролю іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду/виїзду з України встановлена статтями 9 та 10 Закону.

Стаття 11 Закону визначає умови спрощення прикордонного контролю.

Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України передбачений статтею 14 Закону.

Розділ ІІІ Закону встановлює особливості прикордонного контрою:
  • у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;
  • у пунктах пропуску через державний кордон для залізничного сполучення;
  • у пунктах пропуску через державний кордон для повітряного сполучення;
  • у пунктах пропуску через державний кордон для морського та річкового сполучення;
  • круїзних суден;
  • яхт;
  • риболовних суден;
  • поромів закордонного сполучення;
  • окремих категорій осіб (глави держав і члени делегацій, які прибувають разом з ними; особи з дипломатичними, офіційними або службовими паспортами, виданими іноземними державами, визнаними Україною; особи, які виконують свої обов'язки згідно з повноваженнями, наданими міжнародними міжурядовими організаціями; пілоти та інші члени екіпажів повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти; члени екіпажу морських суден; транскордонні працівники та інші категорії осіб, які регулярно, але не рідше одного разу на тиждень перетинають державний кордон; громадяни України, які не досягли 16 років).

Прикінцевими положеннями Закону передбачено внесення змін до законів України “Про державний кордон України” та “Про Державну прикордонну службу України”.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору