Закон України
Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів

Дата набуття чинності:
1 січня 2008 року

Закон:
- визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них;
- спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Положення Закону поширюються на правовідносини, що виникають між юридичними особам всіх форм власності (коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій за договором підряду (контрактом)), які є замовниками, підрядчиками та інвесторами у процесі будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств, що здійснюються за рахунок коштів Державного або місцевого бюджетів України, з однієї сторони та  органами державної влади або місцевого самоврядування, з іншої сторони, які забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду (контракт) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

У разі недотримання умов договору підряду (контракту), підрядчик або замовник зобов'язані повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) застосовується до підрядчиків і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Майнова відповідальність передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків  у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони. Сторони договору підряду (контракту) зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, передбачених договором підряду (контракту). У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням арбітражного суду до державного бюджету як із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов'язань. Порядок стягнення встановлює Кабінет Міністрів України. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо вона доведе, що порушення договірних зобов'язань відбулося не з її вини.

Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати неустойки (пені) за порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.

Розмір неустойки (пені) становить:
- за порушення з вини підрядчика строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) - розміру договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази.
- за порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані підрядчиком роботи (послуги) - розміру суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.

Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог покладається на:
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики;
- відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій.












Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору